Оборона Севастополя — історичний фільм 1911 року, присвячений моментам Кримської війни (1854—1855). За розпорядженням Миколи II, до роботи над фільмом залучили велику групу істориків і військових консультантів, щоб якнайточніше відтворити реалії Севастопольської оборони.

«Оборона Севастополя» збереглася не у повному обсязі. Відомий скорочений монтаж фільму з новими титрами, підготовлений для зборів Держфільмофонду СРСР. З нього були видалені всі епізоди підкреслено релігійного і монархічного змісту. Фільм перейшов у суспільне надбання.

Сюжет Фільм відкривається великими планами (кінопортрети) імператорів Миколи I й Олександра II, а також керівників і героїв оборони Севастополя. Військово-морська рада в Севастополі. Командування гарнізону та Чорноморського флоту, у тому числі й Нахімов та Корнілов, обговорюють стратегію оборони міста і приймають важке рішення затопити кораблі, аби перекрити флоту союзників вхід у фарватер Північної бухти. Потоплення флоту. На рейді Севастополя готують до затоплення лінійний корабель «Три Святителі». Жителі міста зібралися на березі й прощаються з одним із найкращих кораблів російського флоту. Корабель розстрілюють із берегових гармат. Жінки споруджують батарею. Жителі міста — серед них жінки й діти, солдати й матроси будують укріплення. Перший штурм Севастополя 5 жовтня 1854. Піхота союзників атакує укріплення. Російські війська контратакують, потім знову відступають на позиції. Санітари виносять із поля бою вбитих і поранених. Адмірал Корнілов на Малаховому кургані. Солдати стріляють з рушниць по противнику. На бруствер сходить адмірал Корнілов і дивиться в бік позицій союзників у підзорну трубу. Раптово адмірал падає, він поранений. Корнілова забирають із бруствера в лазарет, де він незабаром помирає. На Камчатському люнеті в ніч на 11 березня. Рушнична перестрілка з противником, робота санітарів на позиціях, пересування військ. В тилу Інкерманської битви. Матрос Кішка пробирається через лінію вогню і бере в полон вартового союзників. На Четвертому бастіоні. Артилеристи й стрільці обороняють Четвертий бастіон. Після чергової атаки бастіон захоплюють турки. На знак поваги, вороги дозволяють захисникам бастіону, що залишилися в живих, покинути його зі зброєю. Діти збирають ядра. Севастопольські діти приносять на батарею ядра, випущені по місту союзною артилерією. Діяльність адмірала Нахімова. Нахімов командує обороною на Четвертому бастіоні. Між життям і смертю. Солдати між боями танцюють на бастіоні бариню з севастопольськими дівчатами. Неподалік біля польової каплиці лежать загиблі, приготовані до похоронної відправи. Жінка знаходить там свого чоловіка.

Штурм Севастополя 28 червня 1855. Захисники міських укріплень відбивають напад піхоти союзників. Смерть адмірала Нахімова. Нахімов смертельно поранений на бастіоні. В медичному пункті. Сестри милосердя допомагають пораненим. Микола Пирогов оперує важких пацієнтів. Санітари приносять нових поранених. Рада головнокомандувачів союзних армій. Англійський, французький і турецький головнокомандувачі обговорюють наступний штурм Севастополя. Штурм 6 липня 1855. Об'єднані союзні війська відчайдушною атакою захоплюють батарею. Генерал Хрульов скаче на коні за підмогою і, зустрівши погано озброєну будівельну роту, закликом «Благодійники мої! У багнети! За мною!» піднімає її на рукопашний бій і відкидає супротивника. Смерть капітана Островського. Командир мушкетерської роти штабс-капітан Островський ціною свого життя затримує союзників, погрожуючи підірвати барильце з порохом. Відступ на Північну сторону 27 серпня 1855. Війська та жителі полишають зруйноване місто і переправляються через бухту на Північну сторону. Солдат прощається з Севастополем і клянеться, що повернеться сюди. Французькі ветерани. Документальні епізоди: французькі учасники Кримської війни на Малаховому кургані. Англійські ветерани. Документальні епізоди: британські учасники Кримської війни на Малаховому кургані. Російські ветерани. Документальні епізоди: російські ветерани Кримської війни біля гармат на бастіоні. Колишні рядові, унтер-офіцери і сестри милосердя по черзі підходять до камери, виблискуючи медалями — спочатку жінки, потім чоловіки, знімаючи кашкети. У кадрі — фасад будівлі панорами «Оборона Севастополя» на Історичному бульварі. Гранітні монументи з написами «1 бастіон», «2 бастіон», меморіальні стели «4 бастіон», «Язоновський редут», знамениті севастопольські пам'ятники — затопленим кораблям, Тотлебену, Нахімову, Корнілову.

Галерея

У ролях Андрій Громов — Нахімов Іван Мозжухін — Корнілов Валентина Аренцварі — імператриця Євгенія Арсеній Бибиков — Тотлебен Павло Бірюков Борис Борисов Олександра Гончарова Борис Горін-Горяйнов Володимир Максимов Ольга Петрова-Званцева — маркітантка Микола Семенов — моряк Кішка Знімальна група Режисери: Олександр Ханжонков, Василь Гончаров Сценаристи: Василь Гончаров, Олександр Ханжонков Оператори: Олександр Рилло, Луї Форестьє Композитор: Георгій Козаченко, автор музики до прем'єри Продюсер: Олександр Ханжонков Консультант: М. Ляхов (полковник) Художник: В. Фестер

Фільмування

Іноземні виробники доволі довго утримували монополію на виробництво фільмів, обмежували їх експорт в Росію і брали для прокату тільки роботи власних операторів. Проте російський кінематограф швидко подолав десятирічне відставання від європейських кіношкіл і доріс до новаторських робіт. Значне число таких великих досягнень на рахунку кіноательє Ханжонкова. Перші російські художні стрічки були екранізаціями фрагментів класичних творів російської літератури або ілюстрували епізоди з історії імперії. До 1911 року кінематограф став одною з найпоширеніших розваг у великих і середніх містах РосіїГинзбург С. С. Кинематография дореволюционной России. — (Второе издание). — М.: Аграф, 2007. — С. 176—177. — ISBN 978-5-7784-0247-8.. У Москві почала видаватися спеціальна газета «Почта Синематографа», присвячена сінематографічним театрам, яких у Росії налічувалося 1200Биржевые ведомости", 8 апреля (26 марта) 1908 года (вечерний выпуск).

У 1911 році при торговому домі започатковано «Науковий відділ», що займався виробництвом наукових, видових і етнографічних картин на теми географії Росії, сільського господарства, фабрично-заводської промисловості, зоології та ботаніки, фізики й хімії, медицини тощоСветлана Сковородникова. Научный отдел Акционерного общества «А. Ханжонков и Ко». «Киноведческие записки» Номер 64 (2003)..

Стрічку називають першою у світі повнометражною (2000 м) та першим російським військовим фільмом. Ханжонков мав військовий досвід, тож був свідомим режисером, за історичною правдивістю наглядав консультант від Генерального штабу та працівники Севастопольського музею, було отримано дозвіл на використання військ. Проте це не вберегло стрічку від кількох суттєвих неточностей. Важливий епізод потоплення флоту було передано лише невеликим трафаретним макетом корабля, але завдяки вдалому монтажу сцена вийшла досить драматичноюСОБОЛЕВ Р. Люди и фильмы русского дореволюционного кино. М.: Искусство, 1961. С. 27-36.

Потоплення російського флоту фільмувалося з катера, що перебував на невеликій відстані від підводного човна. На човні споруджено макет вітрильника з дощок, фанери і тканин. За сигналом, човен почав занурюватися. Повітря та сильний тиск підхопили дошки й фанеру, тому епізод не вдався. Вже у Москві було вирішено переробити сцену. Для цього оператор та режисер Петро Чардинін поїхали до села Крилатське знімати російський флот на річці Москва. Невеликий макет корабля фільмували з берега, хвилі зображувалися шматками фанери. В історичній версії Оборони кораблі топила берегова батарея, але режисер вирішив використати револьвер. Коли кулі не змогли потопити корабель, Чардинін кинув у нього камінь і сцену було знятоФОРРЕСТЬЕ Л. Великий немой. (Воспоминания кинооператора). М., 1945. С. 49—50.

Епізод з танцем «бариня» не був постановочним, оператор зняв акторів масових сцен в перерві між зйомками КиноПоиск /.

Критикувався сучасний одяг армії та актори головних ролей. Використовувалася сучасна зброя. Однострій іноземних військ створювався поспіхом, тому Наполеон III отримав величезний хрест Почесного Легіону, а турецькі війська були схожі скоріше на танцюристівГолос Земли. (СПб.). 1912. № 51. 2 марта.

Сучасною зробив картину документальний фінал, схожий на театральний прийом. Військовики проходять повз камеру, ніби актори на сцені. Спектакль закінчується.

Гончаров виявився блискучим організатором, але поганим літератором. Чомусь дуже довго працював над сценарієм і закінчив його перед самим виїздом групи до Севастополя. Необхідність кожного епізоду він відстоював зі скандалами. У результаті він сам зголосився вести у бій союзні війська, одягнувши форму французького генерала та червону турецьку феску.

Саме Гончаров запрошував до Севастополя ветеранів війни, саме він знайшов композитора і вмовив його відкласти інші проєкти. Композитор Козаченко не мав музичної освіти, зате був палким шанувальником своєї справи, ставши одним із піонерів музичного кіноХАНЖОНКОВ А. Первый русский кинорежиссер // Кино и время. М., 1960. Вып. 1.

Прем'єра

На прем'єрі важливі сцени озвучував хор.

Начальник канцелярії Міністерства Імператорського Двору генерал-майор Мосолов доповідав, що картина, про вади якої було відомо, без його цензури заслужила щастя бути представленою Государеві Імператору, і звістка про цю милість публікується у всіх рекламах і афішах тих театрів, які картину показують. Він повідомив, що це викликає серйозні нападки публіки на фільм.

Після прем'єри кінокомпанія відчувала нестачу бюджету, кошторис фільму сягнув сорока тисяч рублів. Ханжонков згадував, що він, за настановою директора московської філії кіностудії «Пате», почав надавати права на демонстрацію картини власникам кінотеатрів у певних губерніях і окремих районах. Причому робив це тільки за готівковий розрахунок і продавав позитивні копії стрічки за ціною обробленої плівки. Успіх був колосальним, спілки кінопрокатників Москви, Риги та Петербурга обурювалися. Фірма отримала високий прибуток.

Декілька сеансів пройшло у Великій залі консерваторії — режисер прагнув показати, як треба демонструвати фільм. Консерваторію вибрано не випадково — важливою частиною «Оборони» була музика. Виявилося, що світло пюпітрів впливало на чіткість зображення, проте публіка цього не помітила: у пресі з'явилися позитивні відгукиХАНЖОНКОВ А. Первые годы русской кинематографии. М., 1937.

Критика Фільм отримав змішані відгуки від критиків та бульварних газет. Він майже не відомий за межами Росії, тож на сайті IMDB має оцінку 5,8 від 63 користувачів. На російському сайті «Kinopoisk» оцінку 7,0 сформували 357 користувачів. Зарахований до списку рекомендованих кінофільмів Всеросійського державного інституту кінематографіїСписок составлен на основании рекомендаций по просмотру фильмов от преподавателей продюсерского факультета ВГИКа. Источник: www.shyan.ru.

Примітки

Посилання

Оборона Севастополя на сайті Kinopoisk Оборона Севастополя'' на сайті YouTube