Леонід (Леонтій) Григорович Бугаєнко (, село Кулюбаківка (Кулюбівка) біля міста Хасав'юрт, тепер Дагестан, Російська Федерація — ?) — український радянський партійний діяч, голова Вінницького облвиконкому, діяч партизанського руху. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань.

Біографія З 1922 до 1927 року наймитував у заможних селян села Конашівки Борзенського району Чернігівщини. З 1927 до 1930 року працював чорноробом радгоспу імені Воровського Борзенського району Чернігівщини.

У 1930—1931 роках — курсант Всеукраїнських курсів із підготовки наймитів та робітників радгоспів у вузи в місті Мерефі на Харківщині.

У 1931—1935 роках — студент Київського зоотехнічного інституту.

У 1935 році працював зоотехніком із овець Управління твариництва у Дніпропетровській області.

З листопада 1935 до 1936 року служив курсантом-червоноармійцем 108-го стрілецького полку РСЧА в місті Читі.

У 1936—1937 роках — головний зоотехнік, у 1937—1941 роках — завідувач відділу, начальник Управління тваринництва Дніпропетровського обласного земельного відділу.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1941 році — заступник начальника Дніпропетровського обласного земельного відділу.

У жовтні 1942 року призначений партійним організатором ЦК КП(б)У по Житомирській області. У жовтні 1942 — грудні 1943 року — комісар партизанського з'єднання С. Ф. Маликова. У грудні 1943 — 1944 року — комісар Житомирської партизанської дивізії імені Щорса; командир загону партизанського руху штабу 4-го Українського фронту.

У червні 1944—1948 роках — заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих.

У 1948—1950 роках — представник Ради у справах колгоспів при РМ СРСР по Сумській області. У 1950—1952 роках — представник Ради у справах колгоспів при РМ СРСР по Вінницькій області. У 1952—1953 роках — представник Ради у справах колгоспів при РМ СРСР по Харківській області.

У квітні (затв.) 1953—1954 роках — начальник Вінницького обласного управління сільського господарства.

У липні 1954 — січні 1963 року — секретар Вінницького обласного комітету КПУ з питань сільського господарства.

15 січня 1963 — грудень 1964 року — 2-й секретар Вінницького сільського обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — січні 1966 року — 2-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

У січні 1966 — грудні 1967 року — голова виконавчого комітету Вінницької обласної ради депутатів трудящих.

27 грудня 1967 — 19 вересня 1973 року — голова партійної комісії при Вінницькому обласному комітеті КПУ.

З 1973 року — на пенсії.

Звання лейтенант майор

Нагороди орден Леніна (5.01.1944) орден Червоного Прапора (2.05.1945) орден Богдана Хмельницького І ст. (7.08.1944) орден Вітчизняної війни ІІ ст. орден Червоної Зірки (7.03.1943) медалі

Посилання Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991