Жан-П'єр Мельві́ль (, справжнє прізвище — Грумбах (); 20 жовтня 1917, Париж, Франція — 2 серпня 1973, Париж, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер та актор.
Біографія та кар'єра Жан-П'єр Грумбах народився 20 жовтня 1917 року у Парижі в сім'ї ельзаських євреїв. З дитячих років захоплювався кіномистецтвом, постійно відвідуючи кінотеатри та намагаючись знімати любительські фільми. Переходу до професійного кінематографу Жану-П'єру завадила Друга світова війна, під час якої він служив спочатку у складі британської армії, потім в лавах французьких визволителів. Саме в той час Жан-П'єр Грумбах взяв собі псевдонім Мельвіль як данину улюбленому письменникові Герману Мелвіллу, зберігши його надалі як артистичний. Повернувшись з фронту, подав заявку на ліцензію асистента режисера; діставши відмову, вирішив ставити фільми своїми засобами.
У 1945 Жан-П'єр Мельвіль створив власну фірму «Сосьєте Мельвиль продюксьон», виступаючи в різних іпостасях — від продюсера до монтажера. Вважається, що саме цей досвід малобюджетного кіно багато в чому передбачив відкриття французької «нової хвилі».
Помер Жан-П'єр Мельвіль 2 серпня 1973 року у Парижі від серцевого нападу під час обіду з другом — кінорежисером , в ресторані готелю . Похований на паризькому цвинтарі .
Відродження інтересу до творчості Мельвіля припало на 1990-і роки, коли його стали називати серед низки своїх кумирів такі режисери, як Квентін Тарантіно та Джон ВуPoet of the underworld // The Guardian.
Режисерський почерк
Працюючи незалежно на власних студіях, Жан-П'єр Мельвіль завоював популярність трагічними, мінімалістськими фільмами-нуар, такими як «Самурай» (1964) та «Червоне коло» (1970), в яких головні ролі виконували провідні харизматичні актори — Ален Делон, Жан-Поль Бельмондо, Ліно Вентура, Серж Реджані. Режисерський стиль Мельвіля, що склався під впливом американського кінематографу, фетишизує типові аксесуари гангстерських фільмів — зброю, костюми і особливо капелюхи. У поведінці гангстерів режисера цікавлять не стільки зміст та мета, скільки їх зовнішній бік — процедура, ритуал.
Жан-П'єр Мельвіль увійшов до історії французького кінематографу не лише як оспівувач гангстерської романтики, але і як режисер такого значного фільму як «Армія тіней», який є справжньою сагою про Французький Опір.
Фільмографія Режисер 1945 — 24 години з життя клоуна / Vingt-quatre heures de la vie d'un clown (к/м) 1949 — Мовчання моря / Le silence de la mer 1950 — Жахливі діти / Les enfants terribles 1953 — Коли ти прочитаєш цього листа / Quand tu liras cette lettre 1955 — Боб — марнотратник життя / Bob le flambeur 1959 — Двоє на Мангеттені / Deux hommes dans Manhattan 1961 — Леон Морен, священик / Léon Morin, prêtre 1962 — Стукач / Le doulos 1963 — Старший Фершо / L'aîné des Ferchaux 1966 — Друге дихання / Le deuxième souffle 1967 — Самурай / Le samouraï 1969 — Армія тіней / L'armée des ombres 1970 — Червоне коло / Le cercle rouge 1972 — Поліцейський / Un flic Актор 1950 — Орфей 1959 — Двоє на Мангеттені / Deux hommes dans Manhattan 1959 — Знак лева / Le Signe du Lion 1960 — На останньому подиху 1963 — Ландрю Продюсер 1946 — 24 години з життя клоуна / Vingt-quatre heures de la vie d'un clown 1949 — Мовчання моря / Le silence de la Mer (виконавчий продюсер) 1950 — Жахливі діти / Les enfants terribles 1953 — Коли ти прочитаєш цього листа / Quand tu liras cette lettre 1956 — Боб — марнотратник життя / Bob le flambeur
Визнання + Нагороди і номінації Жана-П'єра МельвіляПовний перелік нагород на номінацій Жана-П'єра Мельвіля на сайті IMDb Рік Категорія Фільм Результат Венеційський кінофестивальПриз Венеції«Леон Морен, священик» Міжнародний кінофестиваль у ЧикагоЗолотий Ґ'юго за найкращий фільм«Жахливі діти»
Примітки
Посилання Жана-П'єр Мельвіль на сайті Французької сінематеки