«U-64»U-64Основна інформація Типпідводний човен океанського класуПід прапором Третій РейхПорт припискиКільз 1 квітня 1940 ВільгельмсгафенПриналежність«Крігсмаріне»БудівництвоAG Weser, БременЗамовлено:16 липня 1937Номер замовлення952Закладено:15 грудня 1938Спущено на воду20 серпня 1939Введений до складу флоту:16 грудня 1939Кінець служби13 квітня 1940Загибель:Затоплена протичовновою авіацією Бойова служба ПЧПідпорядкованість 1-ша флотилія ПЧ 2-га флотилія ПЧКількість бойових походів1Командири:капітан-лейтенант Георг-Вільгельм Шульц з 20 листопада 1939Перемоги:жоднихПараметриВодотоннажністьстандартна — 1 051 т.підводна — 1 178 т.Довжина76,50 м (по ватерлінії)Ширина6,76 мВисота:9,6 мОсадка:4,70 мТехнічні даніСилова установкаДизель-електрична,2 форсованих, 9-циліндрових, 4-тактовних дизеля «MAN» M9V40/461 електродвигун SSW GU345/34Потужність2 × 2 200 к.с. (дизел.двигуни) 2 × 370 к.с. (електродвигуни)Швидкість (надводна) (підводна)Максимальна глибина занурення230 мАвтономність: на , під водою на Екіпаж4 офіцери та 44 матросиОзброєнняТорпедне озброєння:4 × 533-мм носових 2 × 533-мм кормових торпедних апаратів, 22 торпеди або 66 міни TMAАртилерійське озброєння1×105-мм L/45 з 110 снарядамиЗенітне озброєння:1 × 37-мм зенітна гармата 3.7 cm Flak, 1 × 20-мм зенітна гармата 2 cm Flak
U-64 — німецький великий океанський підводний човен типу IX-B військово-морських сил Третього Рейху.
Історія U-64 був переданий у 1-шу флотилію підводних човнів Крігсмаріне у Кілі, а з 1 квітня 1940 року переведений до 2-ї флотилії підводних човнів Крігсмаріне у Вільгельмсгафен. На ходовій рубці була нанесена емблема ПЧ — лось чи корова, з рота і прямої кишки якої вистрибують торпеди. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Георг-Вільгельм Шульц.
6 квітня 1940 року о 13:15 ПЧ вийшов у перше плавання і 12 квітня о 23:00 прибув до Нарвіку, супроводжуючи допоміжний крейсер «Оріон». При підході у Вестфіорді невдало спробував торпедувати британський міноносець, через що довелось ухилятись від глибинних бомб. Для його ремонту човен відвели до Герьянс-фіорду біля Б'єрквіку, де в час другої фази битви за Нарвік 13 квітня ще не відремонтований ПЧ був атакований Fairey Swordfish з лінійного корабля «Ворспайт». Корпус був пошкоджений кулеметним вогнем і двома 350-фунтовими бомбами, що вибухнули поряд з корпусом. Загинуло 8 моряків. ПЧ о 13:45 опустився на дно фіорду на глибині 35 м. 12 морякам вдалось покинути ПЧ відразу, а 27 покинули вже затоплений човен. Їм допомогли гірські стрільці, що були на березі. Екіпаж повернувся до Німеччини, де ними укомплектували U-124. Рештки U-64 підняли в серпні 1957 та утилізували.
Див. також USS Bowfin (SS-287) Orphée (Q163) Leonardo da Vinci (підводний човен) П-4 «Смелі» Підводні човни типу «Салмон» HMS Cachalot (N83)
Джерела Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot Verluste in beiden Weltkriegen. Urbes Verlag Hans Jürgen Hansen, Gräfelfing vor München 1998, ISBN 3-924896-43-7 Clay Blair: Der U-Boot-Krieg, Band 2: Die Gejagten 1942—1945 Wilhelm Heyne Verlag München 1996, ISBN 3-453-16059-2 Georg Högel: Embleme, Wappen, Malings deutscher U-Boote 1939—1945. Koehlers Verlagsgesellschaft, Herford 2001, ISBN 3-7822-0826-9
Примітки
Посилання http://www.u-boot-archiv.de/dieboote/u0064.html