Михайло Юрійович Теплинський (; ) — воєнний злочинець, генерал-полковник ЗС Росії. (2023). Вів безпосереднє командування військами РФ проти України.
Життєпис Народився у м. Моспине Донецької області Української РСР. Після закінчення середньої школи в 1987 році поступив і в 1991 році закінчив Рязанське повітрянодесантне командне училище імені Ленінського комсомолу.
Служив у 106-й гвардійській повітрянодесантній дивізії, дислокованої в Тулі. Командував парашутно-десантним розвідувальним взводом та розвідротою. У 1992—1993 роках брав участь у війні в Придністров'ї. З грудня 1994 по березень 1995 брав участь у першій чеченській війні.
Відзначився в боях при форсуванні річки Сунжи. Ще перебуваючи в Чечні, отримав підвищення у званні та посаді: став капітаном та начальником розвідки парашутно-десантного полку.
У 1999 закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, після закінчення академії командував парашутно-десантним батальйоном.
Воював на другій чеченській війні. Переведений в 76-ту гвардійську повітрянодесантну дивізію (м Псков), був начальником штабу та командиром 234-го гвардійського парашутно-десантного полку. У жовтні 2002 року призначений заступником командира 76 ПДД, а з 2003 був її начальником штабу. Гвардії полковник (2002).
У 2007 закінчив Військову академію Генерального штабу збройних сил Російської Федерації.
У червні 2007 призначений начальником 212-го гвардійського окружного навчального Віденського орденів Кутузова і Суворова центру імені Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта І. Н. Руссіянова (Сибірський військовий округ, Читинська область).
З червня 2009 начальник штабу — 1-й заступник командувача 20-ї гвардійської загальновійськової армії Західного військового округу (п. Муліно Нижньогородської області). Гвардії генерал-майор (2012).
З лютого 2013 командувач 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу у звані генерал-лейтенанта.
Війна на сході України У травні 2015 року призначений на посаду начальника штабу територіальних військ у Південному військовому окрузі.
Указом Президента Російської Федерації 14 березня 2017 року призначений начальником штабу Південного військового округу — першим заступником командувача військами Південного військового округу.
За даними ГУР МОУ, станом на 2017 р., Михайло Теплинський здійснював безпосереднє керівництво російськими окупаційними військами на Сході України.
5 квітня 2019 року призначений начальником штабу — першим заступником командувача військ Центрального військового округу.
Указом Президента Росії від 8 грудня 2021 року № 694 присвоєно звання генерал-полковника.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну У червні 2022 року призначений командувачем Повітрянодесантних військ.
В листопаді 2022 року, за даними британської розвідки, командував відведенням російських військ із західного берега Дніпра. Отримав за це схвальні оцінки в Росії.
24 січня 2023 року британська розвідка повідомила, що Михайло Теплінський, ймовірно, був звільнений з посади одного з ключових командувачів російськими військами в Україні. Також залишалося неясним, чи Теплінський на той час продовжував очолювати російські повітрянодесантні війська.
16 квітня 2023 року британська розвідка повідомила, що Теплінського повернули до бойових дій в Україні.
9 липня 2023 року, через кілька тижнів після заколоту Пригожина, британське ЗМІ Daily Mail написало, що Теплинський очолив окупаційні сили в Україні після відсторонення від командування Валерія Герасимова, який зберіг посаду начальника Генштабу.
30 жовтня 2023 року призначений командувачем угруповання військ «Днепр».
Санкції 21 червня 2018 року доданий до санкційного списку України.
13 грудня 2022 року потрапив під санкції Великої Британії через участь у вторгненні Росії в Україну.
24 лютого 2023 доданий до санкційного списку Нової Зеландії.
25 лютого 2023 року був внесений до списку санкцій усіх країн Євросоюзу.
2 березня 2023 року доданий до санкційного списку Швейцарії.
25 травня 2023 року доданий до санкційного списку Японії.
Нагороди Орден Святого Георгія IV ступеня (2022). Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами (2019), Орден Кутузова (2016), Орден Мужності (2001), Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня з мечами, Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня з мечами (2000), За мужність і героїзм, проявлені при виконанні спеціального завдання, указом Президента Російської Федерації від 1 березня 1995 старшому лейтенанту Теплінському Михайлу Юрійовичу присвоєно звання Героя Російської Федерації. (01.03.1995) Нагороджений орденом Мужності. (1993)
Сім'я Одружений. Виховує двох синів і доньку.
Примітки
Посилання