«Ті, хто мене любить, поїдуть потягом» () — французький фільм-драма, поставлений у 1998 році режисером Патрісом Шеро. Стрічка брала участь в основній конкурсній програмі 51-го Каннського кінофестивалю та змагалася за головний приз — Золоту пальмову гілку. Фільм було номіновано в 11-ти категоріях на кінопремію «Сезар» 1999 року, у 3-х з яких він отримав перемогу .
Сюжет У Ліможі помер художник Жан-Батист (Жан-Луї Трентіньян), який заповів поховати власне тіло в одному з провінційних містечок. Перед самою смертю Жан вимовив досить незрозумілу фразу: «Ті, хто мене любить, поїдуть потягом». І ось на паризькій станції збираються всі ті, хто займав певне місце у житті Жана: колишні дружини-наркоманки, коханці, хворі на СНІД, сини-трансвестити і просто люди зі своїми проблемами й комплексами. Різношерстий натовп буденно галасує в пошуку вільних місць у потягу на Лімож, люди натикаються один на одного, кидають стандартні фрази про співчуття та доброчесність покійного, базікають про життя і згадують старі образи. Багато з них були злі на те, що їм доведеться їхати у провінцію, але вже під час подорожі роздратування починає змінюватися розкріпаченням. Осторонь залишається лише один з синів старого художника — він самотньо їде машиною з труною батька, і, як і всі інші мандрівники, думає лише про секс, наркотики, конкуренцію та втрачене кохання.
У Ліможі усіх прибулих чекає коротка похоронна церемонія на місцевому цвинтарі та великий порожній будинок, в якому знову будуть довгі розмови, з'ясування стосунків зі спогадами про старі образи. Знову з'ясовуватимуть, кого з братів батько любив більше і хто з них більше був гідний його любові, хто частіше відвідував старого, хто більше допомагав. Знову будуть старі розмови про колишніх дружин і колишніх коханців; люди, що заплуталися у собі і своїх почуттях зізнаватимуться один одному в любові та звинувачувати в усіх гріхах. Зрідка люди згадуватимуть привід, через який вони усі зібралися у Ліможі, і говорити хороші слова про покійного.
У ролях
Паскаль Греггорі ···· Франсуа |-valign="top" |align="right"| Валерія Бруні-Тедескі || ···· ||Клер Шарль Берлінг ···· Жан-Марі |-valign="top" |align="right"| Жан-Луї Трентіньян || ···· ||Люсьєн Еммерхіх / Жан-Батист Еммеріх Бруно Тодескіні ···· Луїс |-valign="top" |align="right"| Сільвен Жак || ···· ||Бруно Венсан Перес ···· Вівіан |-valign="top" |align="right"| Рошді Зем || ···· ||Тьєррі Домінік Блан ···· ''Катрін
Дельфін ···· Елоді |-valign="top" |align="right"| Нейтан Коген || ···· ||Самі Марі Даемс ···· Люсі |-valign="top" |align="right"| Шанталь Нойвірт || ···· ||Женев'єва Тьєррі де Перетті ···· Домінік |-valign="top" |align="right"| Олів'є Гурме || ···· ||Бернар Женев'єва Бруне ···· Марі-Роз |-valign="top" |align="right"| Дідьє Брайс || ···· ||Седрік Ґійом Кане ···· ''автостопник
Звукова доріжка
Визнання Нагороди та номінації фільму «Ті, хто мене любить, поїдуть потягом»Повний перелік нагород та номінацій фільму «Ті, хто мене любить, поїдуть потягом» на сайті IMDb Рік Нагорода Категорія Номінант РезультатКаннський кінофестивальЗолота пальмова гілкаТі, хто мене любить, поїдуть потягом Міжнародний кінофестиваль у ЧикагоЗолотий Ґ'юго Премія «Сезар» (24-та церемонія)Найкращий фільмТі, хто мене любить, поїдуть потягом Найкраща режисерська роботаПатріс Шеро Найкращий акторПаскаль Греггорі Найкращий актор другого плануВенсан Перес Жан-Луї Трентіньян Найкраща акторка другого плануДомінік Блан Найкращий сценарійДаніель Томпсон, Патріс Шеро, П'єр Трівідік Найкраща операторська роботаЕрік Готьє Найкращі декораціїСільвен Шовело, Рішар Педуцці Найкращий монтажФрансуа Ґедіж'є Найкращий звукГійом С'яма, Жан-П'єр Лафорс, Надін Мюз Золота зірка кіноНайкращий режисерПатріс Шеро Найкращий акторШарль Берлінг Найкращий актор-новачокПаскаль Греггорі Премія британського незалежного кіноНайкращий іноземний незалежний фільмТі, хто мене любить, поїдуть потягом
Примітки
Посилання (станом на 7.10.2015) (станом на 7.10.2015)