Персо́на нон ґра́та ( — «небажана персона») — дипломатичний термін. Антонімом до цього терміна є персона ґрата ().
Історія терміна
Термін вперше було використано в промові Сьюзен Браунелл Ентоні у 1873 році.
Визначення статусу
Згідно зі статтею 9 Віденської конвенції про дипломатичні відносини (1961), держава, що приймає, може «у будь-який час і без пояснення причини» оголосити будь-якого члена дипломатичного корпусу «персоною нон ґрата», навіть до того, як ця людина прибула в країну.
Зазвичай особа, оголошена «персоною нон ґрата», має покинути країну, в іншому випадку держава «може відмовитися визнавати цю особу членом дипломатичної місії».
Хоча дипломатичний імунітет захищає персонал дипломатичних місій від цивільного або кримінального переслідування залежно від рангу, вони зобов'язані поважати закони держави, що приймає, за статтями 41 і 42 Віденської конвенції.
Оголошення особи «персоною нон ґрата» може використовуватися за наявності підозри її у шпигунстві («діяльності, несумісній зі статусом») або як символ висловлювання невдоволення.
Див. також Персона ґрата Персона Громадянська смерть
Примітки
Література В. М. Репецький. Персона нон ґрата // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання Персона нонграта // Текст конвенції на сторінці ООН (російською мовою, PDF, 1,3 Мб)