Уго Малагуті (, 21 липня 1945 Болонья, Італія — 26 вересня 2021Elara LibriMorto Ugo Malaguti, pioniere della fantascienza italiana: i suoi libri rivoluzionari negli anni 60 e 70Addio a Ugo Malaguti, demiurgo della fantascienza in Italia, Болонья, Італія) — італійський прозаїк, редактор, перекладач, кіносценарист та видавець, один з провідних авторів національної фантастики. Очолював провідний італійський журнал наукової фантастики «Галассі» (Galassia), вів книжкову серію наукової фантастики у власному спеціалізованому видавництві. Вважається одним з основоположником національної фантастики, а його твори у 1960-1970-х роках мали революційний характер .
Українською твори Малагуті офіційно не перекладалися.
Творчість Популярність Малагуті принесли романи-притчі, що поєднують науково-фантастичні образи і сюжетні лінії з «вічними питаннями» філософської літератури, зокрема пошуками «істинної» релігії. В «Дивах Сатани» [Satana dei Miracoli] (1966) втікачі Землі, яка потрапила під владу технократів (а роботи-інквізитори посилають «єретиків» і «відьом» на вогнище), знаходять обітовану планету, що обіцяє їм жадану релігійну свободу; проблеми починаються, коли справжній господар планети — Сатана, котрий спочатку прикинувся добрим, вимагає від новонавернених прісних, щоб вони взялися за те ж, чим займалися їхні колишні гонителі-роботи: викорінювали єресь. Герой роману «Палац у небі» [Il Palazzo nei Cielo] (1970), позбавлений пам'яті, у своїх пошуках (на майже знелюднілій Землі, — а також на Марсі і Венері, де його приймають за месію), — міфічного Вічного Міста (про яке кажуть, що це — Сховище Пам'яті, створене самим Богом) відкриває своє минуле і своє «я». Виявляється, герой — це перевтілення всемогутнього комп'ютера; той мешкав у якомусь позахмарному замку, а потім, вирішивши спуститися вниз, до людей, щоб розділити їхню сумну самотність, стер власну пам'ять, залишивши собі лише ту її мізерну частку, що дозволяла проіснувати у вигляді людини. З оповідань автора виокремлюється науково-фантастичний памфлет «Стрілянина по живій мішені» (196.), написаний у співавторстві з Луїджі Коцца як безпосередня реакція на вбивство Кеннеді (справа відбувається в одному з американських штатів, де вбивство Президента стало свого роду священною традицією).
Книги
Оргія крові (Orgia di sangue) , 1961 — повість Безсмертні гіганти (I giganti immortali) , 1963 (під псевдонімом Х'ю Мейлон) — роман Система добробуту (Il sistema del benessere), 1965 — роман Спадкоємці неба (Gli eredi del cielo) , 1965 — повість Сини Великого Ніщо (I figli del grande nulla), в 1965 році (під псевдонімом Х'ю Мейлон) — роман S.O.S. для Галактики (S.O.S. per la galassia), в 1965 році (під псевдонімом Х'ю Мейлон) — роман Дива Сатани (Satana dei Miracoli), 1966 — роман Балада Алена Гарді (La ballata di Alain Hardy), 1968 — роман Одісея Алена Гарді (L'odissea di Alain Hardy) , 1968 — роман Палац у небі (Il Palazzo nei Cielo), 1970 — роман Випадок у горах (Una storia tra i monti), 1970 — повість Пагода (La pagoda), 1989 — повість Машина мрії (La macchina dei sogni), 2001 — повість Палац у небі (Una storia tra i monti), 2001 — повість
Примітки
Джерела Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова — Минск: Галаксиас, 1995. — 694с. Addio Ugo Malaguti, grande della fantascienza italiana Di Antonio Dini — 28 Settembre 2021 Encyclopedia of Italian Literary Studies: A-J Ugo Malaguti на Catalogo Vegetti della Letteratura Fantastica The Encyclopedia of Science Fiction: Italy Minima et moralia: Ugo Malaguti Catalogo Sf, Fantasy e Horror: Ugo MALAGUTI Intervista con Ugo Malaguti