Німе́цьке хімі́чне товари́ство () — хімічне товариство, засноване у 1867 році групою провідних німецьких промисловців у Берліні.
Біля витоків товариства стояли Август Вільгельм фон Гофман, Адольф фон Беєр, , і . Президентом новоутвореної організації було обрано Гофмана, який до того посідав аналогічну посаду у Лондонському хімічному товаристві (нині Королівське хімічне товариство).
На установчому засіданні 11 листопада 1867 року Гофман проголосив ідею створення установи :
Під керівництвом Гофмана товариство сприяло розв'язанню багатьох проблем у хімічній промисловості. За час його головування було опубліковано близько 900 статей, які друкувалися у власному науковому віснику «Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft», котрий згодом розділився на кілька видань (з нього утворився, наприклад, сучасний журнал «Chemische Berichte»).
Гофман відігравав провідну роль у діяльності товариства і після його смерті у 1892 році відбувся ряд заходів, що мали на меті увіковічнити його ім'я: так, у 1900 році була зведена меморіальна будівля «Гофманхаус», до якої переїхало товариство, а у 1902 році науковці започаткували нагородження — «За видатні досягнення в галузі експериментальної хімії і за просування експериментальних хімічних досліджень». Окрім цієї нагороди товариством були також створені й інші: медаль Лібіха (1903), (1910), (1912), премія пам'яті Карла Дуйсберга (1935) .
По закінченню Другої світової війни товариство припинило своє існування, а згодом, у 1949, поновило діяльність, реорганізувавшись у ().
Примітки
Джерела