Ґленн Генрі Голл («Містер Воротар», ; 3 жовтня 1931, Гумбольдт, Саскачеван — 7 січня 2026, Стоуні-Плейн) — канадський хокеїст, воротар. За свою 18 річну кар'єру в НХЛ, він виступав за команди «Детройт Ред-Вінгс» (1952—1957), «Чикаго Блек Гокс» (1957—1967), «Сент-Луїс Блюз» (1967—1971). Всього у регулярних сезонах НХЛ Ґлен Голл провів 906 матчів (407 перемог, 84 «сухих» ігор), 2239 пропущених шайб (у середньому 2,47 шайби за гру), в іграх плей-оф — 115 матчів (49 перемог, 6 «сухих» матчів), 321 пропущені шайби (у середньому 2,79 шайби за гру). Ґлен Голл за свою багаторічну гру на останньому рубежі оборони та за внесок у розвиток воротарської майстерності, отримав прізвисько «Містер Воротар»Ґлен Голл The Internet Hockey Database. Номер 1, під яким грав Ґлен Голл у «Чикаго Блек Гокс», виведений з обігу 20 листопада 1988 року, та закріплений за ним назавжди.

Спортивна кар'єра Початок своєї кар'єри Ґлен провів у «Гумбольдт Індіанс» та «Віндзор Спітфайрс», що виступали у юнацьких лігах Канади. У 1949 році він підписав контракт з командою з «Детройт Ред-Вінгс», після чого провів кілька сезонів у фарм-клубі Детройта — «Едмонтон Флаєрс» (ЗХЛ). 1952 року Голл був переведений у основну команду на матчі плей-оф. У розіграші Кубка Стенлі того року він був заявлений як другий воротар команди. Хоча він не провів жодної гри, його ім'я вигравіруване на Кубку Стенлі.

У Детройті Ґлен Голл став основним воротарем у сезоні 1955—1956, який страж воріт провів повністю і без замін, відігравши 70 поєдинків. Так само він зіграв і в наступному чемпіонаті, коли перебрався в Чикаго.

Після завершення кар'єри Голл працював тренером воротарів у Сент-Луїсі і Калгарі. Саме з «Калгарі Флеймс» у 1989 році він виграв свій третій «Кубок Стенлі».

Хокейні команди того часу мали у складі тільки одного воротаря, тому Ґлен Голл вважається рекордсменом за кількістю проведених поспіль матчів. Сім сезонів, а це 502 матчі поспіль у регулярному чемпіонаті, а також 50 ігор у плей-оф і не пропустив жодної гри. Все це незважаючи на численні травми і те, що більшу частину своєї кар'єри він грав без захисної маски. За іронією долі ця серія перервалася в 1962 році через травму не в грі, а в роздягальні, де він потягнув спину нахилившись, щоб затягти ремінь. Маску він надів на голову за наполяганням іншого великого воротаря Жака Планта, коли обидва воротарі-ветерани були складі Сент-Луїса. Тоді обличчя Ґлена Голла прикрашало більш близько 300 швів та шрамів.

Ґлен Голл постійно і методично удосконалював техніку гри воротаря та вигадував нові способи зупинки шайби. Як він сам стверджував, найскладніші шайби летять на рівні щиколоток. Він одним із перших почав відбивати шайби у падінні на коліна, при цьому намагаючись максимально широко розгорнути щитки. Хокейні ортодокси того часу люто критикували його і вважали що його валяння на льоду і повзання на колінах грою не для справжнього воротаря, що потрібно завжди залишатися на ногах.

Смерть Помер 7 січня 2026 року у віці 94 років у лікарні в Стоуні-Плейн.

Спортивні досягнення Володар «Колдер Трофі» (1956; найкращому новачкові ліги); Грав у 1955, 1956, 1957, 1958, 1960, 1961, 1962 1963 1964, 1965, 1967, 1968, 1969 роках в Матчах усіх зірок НХЛ; Обраний у перший склад «Олл Старз» НХЛ (1957, 1958, 1960, 1963, 1964, 1966, 1969); Обраний у другий склад «Олл Старз» НХЛ (1956, 1961, 1962, 1967) Володар «Везина Трофі» (1963, 1967, 1969; воротареві, що пропустив найменшу кількість шайб) Володар «Конн Смайт Трофі» (1968; найціннішому гравцеві плей-оф); Володар «Кубка Стенлі» (1952), (1961), (1989); Рекорд НХЛ по кількості поспіль проведених ігор воротарями (502 ігри); Введений у 1975 році до «Зали слави хокею»; Внесений 16-м у список 100 найкращих гравців НХЛ за версією часопису «The Hockey News» 1998 року.

Монетний двір Канади 6 жовтня 2015 року почне продажі серії з шести пам'ятних монет на честь видатних хокейних воротарів в історії Національної хокейної ліги. На лицьовій стороні кожної монети викарбувано портрет королеви Єлизавети II, а на реверсі — портрети знаменитих воротарів. Серед них буде монета Ґлена Голла.

2005 року в Гумбольдті, Саскачеван, було встановлено пам'ятник Голлу в Ґленн Голл Парку.

Статистика виступів

Регулярний сезон Сезон Команда Ліга І В П Н Хвилини ПШ КН ПШСР 1947–1948 «Гумбольдт Індіанс» N-SJHL 5 5 0 0 300 17 0 3.40 1948–1949 «Гумбольдт Індіанс» N-SJHL 24 13 9 2 1420 86 1 3.63 1949–1950 «Віндзор Спітфайрс» OXA 43 31 11 1 2580 152 0 3.53 1950–1951 «Віндзор Спітфайрс» OXA 54 32 18 4 3240 167 6 3.09 1951–1952 «Індіанаполіс Кепіталс» АХЛ 68 22 40 6 4190 272 0 3.89 1952–1953 «Едмонтон Флаєрс» ВХЛ 63 27 27 9 3780 207 2 3.29 1952–1953 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 6 4 1 1 360 10 1 1.67 1953–1954 «Едмонтон Флаєрс» ЗХЛ 70 29 30 11 4200 259 0 3.70 1954–1955 «Едмонтон Флаєрс» ЗХЛ 66 38 18 10 3960 187 5 2.83 1954–1955 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 2 2 0 0 120 2 0 1.00 1955–1956 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 70 30 24 16 4200 147 12 2.10 1956–1957 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 70 38 20 12 4200 156 4 2.23 1957–1958 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 70 24 39 7 4200 200 7 2.86 1958–1959 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 70 28 29 13 4200 208 1 2.97 1959–1960 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 70 28 29 13 4200 180 6 2.57 1960–1961 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 70 29 24 17 4200 176 6 2.51 1961–1962 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 70 31 26 13 4200 185 9 2.64 1962–1963 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 66 30 20 15 3910 166 5 2.55 1963–1964 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 65 34 19 11 3860 148 7 2.30 1964–1965 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 41 18 17 5 2440 99 4 2.43 1965–1966 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 64 31 24 7 3747 164 4 2.63 1966–1967 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 32 19 5 5 1664 66 2 2.38 1967–1968 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 49 19 21 9 2858 118 5 2.48 1968–1969 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 41 19 12 8 2354 85 8 2.17 1969–1970 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 18 7 8 3 1010 49 1 2.91 1970–1971 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 31 13 11 8 1761 71 2 2.42 Загальна статистика у Регулярному сезоні НХЛ 906 407 326 162 53,544 2230 84 2.49

Плей-оф Сезон Команда Ліга І В П Н Хвилини ПШ КН ПШСР 1947–1948 «Гумбольдт Індіанс» N-SJHL 2 0 2 0 120 15 0 7.50 1948–1949 «Гумбольдт Індіанс» N-SJHL 7 3 4 0 420 36 0 5.14 1949–1950 «Віндзор Спітфайрс» OXA 11 6 5 0 660 37 0 3.36 1950–1951 «Віндзор Спітфайрс» OXA 8 — — — 480 30 0 3.75 1952–1953 «Едмонтон Флаєрс» ЗХЛ 15 10 5 0 905 53 0 3.51 1953–1954 «Едмонтон Флаєрс» ЗХЛ 13 7 6 0 783 44 2 3.37 1954–1955 «Едмонтон Флаєрс» ЗХЛ 16 11 5 0 1000 43 1 2.58 1955–1956 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 10 5 5 — 604 28 0 2.78 1956–1957 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 5 1 4 — 300 15 0 3.00 1958–1959 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 6 2 4 — 360 21 0 3.50 1959–1960 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 4 0 4 — 249 14 0 3.37 1960–1961 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 12 8 4 — 772 26 2 2.02 1961–1962 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 12 6 6 — 720 31 2 2.58 1962–1963 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 6 2 4 — 360 25 0 4.17 1963–1964 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 7 3 4 — 408 22 0 3.24 1964–1965 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 13 7 6 — 760 28 1 2.21 1965–1966 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 6 2 4 — 347 22 0 3.80 1966–1967 «Чикаго Блек Гокс» НХЛ 3 1 2 — 176 8 0 2.73 1967–1968 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 18 8 10 — 1111 45 1 2.43 1968–1969 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 3 0 2 — 131 5 0 2.29 1969–1970 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 7 4 3 — 421 21 0 2.99 1970–1971 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 3 0 3 — 180 9 0 3.00 Загальна статистика у Плей-оф НХЛ 115 49 65 — ! 6899 320 6 2.78

Примітки

Посилання Глен Голл на Legends of Hockey.