Ярославська духовна семінарія — вищий навчальний заклад Ярославської митрополії Відомства православного сповідання Російської імперії, який розташовувався в місті Ярославль.
Розграбований та закритий більшовицьким режимом в 1918 році.
Історія
Ярославська духовна семінарія заснована в 1747 році з ініціативи українського православного діяча, архієпископа Арсенія Мацеєвича — це був один з перших навчальних закладів у місті. Розташовувалася вона на території Спасо-Преображенського монастиря.
До семінарії спершу приймали лише дітей священиків, однак пізніше в ній з'явилися вихованці з інших суспільних станів. Серед учнів — юнаки з Гетьманщини. Зокрема, тут навчався майбутній митрополит Платон Любарський.
У XIX столітті, крім богословських дисциплін, відбувалося навчання древнім і новим мовам: давньогрецькій, латині, англійській, німецькій, французькій та староєврейській.
У 1875 році семінарія переїхала в будівлю, в якій нині міститься Природничо-географічний факультет Ярославського педагогічного університету.
У 1918 році, після захоплення влади більшовиками, семінарію було пограбовано та закрито.
Ректори
Павло Зернов (1775—1775) Іриней Клементьевський (1784—1787) Арсеній Тодорський (30 червня 1788—1790) Євген Романов (1794 -?) Августин Сахаров (1798—1800) Феофан Александров (1814—1816) Неофіт Докучаєв-Платонов (20 листопада 1816—1820) Гавриїл Розанов (1820 — 18 вересня 1821) Аарон Нарцисов (1821—1826) Аркадій Фьодоров (1827—1829) Макарій Зімін (1829—1830) Ніл Ісакович (2 вересня 1830—1835) Миколай Доброхотов (1835 -?) Григорій Миткевич (22 грудня 1838—1844) Софоній Сокольський (10 квітня 1844—1845) Никодим Казанцев (3 квітня 1850—1854) Микола Тихвинський (1871—1886) Микола Барський (17 жовтня 1886 — 22 листопада 1899) Євсевій Гроздов (1903—1906) Михайло Троїцький (раніше 1913)
Посилання
Официальный сайт ЯДС Выпускники Ярославской духовной семинарии 1910, 1914, 1915 гг. https://web.archive.org/web/20160304205754/http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/or_file.cgi?7_2211