Малла — назва давньоіндійської держави та племені, що його населяло. Відповідно до буддійських джерел у VI столітті Малла була однією з 16 Магаджанапад.

Етимологія Слово «малла», як передбачається в одному з варіантів, означає «борець»Shrestha D.B., Singh, C.B. The History of Ancient and Medieval Nepal. Vol. I. — Kathmandu: Published by the Authors, 1972, 21, але також може бути похідним від нього у значенні «велика людина»Sontheimer G.D. Rudra and Khandoba: Continuity in Folk Religion // M. Israel and N.K. Wagle (eds.) Religion and society in Maharashtra. — Toronto: University of Toronto, 1987, 17. Можливо Держава і плем'я Малла отримали своє найменування від братнього або професійного співтовариства, що існувало спочатку. Було висловлено і частково обґрунтовано гіпотезу про зв'язок між племенем малла і професійним співтовариством борців або малла була уславлена своїми борцямиBollée W.B. The Indo-European Sodalities in Ancient India // Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft. — Vol. 131. — No. 1 (1981). , 183.

Територія Була невелика за площею держава, що розташовувалась на північ від Маґадги. Територія Малли розділялась на дві частини річкою Какуттга. Малли мешкали в регіоні, який зараз охоплює округ Кушинагар в Індії, хоча їхні точні кордони ще належить визначити. Сусідами на сході через річку Саданіра були лічхави, їхніми сусідами на заході були шак'ї, колії, морії та кошали, південними сусідами були калами та річка Ганг, а північними кордонами були Гімалаї. Територія маллаків була ділянкою землі між вайдехами та кошаламиSharma, J. P. (1968). Republics in Ancient India, C. 1500 B.C.-500 B.C. Leiden, Netherlands: E. J. Brill, p. 169-181.

Території двох республік Малла були розділені річкою Хіраньяваті. Столицями тих двох частин царства були Кушаваті чи Кушинара (сучасне місто Касія близько Горакхпура) й Пава (сучасне місто Пандрауна, розташоване за 20 км від Касії)Raychaudhuri, Hemchandra (1972) Political History of Ancient India, University of Calcutta, Calcutta, стор. 85, 113. Кушінара знаходилася поблизу столиці шак'я Капілаваттху на північному сході, а Пава — поблизу столиці лічхавів — ВешаліSharma 1968, p. 169-181.

Історія Малли були індоарійським племенем на східній Ганзькій рівниніLevman, Bryan G. (2014). "Cultural Remnants of the Indigenous Peoples in the Buddhist Scriptures". Buddhist Studies Review. 30 (2): 145–180. На ранньому етапі формування державності ними правили вожді або раджи (царі). Малла згадується у «Магабгараті» (VI.9.34) як Маллараштра. Відповідно до «Магабгарати» (II.30.3) здобув перемогу над царем маллів під час військового походу до Східної Індії. У «Магабгараті» (VI.9.46) малли згадуються поряд з іншими східноіндійськими племенами ангів, вангів і калінгів. У «Ману-Смріті» малли згадуються як кшатрійське плем'я. Там йдеться про те, що малли були мужніми та войовничими.

Але зрештою держава перетворилася на аристократичну республіку — ганасангху. У певний момент Малла розділилася на дві окремі республіки. Обидві республіки стали членами союзу Вадджі, очолюваного Лічхавами, в рамках якої, на відміну від Вайдехів, вони зберегли свої суверенні права, оскільки не були завойовані. Малла підтримувала дружні стосунки з Лічхавами, Вайдехами та Найїками, які були іншими членами цього союзуSharma 1968, p. 169-181.

За часів Будди малли були сильним племенем,Law, B.C. (1973). Tribes in Ancient India, Poona: Bhandarkar Oriental Research Institute, стор. 257-62 що часто згадувалось у буддійських і джайнських текстах. Періодично виникала напруженість між Малла та Лучхавами. Так, перші спровокували війну між Кошала і Лічхавами, що призвело до протистояння між Малла і Кошала. Зрештою представники першої спровокували повалення кошалського царя Прасенджита

З початком у 484 році до н.е. війни царства Маґадга проти союзу Вадджі републіки Малла підтримали Лічхавів, які намагалися організувати повстання проти Аджаташатру, підтримавши брата останнього Вехаллу, намісника Анги. Війна тривала до 468 року до н.е. й завершилася поразкою Вадджі, територія якої було приєднано до Маґадги. При цьому республіки Малла зберегли внутрішню автономію, яку було остаточно скасовано на початку ітворення імперії Маур'ївSharma 1968, p. 85-135Sharma 1968, p. 136-158.

Устрій Первинно держава Малла була монархією, але згодом стала республікою. Кожна з них мала правлячі збори, що складалися з голів кланів кшатріїв, що належали до васеттха(вашіштха) готри, і яким надавали титул раджі. Посада раджі була спадковою, і після смерті одного з них його старший син успадковував його, будучи представленим до зборів після церемонії, що проводилася для маллаків Кушинари в Макута-бандхані, яка була святинею, що мала важливе політичне значення для республіки (малли Пави мали подібне власне святилище). Великі збори мала велику кількість членів, і на засіданнях рідко були присутні всі вони, засідання відбувалися у власних сантхагарах.

Внутрішні ради Великих зборів, що складалися з 4 членів від Кушинара та 5 від Пави, що збиралися частіше та здійснювали державне управління в кожній республіці.

Економіка базувався на поєднанні розвиненого аграрного господарства, ремесел та активної торгівлі, чому сприяло їхнє розташування в долині Гангу. Основою економіки було сільське господарство, яке інтенсивно розвивалося завдяки використанню залізних знарядь праці (плугів, сокир). Основні культури — рис, пшениця, ячмінь.

Малли були вправними ремісниками. Розвивалися обробка металів, гончарство (культура північної чорнолощеної кераміки), виготовлення тканин (бавовна, коноплі), обробка слонової кістки та ювелірна справа. Столиці були центрами ремесел та торгівлі, з потужними укріпленнями та розвиненою інфраструктурою.

Завдяки вигідному розташуванню, Малла контролювала важливі торговельні шляхи. Торгівля велася як внутрішня, так і зовнішня — з іншими махаджанападами та, ймовірно, Тибетом (експорт вовни, солі).

В цей період з'являються перші карбувальні монети, що свідчить про розвинену ринкову економіку. Назви монет включали кахапана (срібна монета), нікха та масака (обидві мідні монети).

Релігія Малли спочатку не були повністю брахманізовані, незважаючи на те, що були індоарійським народом, але, як і вайдеха, вони пізніше стали брахманізованими та прийняли готру (клан) Васетха (Васіштха). «Ману-Смріті» називає маллів вратьякшатріями, тобто кшатріями, що не були посвячені, оскільки не практикували ортодоксальних ведичних традицій.

Кушинара й Пава мають велике значення для буддистів і джайнів: там провели свої останні дні Сіддгартха Ґаутама та Магавіра. Після кремації Будди його рештки шанували в сантхагарі Кушинара протягом 7 днів, і саме в цій сантхагарі малли останньої прийняли посланців Маґадги, Лічхавів, шак'їв, Булі, коліїв, моріїв, маллів Пави, які бажали отримати свою частку мощей Будди. Малли Пави були першими, хто прибув з армією до Кушинари, і вони висунули свої претензії на мощі в грубих та ворожих тонах. Зрештою, кожна республіка Малла отримала частку мощей Будди, побудувала власні ступи та влаштувала власні свята на честь цієї подіїSharma 1968, p. 136-158. Після смерті Магавіри Малла та Лічхави спільно заснували фестиваль вогнів на честь його смерті.

Примітки

Література Puratatv Nibandhawali by Rahul Sankrityayan Gorakhpur Janpad aur Uski Kshatriya Jatiyon Ka Itihaas By Dr. Rajbali Pandey, стор. 291–292 Kshatriya Rajvansh by Dr. Raghunath Chand Kaushik Bhagwan Buddh ke Samkalin Anuyayi tatha Buddha Kendra By Tripatkacharya, Mahopadhyaya Bikshu Buddhamitra, стор. 274–283.