Клан О’Браєн () – клан Браєн, О’Бріайн, Браян, О'Браян, МакБраєн, Бріайн, Ва Бріайн, Ва Брянь – один з ірландських кланів. Існує велика кількість варіантів назви клану та прізвищ, що виникли у цьому клані. Клан виник, як септа клану Дал г-Кайс, як королівська династія – нащадки верховного короля Ірландії Бріана Бору.
Титули вождів клану О’Браєн Король Манстера Король Кашеля Верховний король Ірландії () Король Лімеріка Король Дубліна Король Манн Король Островів Король Вотерфорду Король Томонду Граф Томонд Граф Інхіквін Маркіз Томонд Віконт Клер Барон Інхіквін Граф Монктон Маркіз Сент-Джон
Засновник клану: Бріан Бору (941 – 1014) – Верховний король Ірландії
Останній король з клану: Мурроу О’Браєн (ірл. - Murrough O'Brien) – король Томонда
Нинішній вождь клану: Конор О’Браєн (ірл. - Conor O'Brien) – принц Томонд, XVIII барон Інхіквін.
Походження назви і клану О’Браєн Назва О’Браєн, О’Бріайн означає «онуки Бріана». Бріан – це давнє ірландське ім’я, імовірно, кельтського походження. Що означає саме ім'я не зовсім зрозуміло. Є версія, що слово бріан походить від кельтського bran – бран - «ворона». Є версія, що слово бріан походить від кельтського bre- - бре- - «пагорб» або «високе місце». Тобто Бріан – високий, видатний. Так чи інакше, але назва клану в середньовічній Ірландії означало виключно «нащадки Бріана Бору» - верховного короля Ірландії, що об’єднав Ірландію у 1002 році і загинув під час битви з вікінгами під Клонтарфом у 1024 році. Сам Бріан Бору походив з маловідомої до того септи Ві Тойрделбайх (ірл. - Ui Toirdealbhaigh) клану Дал г-Кайс, що володіли землями в нинішніх графствах Лімерік та Клер. Клан О’Браєн пов'язаний з містом Кіллало, де Бріан Бору мав замок Кінкора (ірл. – Kincora) або Кенн Корад (ірл. - Ceann Cora'dh). Бріан Бору був онуком Лоркана (ірл. – Lorcan) та сином Мак Кіннейде (ірл. – MacCinneide) або Кеннеді (ірл. – Kennedy) та його дружини Беббін (ірл. – Bebinn). Їх замок стояв біля гори Сліве Бера (ірл. - Slieve Beragh), де жив дух-берегиня їхнього туата (племені) – банші Арвал (ірл. - banshee Arval) (жіночої статі). Поруч була річка Шеннон та озеро Лох-Дерг. Бріан Бору здобув освіту в монастирі Клонмакнойс і був коронований у замку на горі Кашел – Горі Королів.
Традиційне місце інавгурації вождів клану О’Браєн було біля селища Квін в місцевості під назвою Маг Адайр (ірл. - Magh Adhair). Нині ще лишився курган на цьому місці.
Історія клану О’Браєн У 976 році Бріан Бору став вождем клану Дал г-Кайс. Потім Бріан Бору переміг і вбив короля династії Еогнахта – короля Манстеру і став королем Манстеру (Муму). Потім він почав війну проти королівств Коннахт, Міде, Брейфне, Ленстер (Лагін). Йому вдалося підкорити всі королівства Ірландії і він став Верховним королем Ірландії, започаткував нову династію та клан - О’Браєн. Тільки вікінги, що захопили частину Ірландії і заснували свої королівства, такі як королівство Дублін і ще окремі клани Ленстеру та деякі гілки О’Нейллів не визнавали його владу. Але він зумів зібрати армію і розбити вікінгів і їх союзників у битві під Клонтарфом. Але в цій битві він загинув сам і тому Ірландії не судилося стати міцним об’єднаним королівством. Нащадки Бріана Бору втратили корону верховних королів Ірландії (хоча постійно претендували на неї) і продовжили правити в королівстві Манстер в XI – XII століттях. Першим, хто використав назву клану О’Браєн був Доно Кайбре О’Браєн (ірл. - Donogh Cairbre O'Brien) – син короля Манстера – Донал Мор. Його нащадки розділились на низку гілок та септ: О’Браєн Ахерлоу, О’Браєн Вотерфорд, О’Браєн Арра в північному Тіперері, О’Браєн Лімерік. Поступово королівство Манстер занепадало і зменшувалось в розмірі до королівства Томонд, що існувало ще майже 500 років. Ім’я Бріана збереглося в назві баронства Пабблебріан (ірл. – Pubblebrien).
Між 1206 і 1216 роками Донхада Кайрбрех О’Браєн (ірл. - Donnchadha Cairbreach) заснував свою столицю Енніс - тепер головне місто графства Клер. У 1247 він же дав притулок бродячим ченцям, і вони збудували величне і прекрасне абатство Енніс – нині руїни.
Після Бріана Бору ще чотири королі з клану О’Браєн правили в королівстві Манстер, ще два стали верховними королями Ірландії (хоча і не повністю контролювали Ірландію і не всі їх визнавали верховними королями). Після того, як королівств Манстер (Муму) розпалося на королівство Томонд, де продовжував правити клан О’Браєн і королівство Десмонд, де правив клан МакКарті, після короля Тайррделбаха Ва Конхобайра (ірл. - Tairrdelbach Ua Conchobair), що правив у XII столітті династія королів з клану О’Браєн династія мала тридцять королів королівства Томонд до 1542 року. У XIII столітті клан О’Браєн воював з англо-норманськими завойовниками, яких в цій частині Ірландії очолювали графи Де Клер, що намагалися захопити королівство Томонд. Останній королем Томонду з клану О’Браєн був Мурроу О’Бріайн (ірл. - Murrough Ó Briain), що визнав владу короля Англії Генріха VIII. Він став графом Томонд, його королівство перетворилося на графство. Сьогодні вождь клану О’Браєн носить титули принц Томонд і барон Інхіквін.
Протягом всього середньовіччя, коли клан О’Браєн правив у королівствах Ірландії посада вождя клану (а значить і короля) визначалася ірландськими законами таністрі (ірл. – tanistry), а не правом первородства і старшого сина, як це було прийнято серед королів Європи. Титул вождя клану і короля успадковував не син, а найбільш гідний кандидат з чоловіків клану з родичів померлого вождя і короля. Це призводило до чвар і ворожнечі з трагічними наслідками в середині клану. З 1542 року, коли останній король Томонду зрікся престолу, графи Томонд і клан О’Браєн прийняв первородство успадкування титулів та посади вождя клану.
Після остаточного завоювання Ірландії Англією клан О’Браєн продовжував відігравати значну роль в історії Ірландії. З кланом О’Браєн пов'язана постать Майре (Марії) Руа Мак Магон (ірл. - Maire Rua MacMahon). Вона спочатку вийшла заміж за Нейлона Дайзерта О’Ді, а після його смерті одружилася з Конором О’Браєном, якого вбили в 1651 році під час громадянської війни на Британських островах. Майре Руа МакМанох ввійшла в історію та легенди як жінка великої мужності, нескореності і твердої волі. Як кажуть легенди вона вішала своїх ворогів і непокірних слуг на кронштейнах свого замку, причому чоловіків вішала за шию, а жінок за волосся. Вона завжди їздила на чорному коні з шаленою швидкістю. Щоб позбутися надокучливих женихів, вона примушувала їх скакати верхи на цьому баскому коні над скелями. Кінь раптово зупинявся і скидав вершника зі скелі. Про неї склало чимало легенд. вона супроводжувала свого чоловіка в рейдах на землі англійських колоністів. Кажуть, що в неї було руде волосся, що вона мала 25 чоловіків і в кожного з них життя обірвалось трагічно, а майно цих чоловіків вона привласнювала собі. Вона разом з чоловіком Конором О’Браєном – з єдиним її чоловіком якого вона любила підтримала повстання за незалежність Ірландії. І коли її чоловік був вбитий під час сутички з англійською армією Ладлоу в 1651 році, вона відмовилась відкрити ворота замку, щоб отримати тіло чоловіка, заявивши: «Ми не потребуємо в замку мертвих!» Але коли виявила, що він живий, впустила людей, що занесли його до замку, хоча була небезпека, що одночасно в замок вдереться ворог, і доглядала за пораненим чоловіком, аж доки він не помер через лічені години. Ладлоу стояв під замком ще кілька діб, але погода була жахлива, і він повернувся в Лімерік. Майре ні Магон змушена була терміново вийти заміж за якогось Купера, щоб зберегти спадщину вождів клану О’Браєн для свого неповнолітнього сина, що потім став сером Донатом О’Браєн – предком подальших лордів Інхіквін. Кажуть, що з Купером вона посварилась одного ранку - він сказав щось нехороше про її колишнього чоловіка, і вона вбила його ударом кинджала в живіт коли він голився. І сказала при цьому: "Ніхто не має права висловлювати неповагу до мого коханого Конора!" Її привид досі періодично з’являється в замках графства Клер та в будинку Карнеллі. Відвідайте цей будинок у темну вітряну ніч, якщо у вас вистачить на це сміливості. Розповідають, що коли вона померла, то її тіло поховали в дуплі дерева, а її привид часто бачили в різних місцинах графства Клер, особливо біля мегалітичних споруд та вівтарів друїдів. Сер Донат О’Браєн прикрасив замок Ліманех парком та садами, створив біля замку тінисті алеї. Але переселився в замок Дромоленд, де він і помер в 1717 році. Замок прийшов до занепаду і поступово перетворювався на руїну. Елементи замку були використані для інших споруд, зокрема для будівлі «Старий Гранд готель Енніс».
Замки клану О'Браєн Замок Інчіквін Замок Ліманех Замок Дромоленд Замок Бостон Замок Бунратті
Королі і королеви Манстера, Дубліна, верховні королі Ірландії з клану О'Браєн Доннхад мак Бріайн (ірл. - Donnchad mac Briain) – король Манстера Тадк мак Бріайн (ірл. - Tadc mac Briain) – вбитий Доннхадом у 1023 році. Торделбах Ва Бріайн (ірл. - Toirdelbach Ua Briain) – король Манстера, верховний король Ірландії. Муйрхертах Ва Бріайн (ірл. - Muirchertach Ua Briain) - король Манстера, верховний король Ірландії. Домналл Геррлавах (ірл. - Domnall Gerrlámhach) – король Дубліна. Конхобар Ва Бріайн (ірл. - Conchobar Ua Briain) – король Дубліна. Діармайт Ва Бріайн (ірл. - Diarmait Ua Briain) – король Манстера. Бйядмунйо Мірйяртаксдоттір (норв. - Bjaðmunjo Mýrjartaksdóttir) – королева Дубліна, дочка Муйрхертаха Ва Бріайна, дружина Сігурдра (норв. - Sigurðr) – сина Магнуса Берфеттра, короля Норвегії.
Графи Томонд Мурроу О’Браєн (ірл. - Murrough O'Brien) – І граф Томонд. Коннор О’Браєн (ірл. - Connor O'Brien) – III граф Томонд. Доно О’Браєн (ірл. - Donogh O'Brien) – IV граф Томонд. Барнабас О’Браєн (ірл. - Barnabas O'Brien) – VI граф Томонд.
Графи Інхіквін Мурроу О’Браєн (ірл. - Murrough O'Brien) – І граф Інхіквін Вільям О’Браєн (ірл. - William O'Brien) - IV граф Інхіквін
Маркізи Томонд Мурроу О’Браєн (ірл. - Murrough O'Brien) – І Маркіз Томонд. Джеймс О’Браєн (ірл. - James O'Brien) – III маркіз Томонд.
Віконти Клер Даніел О’Браєн (ірл. - Daniel O'Brien) – І віконт Кларе. Даніел О’Браєн (ірл. - Daniel O'Brien) – III віконт Кларе.
Септа Мак Тадг з Аранн Махон мак Турлу Мантах О’Браєн (ірл. - Mahon mac Turlough Mantach Ó Briain) Мурроу мак Тойрлделбах О’Браєн (ірл. - Murrough mac Toirdelbach Ó Briain)
Відомі і видатні люди з клану О’Браєн О’Браєн, Алекс (нар. 1970) — американський тенісист. О’Браєн, Даніель (нар. 1990) — австралійська фігуристка. О’Браєн, Ділан (нар. 1991) — американський актор, музика. О’Браєн, Джеймс (1842 — 1930) — британський ботанік О'Браєн, Джек (нар. 1939) — американський режисер, продюсер, письменник, поет. О’Браєн, Джон (1960—1994) — американський письменник. О’Браєн, Джон Патрік (род. 1977) — американський футболіст. О'Браєн, Джордж (1899 — 1985) — американський актор. О’Браєн, Кіт Майкл Патрік (род. 1938) — шотландський кардинал. О’Браєн, Конан (род. 1963) — американський комік. О’Браєн, Конор Круз (1917 — 2008) — ірландський політик, вчений, письменник. О’Браєн, Кеті (нар. 1986) — британська тенісистка. О’Браєн, Лоуренс Френсіс (1917—1990) — політичний діяч. О’Браєн, Майк — програміст. О’Браєн, Маргарет (нар. 1937) — американська актриса. О’Браєн, Мерайя (род. 1971) — американська актриса. О’Браєн, Патрік (1847 — 1917) — ірландський політик. О’Браєн, Перрі (1932 — 2007) — американський спортсмен, чемпіон. О’Браєн, Пет (нар. 1968) — американський музика. О’Браєн, Соледад (нар. 1966) — американська телеведуча. О’Браєн, Спенсер (нар. 1988) — канадська сноубордистка. О’Браєн, Тімоти Вільям (нар. 1946) — американський письменник. О’Браєн, Тіна (нар. 1983) — англійська актриса. О'Браєн, Вільям (1852 — 1928) — ірландський журналіст і політик-націоналіст. О'Браєн, Вільям Сміт (1803 — 1864) — ірландський керівник повстання в Тіперері (1848 рік). О’Браєн, Фергал (нар. 1972) — ірландський гравець в снукер.