Королівство Манстер (, ; також: королівство Муму, Муман, Муван) — королівство, що існувало в епоху раннього середньовіччя на території південно-західної Ірландії до завоювання Ірландії Англією. Назва королівства, на думку багатьох дослідників, неіндоєвропейського походження і збереглась від давніх племен, що населяли Ірландію до переселення на острів кельтів — ще з часів бронзової доби. За іншою версією, назва королівства походить від імені кельтського бога Мумана. Історично та етнічно королівство Манстер ділилося на 6 регіонів: Туад Муман () — північний Манстер, Дес Муман () — південний Манстер, Аур Муман () — східний Манстер, Яр Муман () — західний Манстер, Ернайб Муман () — територія племені туат Ернай, Десі Муман () — територія племені туат Десі Манстерських.
На деякий час королівство розділилось на три васальних королівства: Томонд () — північ; Десмонд () — південь; Ормонд () — схід.
Такий поділ Манстеру знайшов своє відображення у гербі королівства — три золотих корони на синьому тлі — три королівства, що складали єдине королівство Манстер. Згідно з історичними переказами та легендами королівство виникло в дуже давні часи — за півтори тисячі років до нової ери. Королі Манстеру неодноразово ставали верховними королями Ірландії. Королівство славилось своїми музикантами, поетами, бардами, піснями. Жанр поезії лімерик виник саме в королівстві Манстер.
Давні легендарні королі Манстеру Бодб Дерґ () — володар Сіду Муму, нащадок Даґди. Деду мак Сін () — предок клану Дедад. Яр мак Дедад () — батько верховного короля Ірландії Етерскела та дід верховного короля Конайре Мора. Дайре мак Дедад () — предок клану Дайріне. Ку Рої мак Дайре () — відомий персонаж багатьох ірландських міфів та легенд уланського циклу. Муґ Нуаду () — володар південної половини Ірландії, «половини Муга». Айліль Аулом () — у легендах його пов'язують з богинею Айне. Лугайд мак Кон () — верховний король Ірландії. Засновник клану Корку Лойґде. Еоган Мор () — засновник клану Еогнахта. Фіаху Муйллеган () — вождь клану Дейрґдіте. Айліль Фланн Бек (). Крімтан мак Фідайґ () — верховний король Ірландії, володар чисельних земель за межами Ірландії, брат королеви Монґфінд. Енгус Болґ () — король Дайріне, предок клану Корку Лойґде. Брессал мак Айлелло Гассайґ () — його сестра була дружиною верховного короля Ірландії Лоеґайре мак Нейлла.
Історичні королі Манстеру Історики визнають історичними тільки королів Манстеру з початку VII століття. Відомості про більш давніх королів Манстеру вважають легендарими і сумніваються в їх достовірності.
Коналл Корк мак Луйґтіґ () — народився близько 340 року. Засновник Кашелю та клану Еогнахта. Над Фройх мак Куйрк () — народився у 380 році. Енґус мак Над Фройх () — народився у 420 році, час правління 453—489, перший християнський король Манстеру. Дауї Ярлайхе мак Майгні () — перший король Ярмумана. Фелімі I Чорний (}}) — народився у 455 році. Еохайд мак Енґуса () — помер у 522 році. Дуб-Ґілах мак Енґуссо () Крімптан Шрем мак Ехадо () — народився у 495 році, роки правління: 522—542. Койрпре Кромм мак Крімптайнн () — час правління: 542?/560 — 577. Вбитий Колманом Беком під час битви. Фергус Скандал мак Крімтанн Айргір Хліах () — час правління 577—582. Фелімі II мак Койпрі Хруїмм () Фелімі III мак Тіґернайґ () — роки правління 582—588. Амалгайд мак Ендай () — роки правління 596? — 601. Гарбан мак Ендай () — близько 596 року. Фінґен мак Аедо Дуйб () — роки правління 571—618. Ед I Беннан мак Кріптанн () — помер у 618 році. Кахал I Флайнд Хаграх () — помер у 627 році. Файбе I Червона Кров () — помер у 639 році, вбитий Ґуайре Айдне мак Колманом у битві. Куан мак Амалґадо () — помер у 641 році. Менах мак Фінґін () — помер у 661 році. Кагал II Кагайл () — помер у 665 році. Колгу мак Файбе Флайнд () — помер у 678 році. Фінгуйне мак Кагайл Кон-кен-магайр () — помер у 696 році. Айліл мак Кагайл Кон-кен-магайр () — помер у 701 році. Кормак мак Айлелло () — помер у 712 році. Естеркел мак Меле Умай () — помер у 721 році. Кахал III мак Фіґгуйне () — помер у 742 році. Кахуссах мак Етерскелай () Маел Дуїн мак Аедо () — помер у 786 році. Олхобар мак Флайн () — помер у 796/797 році, можливо, належав до клану О'Фідґенті. Олхобар мак Дуйб-Індрехт () — помер у 805 році. Артрі мак Кахайл () — помер у 821 році. Тнутґал мак Атрах () — помер після 807 року. Тнутґал мак Доннґайле () чи Дуннґуссо () — помер у 820 році. Фейдлімід мак Кремганін () — помер у 847. Олхобар мак Кінеда () — помер у 851. Айлгенан мак Доннґайле () — помер у 853 році. Мел Гуале мак Доннґайле () — помер у 859 році. Кенн Фелад гуа Муґтіґірн () — помер у 872 році. Дункан I мак Дуйб-да-Байренн () — помер у 888 році. Дуб I Лахтна мак Меле Ґуале () — помер у 895 році. Фінгуйне Кенн н-Ґекан мак Лоеґайрі () — помер у 902 році. Кормак мак Куйленнайн () — помер у 908 році. Флайтгбертах мак Інмайнен () — помер у 944 році, з клану Мускрайґе. Лоркан мак Койнліґайн () Келлахан Кайсіл мак Буадахайн () — помер у 954 році. Мел Фатгардайґ мак Флайнн () — помер у 957 році. Дуб-да-Байренн мак Домнайлл () — помер у 959 році. Фер Ґрайд мак Клеріґ () — помер у 961 році. Дункан II () — помер у 963 році. Мел Муад мак Брайн () Івар Лімерікський () (фактично}}) — у 968 році (замість Коґада Ґедела ре Ґаллайба ()
Королі Манстера після 970 року Після 970 року в Манстері встановилась королівська династія з клану Дал г-Кайс, іноді правили представники клану Еоґнахта (Е). 970—976 — Матґамайн мак Кеннетіґ () — помер у 976 році. 976—978 — Мел Муад мак Брайн () — помер у 978 році. (E) 978—1014 — Бріан Борума мак Кеннетіґ () — помер у 1014 році. 1014—1025 — Дунґал мак Мелфогарта Гуа Доннхада () — помер у 1025 році. (E) 1014—1064 — Доннхад мак Бріайн () — помер у 1064 році. 1064—1068 — Мурхад мак Доннхада () — помер в 1068 році. 1068—1086 — Тойрделбах Ва Бріайн () — помер у 1086 році. 1086—1114 — Муйрхертах Ва Бріайн () — помер у 1119 році. 1114—1118 — Діармайт Ва Бріайн () — помер у 1118 році. 1118 — Бріан Ва Бріайн () — помер у 1118 році. 1118—1119 — Муйрхертах Ва Бріайн () — помер у 1119 році. 1118—1124 — Тадґ Мак Карртайґ (Tadhg I), король Десмонду. 1124—1138 — Кормак Мак Каргайґ (), король Десмонду, помер у 1138 році. (E)
Джерела Bryne, Francis J. Irish Kings and High Kings. New York: St. Martin's Press, 1973. Charles-Edwards, T. M. Early Christian Ireland. Cambridge: Cambridge University Press, 2000. ISBN 0-521-36395-0 Moody, T. W.; F. J. Byrne and F. X. Martin, ed. A New History of Ireland. Vol. IX. New York: Oxford University Press, 1982. ISBN 0-19-821744-7 Áed Ua Crimthainn, Book of Leinster, c. 1160. The Laud Synchronisms. K. Meyer, 1913.