Фанді бін Ахмад (; 29 травня 1962, Сінгапур) — колишній сінгапурський футболіст, який натепер є головним тренером сінгапурського клубу «Лайонс XII», який виступає в Суперлізі Малайзії. За свою футбольну кар'єру Фанді Ахмад переважно грав на позиції нападника, але іноді грав у півзахисті. Він вигравав Кубок Малайзії у складі трьох різних клубів — «Сінгапур ФА»До утворення S-Ліги в 1996 році деякі сінгапурські клуби виступали в чемпіонаті Малайзії, «Куала-Лумпур ФА» і «Паханг», у тому числі зробив два золотих дублі — у 1992 та 1994 році. У 1988 році Фанді Ахмад виграв Золоту бутсу чемпіонату. Окрім перерахованих, футболіст грав за наступні клуби: індонезійський «Мітра Кукар», нідерландський «Гронінген», сінгапурські «Гейланг Інтернешнл» і «Ворріорс». У складі національної збірної Сінгапуру Фанді зіграв 101 матч, у яких візначився 55 забитими м'ячами, тричі ставав срібним призером Ігор Південно-Східної Азії, і був капітаном збірної з 1993 до 1997 року. Він також тренував футбольні клуби «Ворріорс», індонезійський клуб «Пеліта Бандунг Рая» і малайзійський «Джохор»; працював помічником головного тренера національної збірної та керує власною футбольною академією. У 1994 році Фанді Ахмед нагороджений Медаллю державної служби. Фанді є першим сінгапурським футболістом, який грав у європейському клубі, першим спортсменом-мільйонером країни та першим сінгапурським спортсменом із опублікованою біографією (у 1994 році). Фанді рахується національною легендою, а сінгапурська преса використовує у відношенні до Фанді такі слова: «футбольна легенда Сінгапуру» , «улюблений футбольний син Сінгапуру» , «національна футбольна ікона» , «самий знаменитий футболіст Сінгапуру» , «золотий хлопчик футболу країни» , «саме відоме обличчя сінгапурського спорту» , «найкращий у своєму поколінні» , «один із найкращих футболістів в історії Сінгапуру» й «один із найкращих футболістів Азії». Фанді Ахмед одружений південноафриканській моделлю Венді Якобс, та має п'ятеро дітей. Його батько, Ахмад Вартам, був воротарем збірної Сінгапуру з футболу. У 1999 році він зайняв 6 місце у списку 50 найсильніших спортсменів століття у Сінгапурі по версії місцевої газети Straits Times.
Ранні роки У дитинстві Фанді дуже захоплювався футболом, та проводив більшу частину вільного часу, граючи з м'ячем. Сім'я майбутнього футболіста жила у лікарні «Вудбрідж», де їй було виділено дві кімнати. Щоб допомогти родині матеріально, Фанді доводилось продавати насі лемак (страву з рису, приготованому в кокосовому молоці). Батько Фанді, Ахмад Вартам, виступав на позиції воротаря в національній збірній Сінгапуру. Фанді Ахмад також починав грати у футбол воротарем. але за порадою свого вчителя перейшов грати у півзахист. Коли хлопцеві виповнилось 12 років, його батьки розлучились, після чого він жив із батьком, дідусем і бабусею. Фанді навчався в середній школі Серангун Гарденс, де він грав за місцеву футбольну команду. Але пізніше його виключили зі складу команди, тому що він відставав у навчанні. Після школи Фанді продовжив навчання в Сінгапурському професійному технічному інституті, і отримав третій національний торговельний сертифікат. Під час навчання в інституті Фанді грав за аматорську команду «Какі Букіт», у якій він привернув увагу тренера професійного клубу «Сінгапур ФА» Себастьян Яп.
Кар'єра гравця Клубна кар'єра Фанді Ахмад приєднався до складу «Сінгапур ФА» у 1979 році, й відразу став основним гравцем півзахисту команди, а у своєму першому розіграші Кубку Малайзії. Після виходу на пенсію Аршада Хаміса та Долли Касіма тренером клубу став Джита Сінгх, який вирішив перевести Фанді на позицію нападника. Протягом сезону 1980 року Фанді відзначився 8 забитими м'ячами в розіграші Кубку Малайзії, у тому числі переможний гол у фіналі у ворота клубу «Селангор». У 1980 році Фанді Ахмад був призваний на строкову службу в армію. Більшу частину часу на службі він займався прибиранням території військового табору. Завдяки тому, що після виконання армійських обов'язків у нього залишалось багато вільного часу, він міг продовжувати грати за «Сінгапур ФА». У 1981 році Фанді Ахмад допоміг своїй команді вийти до фіналу Кубку Малайзії, та був визнаний найкращим футболістом Сінгапуру. Наступного року «Сінгапур ФА» не брав участі в Кубку Малйзії з політичних причин, а Фанді зробили операцію на плечі, у зв'язку із чим він не міг грати у футбол протягом 6 тижнів і був достроково звільнений з армійської служби.
Фанді отримав запрошення зіграти у товариському матчі за малайзійський клуб «Селангор» проти аргентинського клубу «Бока Хуніорс», та забив єдиний гол «Селангору» в цьому матчі, але перемогу в матчі здобув аргентинський клуб (2:1). Фанді отримав запрошення від кількох команд чемпіонату Малайзії, індонезійського клубу «Мітра Кукар», швейцарського «Янг Бойз» та голландського «Аякса». Після тритижневого перегляду в «Аяксі» клуб запропонував сінгапурцю трирічний контракт, але футболіст підписав річний контракт із індонезійським клубом «Мітра Кукар». За цей клуб Фанді виступав протягом одного сезону, допоміг клубу відстояти звання чемпіона країни, і став третім бомбардиром ліги, відзначившись 13 разів у воротах суперників. У товариському матчі команди з лондонським «Арсеналом» Фанді також відзначився забитим м'ячем, зробивши свій внесок у перемогу індонезійського клубу з рахунком 2:0. Але футболіст незабаром покинув «Мітру» у зв'язку із тим, що керівництво індонезійської футбольної федерації заборонило грати у чемпіонаті футболістам-легіонерам.
У 1983 році Фанді переїздить до Нідерландів, та підписує дворічний контракт із клубом «Гронінген». У товариському матчі футболіст отримав травму стегна, яка вивела його з ладу на 10 тижнів. Але, незважаючи на такі обставини, вже в першому матчі за новий клуб Фанді Ахмад у чемпіонаті Нідерландів відзначився дублем, що допомогло його команді отримати перемогу над «Гоу Егед Іглз». За три дні футболіст зіграв у першому матчі другого раунду Кубка УЄФА проти «Інтернаціонале», та встановив кінцевий рахунок у матчі — 2:0 на користь «Гронінгену». Але у матчі-відповіді нідерландський клуб зазнав поразки з великим рахунком (1:5), та вибув із турніру. Уболівальники «Гронінгену» визнали Фанді найкращим і найпопулярнішим гравцем сезону, за який він відзначився 10 забитими м'ячами в 29 матчах і допоміг своєму клубу піднятися з дев'ятого на п'яте місце в національній першості. Як першоквітневий жарт сінгапурська газета Straits Times на першій сторінці опублікувала допис про те, що Фанді підписав контракт із «Манчестер Юнайтед». У наступному сезоні у Фанді стався рецидив травми стегна і розпочались конфлікти з тренером. У цьому сезоні Фанді зіграв лише два повних матчі, і клуб не запропонував йому новий контракт. За час перебування в Нідерландах Фанді Ахмад зіграв 36 матчів у чемпіонаті країни, у яких відзначився 11 забитими м'ячами.
Наступним клубом Фанді став «Куала-Лумпур ФА», у складі якого футболіст став володарем Кубку Малайзії у 1987 році. Команда повторила свій успіх і в наступному розіграші; а Фанді отримав Золоту бутсу турніру, відзначившись 21 забитим м'ячем. Після трьох проведених сезонів у клубі з малайзійської столиці у Фанді в доробку було три виграні кубки Малайзії. У 1990 році він підписав дворічний контракт із грецьким ОФІ. Але проблеми з міжнародним трансферним сертифікатом завадили сінгапурцю зіграти у критському клубі, і за два місяці Фанді покинув Грецію. Наступним клубом сінгапурського футболіста став малайзійський «Паханг», де знову почав виступати переважно гравцем середньої лінії у зв'язку із втратою гравцем швидкісних даних. Фанді пропустив кілька місяців у зв'язку із травмою п'ятки і стегна, але він зумів забити три м'ячі за сезон, і допоміг новому клубові виграти кубок і чемпіонат Малайзії в 1992 році. У цьому ж році він став першим сінгапурським спортсменом, заробіток якого за кар'єру перевищив мільйон сінгапурських доларів (без урахування інфляції).
Після того, як «Сінгапур ФА» вибув із вищої ліги Малайзії, Фанді повернувся у свій перший професійний клуб. Після цього клуб швидко повернувся до елітного дивізіону та дійшов до фіналу Кубку Малайзії 1993 року, а вже наступного року сінгапурський клуб зробив «золотий дубль». У цьому сезоні Фанді став капітаном команди, зіграв 39 матчів із 41 матчу команди, став найкращим бомбардиром турніру із 26 забитими м'ячами, та був визнаний найкращим гравцем сезону. У цьому ж році Фанді нагороджено . У наступному сезоні «Сінгапур ФА» вийшов із кубку Малайзії та був розформований, причиною цього стало утворення професійного чемпіонату Сінгапуру з футболу. У першому сезоні Фанді став капітаном клубу «Гейланг Інтернешнл», і відзначився у чемпіонаті 11 забитими м'ячами, долучивши до своїх трофеїв звання чемпіона Сінгапуру. У червні 1996 року Азійська конфедерація футболу оголосила Фанді гравцем місяця. Клуб «Гейланг» отримав спеціальний дозвіл виплатити Фанді сезонну зарплату в трикратному розмірі. Останнім клубом у кар'єрі Фанді як гравця став «Ворріорс», у якому він провів три сезони, протягом яких футболіст виграв два чемпіонати і два кубки Сінгапуру. У зв'язку із травмами Фанді виходив переважно на заміну, але продовжував забивати важливі м'ячі, у тому числі зробив дубль у матчі з камбоджійським клубом «Роял Долфінс» у Азійському клубному чемпіонаті.
Виступи за збірну Із 1979 до 1997 року Фанді Ахмед зіграв 101 матч за національну збірну СінгапуруСтатистика Футбольної асоціації Сінгапуру за цей період не визнана ФІФА і забив 55 м'ячів. За досягнення на міжнародній арені він включений до залу слави Азійської конфедерації футболу. Він був капітаном молодіжної збірної Сінгапуру, яка вигравала Кубок Міста Лева у 1976 та 1977 роках. Пізніше Фанді приєднався до головної збірної Сінгапуру на турне по Росії, у якому він зіграв у двох матчах, і у другому матчі зробив дубль. Фанді дебютував за національну команду у віці 17 років 3 місяці і 21 день, і став наймолодшим гравцем в історії збірної аж до 2007 року, коли його рекорд побив Харісс Харун. Але на своєму першому турнірі у складі збірної — Іграх Південно-Східної Азії 1979 року — Фанді не зумів відзначитись забитим м'ячем. Нападник відзначився забитими м'ячами у ворота збірних Індії та КНДР у відбірних матчах до Олімпійських Ігор 1980 року, але не зумів відзначитись у трьох відбірних матчах до чемпіонату світу 1982 року. На турнірі «Ovaltine Cup» 1981 року Фанді зробив хет-трик у матчі зі збірною Малайзії, що принесло перемогу сінгапурцям із рахунком 3:2. На Кубку короля Таїланду 1981 року Фанді відзначився забитим м'ячем у ворота тайської збірної, що не врятувало його збірну від поразки 1:2; а також відзначився хет-триком у ворота філіппінської збірної на Іграх Південно-Східної Азії 1981 року. У 1982 році Фанді зробив дубль у матчі проти непальської збірної та забив збірній Таїланду в Кубку Короля, а пізніше допоміг сінгапурській збірній перемогти малайзійців з рахунком 3:1 у матчі «Ovaltine Cup», забивши гол і у цьому матчі.