Семуель Аткінсон «Сем» Вотерстон (; 15 листопада 1940, Кембридж, Массачусетс, США) — американський актор кіно і телебачення, номінант на премію «Оскар» 1985 року як «Найкращий актор» за роль у фільмі Ролана Жоффе «Поля смерті» (1984), лауреат премій «Золотий глобус» і «Еммі»,Awards for Sam Waterston — IMDb володар власної зірки на Голлівудській «Алеї слави». Найбільшу популярність здобув завдяки ролі Джека Маккоя в телесеріалі «Закон і порядок», де він знімався з 1994 по 2010 рік, і ролі Чарлі Скіннера в «Новинах» (2012—2014).

Молодість Вотерстон народився в Кембриджі, штат Массачусетс і був третім з чотирьох братів і сестер. Його мати, Еліс Такер (уроджена Аткінсон), була нащадком колоністів з корабля «Мейфлавер» і була художником-пейзажистом, а його батько Джордж Чічел Вотерстон приїхав у США з шотландського міста Лейта і працював викладачем іноземної мови, займаючись також семантикою.Ancestry of Sam Waterston Sam Waterston Biography — Biography.com Вотерстон вчився в Brooks School, школі-інтернаті в Північному Андовері, штат Массачусетс, де викладав його батько, і Groton School в Массачусетському Гротоне. У 1958 році вступив до Єльського університету і закінчив його зі ступенем бакалавра мистецтв в 1962 році. Пізніше протягом декількох місяців навчався в Clinton Playhouse. Вотерстон також відвідував Паризький університет і Американський семінар акторів.

Кар'єра Вотерстон починав свою акторську діяльність як театральний актор. Наприклад, він грав Бенедикта у виставі Джозефа Паппа «Багато галасу з нічого» і головну роль в «Гамлеті». Також він брав участь у виставах «» і «» в Нью-Гейвені.Playbill.com, «Sam Waterston Travesties Opens at Long Wharf Theatre May 11,» Celia Wren, "When Chekov had a Bad Dream, New York Times

Вотерстон дебютував у кіно в 1965 році зі стрічкою «The Plastic Dome of Norma Jean», але першу значну роль отримав у фільмі «Фіцуіллі» (1967). Знявся в ролі Тома в телефільмі 1973 року «Скляний звіринець» за однойменною п'єсою Теннессі Вільямса з Кетрін Гепберн у головній ролі. У ролі Джима там знімався , якого пізніше Вотерстон замінив у ролі виконавчого помічника окружного прокурора в «Законі і порядку». Серед інших його ролей — стрічки «Дикуни» (1972), «Великий Гетсбі» (1974, дві номінації на «Золотий глобус»), «Подорож в страх» (1975), «Козеріг один» (1978), «Ворота раю», «Гра в класики» (обидва — 1980) і «Поля смерті» (1984, номінації на «Оскар», «Золотий глобус» і BAFTA). У 1985 році знявся з Робертом Престоном в телефільмі «Finnegan Begin Again» (1985), виконав головну роль в «Лінкольні» в 1988 році (в обох проектах головну жіночу роль виконувала Мері Тайлер Мур) і зіграв у фільмі "Побиття у Вест-Пойнті: Трибунал Джонсона Віттейкера "(1994) з Семюелем Л. Джексоном. Знімався у фільмах Вуді Аллена «Інтер'єри» (1978), «Ханна і її сестри» (1986, камео), «» (1987) і «Злочини і провини» (1989). Вотерстон вісім разів номінувався на «Еммі» (одна перемога), сім разів на «Золотий глобус» (одна перемога), одинадцять разів на премію Гільдії кіноакторів США (одна перемога) і по два рази на BAFTA і «Супутник».

Крім «Закону і порядку» серед його робіт на телебаченні можна виділити роль окружного прокурора Форреста Бедфорда в серіалі , за яку він отримав премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль в телевізійному серіалі - драма в 1993 році. У нього також була головна роль в епізоді серіалу під назвою Люстерко, дзеркальце (1986). У 1994 році зіграв президента США Вільяма Фостера в телефільмі «Внутрішній ворог», ремейку політичної драми 1964 року «Сім днів у травні».

Вотерстон також входив до складу консультативного комітету з відзначення 200-річного ювілею Авраама Лінкольна. Вотерстон грав Лінкольна на сцені й екрані (документальний фільм , «Лінкольн», вистава «Ейб Лінкольн в Іллінойсі» на Бродвеї (номінація на «Тоні»), його голосом говорить Лінкольн на виставці в у Філадельфії, а також читав промову Лінкольна 5 травня 2004 року.

У скетчі передачі «Суботнього вечора у прямому ефірі» Вотерстон зіграв самого себе, виступивши в ролі прес-секретаря компанії Old Glory Insurance, що пропонує захист літнім людям від атаки роботів.Hulu.com: . Retrieved June 9, 2009.

Вотерстон озвучив доктора Каплана, психіатра Браяна Гріфіна, в епізодах і мультсеріалу «Гріфіни». Вотерстон також був оповідачем у документальному фільмі NBC «Великі перегони», що розповідає про знамениту перемогу в чоловічій естафеті 4х10 км на Зимових олімпійських іграх 1994 команди Італії, обігнавши в останній момент команду Норвегії. У документальній стрічці «Lewis & Clark: The Journey of the Corps of Discovery» Вотерстон говорив від імені Томаса Джефферсона, також він грав його роль в документальному фільмі «Томас Джефферсон». Він також з'явився в першому епізоді серіалу «Майстри наукової фантастики: Ідеальна втеча», зігравши людину, в якої підозрюють синдром Корсакова.

Вотерстон 10 листопада 2006 року разом з із «Закон і порядок: Злочинні наміри» і Крістофером Мелоні із «Закон і порядок: Спеціальний корпус» з'явився в 5100-му випуску гри . Вотерстон зайняв друге місце після Мелоні, вигравши 25000 доларів, які передав благодійним організаціям і .

Вотерстон регулярно з'являвся в рекламі TD Ameritrade, де він замінив колишнього актора «Закону і порядку» Стівена Хілла. Також брав участь в озвучуванні реклами журналу .

Про Вотерстона згадала програма «Звіт Кольбера», заявивши, що «Сем Вотерстон говорить речі, яким ви ніколи не повинні вірити, в тоні що заслуговує довіри». Сам актор заявив, що, очевидно, дуже переконливо говорить неправильні цитати з фільмів.

Вотерстон в 2008 році грав Полонія в постановці «Гамлета». Його гра отримала відмінні рецензії в кількох газетах, в тому числі і в The New York Times.Public Theater — Shakespeare in the Park NYTheatre

12 лютого 2009 року Вотерсон приєднався до урочистостей з нагоди двохсотріччя Авраама Лінкольна в церкві Riverside в Нью-Йорку, організованими Aaron Copland School, Riverside Inspirational Choir і NYC Labor Choir. У музичній виставі Моріса Пересса за твором Ерла Робінсона The Lonesome Train: A Music Legend for Actors, Folk Singers, Choirs, and Orchestra Вотерстон зіграв Лінкольна.Theriversdechurchny.org

7 січня 2010 року на 7040-Голлівудському бульварі Вотерстон був удостоєний зірки на голлівудській «Алеї слави».

У «Законі і порядку» Вотерстон знімався в 16 сезонах. Довше за нього в серіалі знімалася тільки Епата Меркерсон.

30 жовтня 2010 Вотерстон записав поему Стівена Кольбера Are you sure на мітингу у Вашингтоні.

C 2012 по 2014 рік Вотерстон знімався разом з Джеффом Деніелсом і Емілі Мортімер в телесеріалі Аарона Соркіна «Новини», що розповідає про життя служби новин на кабельному каналі.Dave Itzkoff, «HBO Picks Up Aaron Sorkin Series About Cable TV News», New York Times

Особисте життя Вотерстон був одружений зі своєю першою дружиною Барбарі Рутледж-Джонс Вотерстон з 1964 по 1975 рік. Їхній син Джеймс став актором (виконавець ролі Джерарда Піттса в «Спілці мертвих поетів»). Вдруге Сем Вотерстон одружився з колишньою моделлю Лінн Луїзою Вудрафф в 1976 році. У них троє дітей: дочки Кетрін і Елізабет, які також є актрисами, і син Грем.

Сем активно займається гуманітарною діяльністю. Також Вотерстон бере участь у роботі таких організацій, як Oceana, будучи там членом ради директорів, Refugees International, , та Американської гільдії акторів-єпископатів. Вотерстон є прихильником Єпископальної церкви;The General Theological Seminary of the Episcopal Church він навіть озвучив документальний фільм «Here Am I, Send Me» (1999) про їх проповідника .

Був представником руху , який безуспішно виступав проти двопартійної системи на президентських виборах в США в 2008 році.Unity08.org: «Actor Sam Waterston Calls on Americans to Join Growing 2008 Political Movement, Unity08». Retrieved 2008-01-04. Вотерстон заявив, що був демократом, поки не вийшов з партії після передвиборчого ролика Ліндона Джонсона «Дейзі».The Real McCoy — Newsweek Вотерстон також з'являвся в друкованих виданнях та телевізійних рекламних роликах для ліберального журналу The Nation.

У 2002 році Вотерстон і його колега по «Закону і порядку» були нагороджені премією «Живі орієнтири» від організації з охорони старих будівель .

Фільмографія

Премії та номінації Рік Премія Номінація Фільм Підсумок 1974 Прайм-тайм премія «Еммі» Найкраща чоловіча роль другого плану в міні-серіалі або фільмі 1975 Золотий глобус Найкраща чоловіча роль другого плану - Кінофільм Великий Гетсбі 1981 Премія БАФТА у телебаченні Найкращий актор телебачення 1983 Золотий глобус Найкраща чоловіча роль - міні-серіал або телефільм 1985 Оскар Найкраща чоловіча роль Поля смерті Премія БАФТА у кіно Золотий глобус Найкраща чоловіча роль — драма 1992 Найкраща чоловіча роль в телевізійному серіалі - драма Прайм-тайм премія «Еммі» Найкраща чоловіча роль у драматичному телесеріалі 1993 Золотий глобус Найкраща чоловіча роль в телевізійному серіалі - драма Прайм-тайм премія «Еммі» Найкраща чоловіча роль у драматичному телесеріалі 1994 Драма Деск Прайм-тайм премія «Еммі» Найкраща чоловіча роль у міні-серіалі і фільмі Тоні 1995 Золотий глобус Найкраща чоловіча роль в телевізійному серіалі - драма Закон і порядок Премія Гільдії кіноакторів США 1996 1997 Прайм-тайм премія «Еммі» Найкраща чоловіча роль у драматичному телесеріалі Премія Гільдії кіноакторів США 1998 Супутник Премія Гільдії кіноакторів США Найкраща чоловіча роль у драматичному серіалі 1999 Прайм-тайм премія «Еммі» Найкраща чоловіча роль у драматичному телесеріалі Премія Гільдії кіноакторів США Найкраща чоловіча роль у драматичному серіалі 2000 Прайм-тайм премія «Еммі» Найкраща чоловіча роль у драматичному телесеріалі Супутник Премія Гільдії кіноакторів США 2001 Премія Гільдії кіноакторів США 2002 2004

Примітки

Посилання