Василь Маковський (вересень 1872, Бережани — після 1944) — український галицький правник, громадський діяч, урядник ЗУНР. Заступник повітового комісара в Перемишлянах у часи ЗУНР. Доктор права.
Життєпис Народився у вересні 1872 року в м. Бережанах (нині Тернопільська область, Україна).
Навчався в гімназіях (Бережани, Львів), Львівській духовній семінарії. Право і торгову справу вивчав у Відні й Римі.
У 1895—1914, 1920—1930-х роках працював у Бучачі. До першої світової — директор товариства «Праця», діяльний в українських товариствах «Просвіта», «Сокіл» (член Старшини). Після воєн — нотаріальний субститут (заступник нотаріуса).
Влітку 1914-го відпочивав в Одесі. З величезними труднощами через нейтральну Румунію повернувся додому перед початком війниВ'язничний щоденник. Неймовірні свідчення в'язня про станиславівську Діброву. Під час першої світової — в'язень цюпи «Діброва» у Станиславові (перед триманням у цюпі в нього відібрали золотий годинник, гроші, документи, валізу з речами, носову хустинку), концтабору «Талергоф».
Про його звільнення клопотав митрополит УГКЦ Андрей Шептицький, 12 листопада 1914 року Василь Маковський вийшов на волюВ'язничний щоденник III. Неймовірні свідчення в'язня про станиславівську Діброву ..
Від 1933 року — війт містечка Печеніжина.
1944 року заарештований НКВС, подальша доля невідома.
Автор книги «Талєргоф. Спогади і документи» (Львів, 1934).
Примітки
Джерела
Посилання