Зовнішня політика Азербайджану — сукупність відносин Азербайджанської Республіки з іншими державами та міжнародними структурами.

Азербайджан є членом таких організацій як ООН, Рух неприєднання, СНД, ОБСЄ, Партнерство НАТО з питань миру, РЄАП, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Азійського банку розвитку, Азійського банку інфраструктурних інвестицій, Європейського банку реконструкції та розвитку, Ради Європи, ДЗЗСЄ, МВФ і Світового банку.

Двосторонні відносини

Вірменія

Напружені відносини між сучасними Азербайджаном і Вірменією мають глибокі історичні корені. Наприкінці 1980-х років вірменське більшість населення Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджанської РСР виступило з вимогами про передачу області до складу Вірменської РСР. Ці вимоги були підтримані керівництвом Вірменії. Розростається етнополітичний конфлікт, що привів до етнічних чисток з обох сторін, збройних зіткнень, які після розпаду СРСР переросли в повномасштабну війну в ході якої під контроль вірмен перейшли деякі райони Азербайджану прилеглі до території колишньої НКАО. Ще з кінця 1980-х азербайджанське керівництво ввело економічну блокаду НКАО та Вірменії, припинивши транспортне сполучення з Вірменією.

У 1994 році за посередництва Росії, Азербайджан, Вірменія і невизнана Нагірно-Карабаська Республіка підписали тристоронню угоду про припинення вогнюУгода про припинення вогню з 12 травня 1994 , яка в останні 3-4 роки періодично порушувалась зі взаємними звинуваченнями. Сторони займали позиції, що відповідали їхньому положенню на момент підписання угоди а велика частина Нагірного Карабаху, а також ряд прилеглих до нього територій мав би контролюватисьНагірно-Карабаською Республікою, підтримуючи тісні зв'язки з Республікою Вірменія, зокрема, використовуючи її національну валюту — драм.

Азербайджан та інші держави-члени ООН вважають Нагірний Карабах частиною Азербайджану. Керівництво Азербайджану не раз підкреслювало, що у випадку, якщо вірменська сторона не звільнить окуповані території і в нагірно-карабаському переговорному процесі не відбудеться зрушень, то це буде означати, що всі мирні можливості вирішення конфлікту вичерпані і Азербайджан буде змушений вдатися до силових методів його вирішення. Питання необхідності нової війни в Карабасі піднамалось багатьма депутатами парламенту республіки. Азербайджан поступово нарощував військову міць, що викликало негативну реакцію з боку ряду провірменських конгресменів США, заявляв про необхідність ізолювати Вірменію від регіональних проєктівІнформаційно-новинний портал Sav.bz Defence Express Інформаційний портал Вірменії Hayinfo.ru .

Черговою віхою загострення стала заборона відвідування Азейбаржану Громадянам Вірменії та інших держав, які мають вірменське походження.Azerbaijan Country Page. NCSJ: Advocates on Behalf of Jews in Russia, Ukraine, the Baltic States & Eurasia. «Azerbaijan Wins 2011 Eurovision Song Contest». Ianyan Magazine — Independent Armenian Publication.

2 листопада 2008 президентами Азербайджану, Вірменії та Росії була підписана декларація, що стосується Карабаського конфлікту. Лідери трьох держав домовилися спільно працювати над оздоровленням ситуації на Кавказі. "Президенти, предметно і змістовно обговоривши стан і перспективи врегулювання нагірно-карабаського конфлікту політичними засобами шляхом продовження прямого діалогу між Азербайджаном і Вірменією за посередництва Росії, США і Франції, заявляють, що сприятимуть оздоровленню ситуації в Південному Кавказі та забезпеченню встановлення в регіоні обстановки стабільності, безпеки шляхом політичного врегулювання конфлікту ", йдеться в декларації.

У 2016-2020 роках на фоні протистояння Азербайджану з Вірменією загострився також Карабаський конфлікт, де Азейбарджан здобув значних успіхів у визведенні територій, які раніше не контролював, проте, відбулось втручання РФ та контролю над Карабахом досягти не вдалось через втручання росії.

У 2022 році, наступною віхою загострення війни стало чергове повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році до території України, Росія, відвівши значну кількість живої сили, послабила свою присутність у Нагірному Карабасі, що було використано Азербайджаном, були зайняті ключові позиції. Пізніше Азербайджан заявив про повний контроль над Карабахом.

Див. також Нагірний Карабах Карабаський конфлікт Карабаська війна Мадридські принципи

Грузія

Див. також Нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан Залізниця Баку — Тбілісі — Карс Південно-Кавказький газогін

Росія

Дипломатичні відносини між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією були встановлені 4 квітня 1992 року. Основоположним документом договірно-правової бази двосторонніх відносин є Договір про дружбу, співпрацю і взаємну безпеку між Російською Федерацією та Азербайджанською Республікою (підписаний 3 липня 1997).

Росія бере активну участь у процесі політичного врегулювання Карабаського конфлікту.

Розвивається торгово-економічне співробітництво. У 2008 р зовнішньоторговельний оборот між Азербайджаном і Росією склав 2,403 млрд доларів. У зв'язку з припиненням з 1 січня 2007 р поставок російського газу в Азербайджан в структурі товарообігу збільшилася частка несировинних товарів.

Азербайджан здійснює через територію Російської Федерації транспортування нафти за маршрутом Баку-Новоросійськ. З 2007 р у зв'язку з введенням в експлуатацію нового маршруту транспортування нафти «Баку-Тбілісі-Джейхан» і перерозподілом експортних потоків азербайджанської нафти транзит через російську територію істотно скоротився.

Росія бере участь в нафтогазових проєктах Азербайджану, має свою частку в міжнародних консорціумах. Компанії «Лукойл» належить 10 % — у розробці родовища «Шахденіз» і 80 % в проєкті D-222. У той же час це єдина велика російська компанія, що працює тут, і обсяг російських інвестицій в азербайджанську економіку досить скромний порівняно із західними капіталовкладеннями.

Проблема зайнятості в Азербайджані в основному вирішується за рахунок міграції в Росію. Чисельність азербайджанців, що працюють в Росії, оцінюється приблизно в 2 млн. За різними підрахунками, вони щорічно надсилають в Азербайджан до двох з половиною мільярдів доларів. У зв'язку з цим в Азербайджані уважно стежать за проявами антимусульманських настроїв у Росії (див. Масові заворушення в Кондопозі). У Баку не забувають, як у середині 1990-х російсько-азербайджанські економічні контакти були заморожені майже на три роки у зв'язку з вірмено-азербайджанським конфліктом.

Розвивається військово-технічне співробітництво. У 2003 р було підписано міжурядову угоду про військово-технічне співробітництво, а в 2006 р — міжурядову угоду про взаємну охорону прав на результати інтелектуальної діяльності, що використовуються та отримані в ході двостороннього військово-технічного співробітництва.

Росія до 2012 року орендувала в Азербайджані Габалінську РЛС — одну із складових частин російської системи стеження за пусками балістичних ракет. Габалинська РЛС була побудована за радянських часів як один з найважливіших елементів системи протиракетної оборони СРСР. Після отримання Азербайджаном незалежності та переходу РЛС в його власність Росія продовжувала її використання, незважаючи на всі перипетії внутрішньополітичного життя Азербайджану.

Лише в 2002 р було підписано угоду про статус, принципи та умови використання Росією Габалінської радіолокаційної станції (РЛС «Дарьял»), а в 2007 р — міжурядовий протокол про статус уповноважених представників Росії та Азербайджану, призначених для виконання цієї угоди.

У 2007 р російську пропозицію про використання Габалінської РЛС в розробляється США системі ПРО отримало підтримку азербайджанського керівництва.

Питання про роботу Габалінської РЛС неодноразово ставав предметом внутрішньополітичних дебатів, в тому числі в парламенті Азербайджану.

10 грудня 2012 Росія призупинила експлуатацію Габалінської РЛС огляду на те, що сторони не прийшли до домовленості щодо орендної вартості. У 2013 році РЛС була передана Азербайджану, російські військовослужбовці залишили гарнізон, а все обладнання було демонтовано і вивезено в Росію.

На території Азербайджану проживає чимало біженців з Чечні, в тому числі учасників збройних дій проти російських військ. Азербайджанська територія протягом тривалого часу, за повідомленнями ЗМІ, використовувалася чеченськими сепаратистами як транзитна країна і свого роду тилова база, де, зокрема, проходили відновлення поранені бойовики. Бойовикам порівняно легко вдавалося перетинати кордон між Азербайджаном і Дагестаном. 15 вересня 2004 російські влади після теракту в Беслані закрили всі прикордонні сухопутні переходи для автотранспорту та людей і відкрили їх лише через півтора місяця після переговорів між президентами, а також затримань і видачі російським властям групи колишніх бойовиків. У Баку було закрито чеченське представництво.

В даний час повідомляється про розвиток взаємодії правоохоронних та судових органів двох країн, розвитку прикордонного співробітництва, з урахуванням загальної ситуації на Кавказі та виходячи із завдань боротьби проти міжнародного тероризму.

Триває робота з делімітації державного кордону з Азербайджаном. Станом на початок 2008 р погоджена лінія кордону, оформлена робочими протоколами, картографічними і описовими документами, склала 301,1 км (з 336,5 км), тобто делімітували 90 % держкордону.

Деякі інші аспекти російсько-азербайджанських відносин: На початку 1990-х рр. Азербайджан висловлював стурбованість російською підтримкою збройних сил Вірменії під час Карабаської війни. У середині 2000-х рр. Азербайджан висловлював занепокоєність у зв'язку з перекиданням російської військової техніки з військових баз, що закривались на території Грузії в Гюмрі (Вірменія)Kavkaz-uzel.ru і впливом, який вона може надати на перспективи карабаського врегулювання. Азербайджан неодноразово протестував проти того, що російські компанії вкладають кошти і ведуть бізнес на території НК. Азербайджан стурбований закликами Росії вирішувати проблему невизнаних республік на пострадянському просторі за моделлю Косово — а також вже доконаним визнанням Росією самостійності Південної Осетії і АбхазіїPolit.ru . Росія висловлює невдоволення з приводу ініційованих США проєктів експорту каспійської нафти на Захід в обхід Росії, вважаючи їх більш політичними, ніж економічними проєктами. Слідом за будівництвом трубопроводу Баку — Тбілісі — Джейхан мова йде про проєкт створення нафтопроводу за маршрутом Актау-Баку для транзиту казахської нафти на Захід через територію Азербайджану — в разі його реалізації основна маса казахської нафти піде через трубопровід Баку-Джейхан і, відповідно, в обхід Росії.

Білорусь

Румунія

США

Україна

Ізраїль

Іран

Відносини Азербайджану та Ірану по колишньому залишаються досить напруженими. Вони загострилися після карикатурного скандалу навколо публікації в урядовій газеті «Іран» образливих для азербайджанців карикатури і тексту. На карикатурі зображений хлопчик, що повторює на фарсі слово «тарган», поки тарган, що знаходиться перед ним, не запитує в нього по-азербайджанські: «Що?»

У серпні 2007 року відбувся офіційний візит президента Ірану Махмуда Ахмадінежада в Азербайджан, в ході якого були підписані важливі для двох країн угоди. Серед таких будівництво двох ГЕС на річці Араз (Ордубадського — на азербайджанські кошти і Маразадская — на іранські), спрощення візового режиму між Нахічеваньській автономії та Іраном, будівництво нового автомобільного маршруту між іранською і азербайджанської сторонами міста Джульфи і Нахічеваньській автономії.

Криза, що виникла навколо іранської ядерної програми і російсько-американські протиріччя з приводу розміщення ракет ПРО в разі «іранської загрози», не могли не торкнутися Азербайджан. В інтерв'ю російському телебаченню від 18 жовтня 2006 року Ільхам Алієв сказав:

Казахстан

Туреччина

Див. також Візові вимоги для громадян Азербайджану

Примітки