Уляна Іскрицька (*д/н — 29 жовтня 1742) — українська громадська діячка та меценатка, дружина гетьмана Війська Запорозького Городового (Лівобережної України) Данила Апостола. Двоюрідна онука гетьмана Правобережної України Павла Тетері, тітка Генерального Хорунжого Війська Запорозького Городового Петра Іскрицького — власника Літопису Самовидця, теща Генерального Підскарбія Війська Запорозького Городового Михайла Скоропадського.
Життєпис Походила з українського шляхетського роду Іскрицьких. Донька Василя Іскрицького, димерського полковника, та Катерини Вольської. Василь Іскрицький до того ж був небожем гетьмана Правобережної України Павла Тетері. При хрещенні отримала ім'я Олена.
1677 року стала дружмною Данила Апостола. Народила 9 дітей. Крім подружніх справ Уляна допомагала чоловікові в його діяльності — спочатку на посаді Миргородського полковника (сюди Апостола обрано 1682), а згодом — і гетьмана. 1690 року посприяла організації зустрічі батька з гетьманом Іваном Мазепою, завдяки чого довіра до Апостола була відновлена.
Окрім того, підтримувала кар'єру своїх родичів. У 1690-ті роки посприяла переходу брата Григорія Іскрицького з Правобережного Гетьманату до Лівобережного Гетьманату, а 1698 той уже отримав сотенний уряд у Ворожбянській сотні Сумського полку Слобідської України. Після загибелі брата 1708 року опікувалася його малолітніми синами — своїми небожами. Водночас як дружина полковника, а згодом перша леді України Уляна Апостол сприяла зведенню церков і шкіл, опікувалася сиротами.
У Сорочинцях — малій батьківщині Апостола — було побудовано Спасівську церкву, яка має одну чудову і цікаву ікону. На ній зображені святий пророк Даниїл та свята Уляна, що є подвійним портретом нерозлучної пари Данила та Уляни Апостолів. Ікона зберігається дотепер.
Подарувала Свято-Георгіївському храму Свято-Михайлівського Видубицького монастиря в Києві виготовлення п'ятиярусного позолоченого іконостас у бароковому стилі у 1724 році. Він був спалений у 1936 році на вогнищі, влаштованому комсомольцями Центральної ради спілки войовничих безбожників (ЦРСВБ).
Після смерті чоловіка займалася значним господарством, що отримала у спадок. Також їй російським урядом було призначено пенсію у 3 тис. карб. Померла гетьманша 1742 року.
Родина Чоловік — Данило Апостол.
Діти: Павло (д/н—1736) — миргородський полковник у 1727–1736 роках. Петро (д/н—1758) — полковник лубенський у 1728–1757 роках. Василь. Марта, дружина Василя Кочубея, полтавського полковника. Ганна Старша, дружина Лук'яна Жураківського, наказного полковника ніжинського. Параска, дружина Михайла Скоропадського, генерального підскарбія. Тетяна, дружина Івана Ломиковського, бунчукового товариша. Марія, дружина Андрія Горленка, бунчукового товариша. Ганна Молодша, дружина Петра Кулебяки, знатного військового товариша.
Джерела Данило Апостол Жінки Павла Полуботка та Данила Апостола