Диканський Мойсей Григорович (1869, Харків — 1938, Париж, Франція) — будівельник, теоретик містобудування.
Біографія Мойсей Диканський народився у 1869 році в Харкові, в єврейській родині. Батько — купець 1-ї гільдії Диканський Герш Йосифович, мати — Естер Лейбівна. Мойсей мав братів і сестер.
Невідомо, яку освіту отримав Диканський, але навчався він за кордоном. У 1903 році він сам мав свідоцтво купця 1-ї гільдії й відкрив у Харкові будівельну контору.
У 1919 році М. Г. Диканський емігрував до Франції. Жив у Парижі, був членом правління Харківського земляцтва.
Помер М. Г. Диканський у 1938 році.
Творчість У Харкові на сьогодні збереглись будинки-пам'ятки архітектури Харкова, побудовані М. Г. Диканським. Проте, немає документів, які би свідчили, що Диканський є автором проєктів.
1900 р. — Прибутковий будинок у пров. Короленка, 10. 1902 р. — Житловий будинок у пров. Короленка, 19. 1904 р. — Прибутковий будинок у пров. Театральному, 5. 1905 р. — Житловий будинок на вул. Донця-Захаржевського, 2. 1905 р. — Житловий будинок і будівельна контора Диканського на вул. Сумській, 96. 1905 р. — Прибутковий будинок на вул. Сумській, 98. 1905 р. — Житловий будинок на вул. Чернишевській, 80. 1908 р. — Друкарня на вул. Донця-Захаржевського, 6/8. Реконструкція у 1930 р. арх. В. С. Андреєва. 1913—1914 рр. — Готель «Паласс» по вул. Коцарській, 9. 1914 р. — Житловий будинок на вул. Сумській, 88. 1914 р. — Житловий будинок на вул. Мироносицькій, 86.
Відомо, що у 1931 р. за його проєктом побудований готель «Хуана» в Антібі (Франція).
Наукова діяльність і публікації М. Г. Диканський працював над проблемами містобудування, в Російській імперії вважався авторітетним фахівцем у цій галузі. У своїх наукових працях він аналізував можливості стимулювання державою розвитку та доброустрою міст, заохочування приватної ініціативи у розв'язанні міських проблем.
Його праці друкувались у періодичній пресі, а також окремими виданнями, в Харкові, Москві й Петрограді. Серед публікацій, наприклад, такі:
Квартирный вопрос и социальные опыты его решения. — СПб, 1908 Будущее Харькова. По поводу проекта обязательных постановлений по строительной части. — Харків, 1913 Городской план и жилищная проблема. — Журнал «Зодчий», 1914 О застройке лечебных местностей с точки зрения современной практики градостроительства. — «Зодчий», 1915 Постройка городов, их план и красота. — Пг, 1915
Галерея
Примітки
Джерела Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 1. Late Imperial Russia: 1891—1917. Grunberg Verlag. Weimar und Rostock. 2021. p.111. . Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник