Цай Інвень (; 31 серпня 1956, Республіка Китай) — тайванська політикиня, Президентка Республіки Китай з 2016 року по 2024 рік. Членкиня Демократичної прогресивної партії. Цай — перша жінка-президентка Тайваню. Обіймала посаду голови Демократичної прогресивної партії (ДПП) з 2020 до 2022 року, а також у 2008—2012 р. та у 2014—2018 рр.
Цай вивчала право та міжнародну торгівлю, а згодом стала професоркою права в юридичній школі університету Сучжоу та Національному університеті Ченчі, здобула ступінь бакалавра права в Національному університеті Тайваню, ступінь магістра права в юридичній школі Корнелла. Пізніше вона вивчала право у Лондонській школі економіки та політичних наук і здобула ступінь доктора філософії на юридичному факультеті Лондонського університету у 1993 р., без партійної приналежності вона була призначена на низку урядових посад, включаючи участь у торгових переговорах у справах СОТ, тодішнім правлячим Гомінданом і була однією з головних розробниць спеціальних державних доктрин щодо відносин між державами тодішнього президента Лі Денхуей.
Після того, як президент від ДПП Чень Шуйбянь обійняв посаду у 2000 році, Цай працювала міністеркою Ради з питань материка протягом усього першого терміну Чена як позапартійна. Вона приєдналася до ДПП у 2004 році і короткочасно працювала повноправною членом Законодавчого юаня. З цього часу вона була призначена віцепрем'єр-міністеркою під керівництвом прем'єр-міністра Су Чженьчан до масової відставки уряду у 2007 році. Вона була обрана і взяла на себе керівництво ДПП у 2008 році після поразки її партії на президентських виборах 2008 року. Вона подала у відставку з посади голови після програшу президентських виборів 2012 року.
Цай балотувалася на посаду міського голови Нового Тайбею на муніципальних виборах у листопаді 2010 року, але поступилася колишньому віцепрем'єру Еріку Чу. У квітні 2011 року Цай стала першою з кандидатів у президенти однієї з найбільших партій в історії Китайської Республіки після того, як із невеликим відривом перемогла свого колишнього керівника Су Чженьчана. Її значно випередив чинний кандидат від Гоміндану Ма Їнцзю на 5-х прямих президентських виборах у 2012 році, але обрана впевнено через чотири роки на шостих прямих президентських виборах у 2016 році. Цай є другим президентом від Демократичної прогресивної партії. Вона є першим президентом, яка ніколи не обіймала обрану виконавчу посаду до того, як стати головою держави, а також першим президентом, який не був раніше міським головою Тайбею. Цай було переобрано президенткою зі збільшеною часткою голосів на президентських виборах 2020 року.
Цай увійшла до списку 100 найвпливовіших людей 2020 року журналу Time magazine's 100.
Життєпис Цай народилась в Меморіальній лікарні Маккея в районі Чжуншань (Тайбей, Тайвань) 31 серпня 1956 року наймолодшою з 11 дітей. Її батько, Цай К'є Шен (1918—2006), був бізнесменом, який керував автосервісом, а мати Чан Чін-Фонг (1925—2018) — домогосподаркою. Навчалась у муніципальній середній школі для дівчат міста Чжуншань у Тайбеї. Вона вивчала право за порадою батька.
В 1978 закінчила юридичний коледж Національного тайваньського університету.
В 1980 здобула ступень магістра в юридичній школі Корнелльського університету.
В 1984 в Лондонській школі економіки здобула ступень доктора філософії (PhD) з права..
Після повернення з Лондону викладала право в університетах Тайбея.
В 1990-х стала учасницею переговорів з приводу вступу Тайваню до СОТ. При екс-президенті Лі Ден Хуей (1996—2000) була радницею з безпеки в Раді національної безпеки Тайваню.
З травня 2000 по травень 2004 була міністеркою уряду зі зв'язків з материковим Китаєм.
У 2004 вступила до лав Демократичної прогресивної партії (ДПП).
З грудня 2004 по січень 2006 — депутатка Законодавчого Юаня. У січні 2006 призначена віцепрем'єркою Китайської Республіки, у травні 2007 разом з усім кабінетом прем'єра Су Чженьчан подала у відставку.
20 травня 2008 обрана головою ДПП. Стала кандидаткою ДПП на президентських виборах 2012 року.
У 2012 програла президентські вибори, отримавши 45,6 % голосів, і пішла з посади голови партії.
У травні 2014 знову обрана головою партії.
Демократична прогресивна партія
Перший термін: 2008—2012
Цай обійняла посаду 20 травня 2008 року, того ж дня, коли Ма Їнцзю був інавгурований на посаді президента. За її словами, ДПП працюватиме над поглибленням тайванського руху за локалізацію, захищаючи соціальну справедливість. Вона критикувала Ма за те, що він згадав про більш тісні відносини між протоками, але нічого про суверенітет і національну безпеку Тайваню.
Цай поставила під сумнів позицію Ма щодо суверенного статусу Тайваню. Ма підкреслив важливість так званого Консенсусу 1992 року. Цай критикувала уряд Ма за те, що він не відповідає на її запитання.
25 квітня 2010 р. Цай взяла участь у телевізійних дебатах проти президента та голови Гоміндану Ма Їнцзю щодо запропонованої торгової угоди — Рамкової угоди про економічне співробітництво (ECFA); в той час як президент Ма вважав, що ECFA збільшить експорт Тайваню до материкового Китаю та знизить рівень безробіття, Цай заявила, що «змусить Тайвань з часом відкритися для дешевого китайського експорту», а деяким вітчизняним галузям буде завдано шкоди вторгненням материкової торгівлі. Цай також заявила, що пакт «змусить Тайвань втратити незалежність у міжпроточних відносинах і перетворитися на китайського паразита», і що Тайваню слід вести переговори з Китаєм за багатосторонньою структурою Світової організації торгівлі, яка запропонує більше торгового захисту та підкреслить чіткість статус.
Під керівництвом Цай ДПП набрала обертів на виборах 2009 року після великих поразок з 2006 р. до 2008 р. 2010 року вона була переобрана головою ДПП.
У травні 2010 року Цай зробила суперечливу заяву, стверджуючи, що Китайська Республіка є «урядом у вигнанні», що не є вихідцем з Тайваню10 October 2011, KMT blasts Tsai Ing-wen for flip-flop on R.O.C. , Taiwan News, однак 8 жовтня 2011 року, за два дні до святкування 100-річчя Свята двох десяток Цай змінила свою заяву.10 October 2011, DPP chair attends flag-raising ceremony in southern Taiwan , Focus Taiwan News
Цай подала у відставку з посади голови ДПП, програвши на президентських виборах у 2012 році чинному президенту Ма Їнцзю.
Другий термін: 2014—2018 15 березня 2014 року Цай заявила, що знову буде балотуватися на посаду голови партії ДПП проти чинного Су Чженьчана та Френка Ся. Однак і Су, і Ся взяли участь у виборах після студентського руху «Соняшник». Цай перемогла заступника комісара округу Гаосюн Куо Тай-ліна на 79 676 голосів.
Цай привела ДПП до історичної перемоги на місцевих виборах, що відбулись 29 листопада 2014 року, на яких партія забезпечила керівництво 13 з 22 муніципалітетів та округів Тайваню. Приголомшлива перемога ДПП на виборах зміцнила позиції Цай у партії та поставила її на перше місце у президентських виборах 2016 року; вона оголосила про свою другу заявку на посаду Президента 15 лютого 2015 р. 16 січня 2016 року вона переконливо перемогла на виборах, набравши 56,12 % голосів, обійшовши свого опонента Еріка Чу, який набрав 31,07 % голосів.
24 листопада 2018 року вона подала у відставку з посади лідера Демократичної прогресивної партії та відмовилася від відставки прем'єр-міністра Лай Цінде після великої поразки на місцевих виборах.
Третій термін: 2020—2022 Цай відновила керівництво Демократичною прогресивною партією з Чо Юнг-Тай 20 травня 2020 року, коли вона була інавгурована на другий президентський термін.
26 листопада 2022 року подала у відставку з посади лідера партії після поразки на місцевих виборах.
Політичні погляди
Відносини Тайваню з Китаєм Виступає за незалежність острова і проголошення Тайванської республіки. Цай Інвень виступає з жорсткою критикою поточного зближення з КНР. При цьому, у питанні подальшого економічного розвитку вона говорить про дві досить суперечливі з точки зору материкового Китаю речі. З одного боку, Цай Інвень хотіла б утримати статус-кво в економічному аспекті співпраці з КНР. Проте вона заявляла про необхідність вступу до транстихоокеанського партнерства під егідою США, які спочатку навіть не планували запрошувати Китай в цей торговий «клуб». Тому вступ до ТТП означало б для Тайваню різке погіршення відносин з КНР.
США
Цай підтримує міцні та стабільні відносини між Тайванем та США. На початку грудня 2016 року Цай провела телефонний дзвінок з новообраним президентом Дональдом Трампом. Це був перший випадок, коли президент Тайваню розмовляв з обраним президентом США з 1979. Потім вона зазначила, що не відбулося великих «змін у політиці».
Міжпроточні відносини
Традиційна позиція ДПП у питанні міжпроточних відносин полягає в тому, що Китайська Республіка, широко відома під назвою Тайвань, вже є незалежною державою, що управляє територіями Цзіньмень, Мацу, Пенгху і островом Тайвань, що робить офіційну проголошення незалежності непотрібним. Хоча Цай ніколи і не відходила принципово від партійної лінії, її особистий підхід до цього питання є нюансом і змінюється.
Під час президентського виборчого циклу 2012 року Цай сказала, що вона не погоджується з Консенсусом 1992 року як основою для переговорів між Тайванем і материковою частиною Китаю, що такий консенсус послужив лише підкріпленням «єдиного китайського принципу» і що «такого консенсусу не існує» оскільки більшість тайванської громадськості не обов'язково погоджується з цим консенсусом. Вона вважала, що слід проводити широкі консультації на всіх рівнях тайванського суспільства, щоб визначити основу, на якій можна просувати переговори з Пекіном, який називають «тайванським консенсусом». Під час виборчого циклу 2016 року Цай була помітно поміркованішою, зробивши «підтримання існуючого стану» центральним елементом партійної політики. Вона пообіцяла працювати в рамках керівних рамок Китайської Республіки, крім того, щоб зберегти прогрес, досягнутий у міжпротокових відносинах попередніми урядами, одночасно зберігаючи «свободу і демократію» для жителів Тайваню.
Цай вірить у важливість економічних і торгових зв'язків з материковим Китаєм, але публічно висловилась проти Рамкової угоди про економічне співробітництво (ECFA), пільгової торгової угоди, яка посилила економічні зв'язки між Тайванем і материковим Китаєм. Як правило, вона підтримує диверсифікацію економічних партнерів Тайваню.
У відповідь на смерть китайського лауреата Нобелівської премії миру Лю Сяобо, який помер, перебуваючи під вартою уряду, Цай просила комуністичний уряд «виявити впевненість у політичній реформі, щоб китайці могли користуватися даними Богом правами, свободи та демократії».«World leaders call for release of Liu Xiaobo's widow ». South China Morning Post.
Цай звинуватила армію тролів Комуністичної партії Китаю у розповсюдженні фальшивих новин через соціальні мережі, щоб впливати на виборців та підтримувати кандидатів, які симпатичніше ставляться до Пекіна напередодні місцевих виборів у Тайвані 2018 року.
У січні 2019 року Сі Цзіньпін, генеральний секретар Комуністичної партії Китаю, оголосив відкритий лист на Тайвань, пропонуючи формулу єдиної країни — двох систем для можливого об'єднання. Цай відповіла Сі в промові в січні 2019 року, заявивши, що Тайвань відкидає «одну країну, дві системи» і що, оскільки Пекін прирівнює Консенсус 1992 року до «однієї країни, дві системи», Тайвань також відкидає Консенсус 1992 року.
Цай висловила свою солідарність із протестуючими в Гонконгу, зазначивши, що тайванська демократія заробляється важко, її потрібно охороняти та відновлювати. Пообіцявши, що поки вона буде президентом Тайваню, вона ніколи не прийме «одну країну, дві системи», Цай говорила про постійне і швидке погіршення демократії Гонконгу протягом 20 років.
Внутрішня політика