Михайло Іванович Мунтян (, село Крива, Румунське королівство, тепер Бричанського району, Молдова) — радянський і молдовський оперний співак (тенор). Народний артист СРСР (1986). Член ЦК Комуністичної партії Молдавії з 11 травня 1989 до 1991 року. Кандидат у члени Бюро ЦК Комуністичної партії Молдавії з 11 травня 1989 до 1990 року. Народний депутат СССР (1989—1991).
Біографія Член КПРС з 1966 року.
У 1971 році закінчив Кишинівський інститут мистецтв імені Г. Музическу.
З 1971 року — соліст опери Молдавського державного академічного театру опери і балету імені Пушкіна. Одночасно з 1976 до 1991 року — секретар первинної партійної організації, секретар партійного бюро театру.
У 1977—1978 роках стажувався в Міланському театрі «Ла Скала» (Італія)
Виступав і як концертний співак. Гастролював містами СРСР і за кордоном: Німеччина, Болгарія, Румунія, Угорщина, Польща, Великобританія, Франція, Японії, Італія, Філіппіни, США, Данія, Ізраїль.
З 1983 року викладає у Молдавській консерваторії ім. Г. Музическу в Кишиневі (пізніше Академія музики ім. Г. Музическу, нині Академія музики, театру та образотворчих мистецтв) (професор, завідувач вокальної кафедри).
Неодноразово входив до журі міжнародних конкурсів вокалістів.
У 1996—1997 роках — генеральний директор Національного театру опери та балету Республіки Молдова.
У 2014 році в Молдові видано двотомник «Життя, присвячене опері» про життя та творчість Михайла Мунтяна.
Оперні партії
«Ріголетто» Дж. Верді — Герцог «Травіата» Дж. Верді — Альфред «Аїда» Дж. Верді — Радамес «Сила долі» Дж. Верді — Альваро «Отелло» Дж. Верді — Отелло «Дон Карлос» Дж. Верді — Дон Карлос «Трубадур» Дж. Верді — Манріко «Набукко» Дж. Верді — Ізмаїл «Бал-маскарад» Дж. Верді — Річард «Кармен» Ж. Бізе — Хозе «Пертська красуня » Ж. Бізе — Сміт «Сільська честь» П. Масканьї — Турріду «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні — Пінкертон «Тоска» Дж. Пуччіні — Каварадоссі «Турандот» Дж. Пуччіні — Калаф «Норма» В. Белліні — Полліон «Паяци» Р. Леонкавалло — Каніо «Любовний напій» Г. Доніцетті — Неморіно «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса — Самсон «Адріана Лекуврер» Ф. Чілеа — Мауріціо (граф Моріц Саксонський) «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського — Ленський «Чародійка» П. Чайковського — Княжич «Пікова дама» П. Чайковського — Герман «Іоланта» П. Чайковського — Водемон «Гліра» Г. Нягі — Шуцаке «Сергій Лазо» Д. Гершфельда — Сергій Лазо
Озвучування Голос співака звучить у художніх кінофільмах: «Пісня кохання» (документальний) (1979) «Флорія Тоска» (фільм-опера, вокальна партія Каварадоссі)
Нагороди та відзнаки орден Республіки (Молдова, 1993) орден «За заслуги перед культурою» у категорії D «Виконавче мистецтво» (Румунія, 2016) орден «Знак Пошани» медаль Святого Штефана чол Маре медаль Джузеппе Верді ( Парма , Італія) почесна медаль «Джордже Енеску» (Університет мистецтв, музики та драми ім. Дж. Енеску, Ясси, Румунія, 2007) Державна премія Молдавської РСР (1988) Національна премія Республіки Молдова (21.08.2013) Премія імені Давида Гершфельда (Єврейський культурний центр КЕДЕМ, Кишинів, 2011) Міждержавна премія СНД «Зірки Співдружності» за 2014 рік Народний артист СРСР (1986) Заслужений артист Молдавської РСР Народний артист Молдавської РСР (1980) Почесний громадянин Кишинева (28.10.2010)
Родина Одружений, має доньку й сина.
Джерела Агин М. С. Вокально-энциклопедический словарь. — М., 1991—1994. Советская Молдавия. Краткая энциклопедия. Кишинев: Главная редакция советской энциклопедии, 1982