Молдова

Молдо́ва (), офіційна назва — Респу́бліка Молдо́ва () — держава у Східній Європі, має вихід до моря через річку Дунай у районі села Джурджулешти. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Столиця — місто Кишинів. Площа країни — 33 843 км² (135 місце у світі). Населення країни — 2,458 млн. Адміністративно поділяється на 39 одиниць першого рівня: 32 райони, 5 муніципіїв та 2 автономні утворення — Гагаузію та Придністров'я.

В др. пол. XIV ст. утворилося Молдавське князівство, яке обіймало терени історичного регіону Молдова, який значно перевищує територію сучасної держави. В 1498 князівство остаточно стало васалом Османської імперії і перебувало в тісній залежності від неї. В 1812 після чергової війни більша частина князівства (по річку Прут) була захоплена і анексована Російською імперією й стала називатися Бессарабією, а менша частина (на захід від р. Прут) продовжила існувати як васальна держава від Османської імперії до 1861, коли була об'єднана з Волоським князівством в єдину державу — Румунію.

Під час Російської революції (1917) Бессарабія ненадовго стала автономною державою у складі Російської Республіки як Молдовська Демократична Республіка. У лютому 1918 Молдовська Демократична Республіка проголосила незалежність, а пізніше того ж року об'єдналася з Румунією після голосування своїх парламентів, з чим не погодилася Більшовицька Росія. В 1924 у складі Української СРР була утворена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (МАРСР) на українських етнічних територіях на схід від річки Дністер, де частину населення (меншість) складали молдавани.

Під час Другої світової війни у 1940, згідно Пакту Молотова — Ріббентропа, Радянський Союз змусив Румунію віддати Бессарабію, на теренах якої була створена маріонеткова Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (МРСР), яка охоплювала більшу частину Бессарабії та найзахіднішу смугу колишньої МАРСР (лівобережжя Дністра).

27 серпня 1991 у процесі розпаду Радянського Союзу, Молдавська РСР проголосила незалежність і змінила назву на «Молдова». Конституція Молдови була прийнята в 1994. Ще з 1990 смуга молдовської території на східному березі Дністра перебуває під окупацією російської армії, завдяки чому була утворена маріонеткова проросійська «Придністровська Молдавська Республіка».

Через зменшення промислового та сільськогосподарського виробництва після розпаду Радянського Союзу сфера послуг зросла, і стала домінувати в економіці Молдови, і нині становить понад 60 % ВВП країни. Її економіка є однією з найбідніших за рівнем життя населення та має чи не найнижчий показник людського розвитку в Європі.

Молдова — парламентська республіка з президентом на посаді глави держави та прем'єр-міністром на посаді глави уряду. Країна є членом Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Світової організації торгівлі (СОТ), Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), ГУАМ та Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

Етимологія Назва «Молдова» походить від однойменної річки, чия долина була політичним центром раннього Молдавського князівства. Назва річки «Молдова» походить із легенди про дівчину на ім'я Молдова, що чекала свого коханого з війни, проте він загинув і її хотіли видати заміж за заможного пана. Молдова натомість стрибнула у річку, навіки залишившись цнотливою.

За іншою версією, яку розповіли молдавські історики Димитрій Кантемір і Григорій Уреке, під час полювання на тура князем Драгошем I в річці потонув гончак, якого звали Молдова. Відтоді, за легендою, річку так і назвали, а князю так сподобалися навколишні землі, що він там оселився.

Румунський історик Богдан Петричейку-Гашдеу пов'язав назву річки Молдова з Мулде, річкою в Саксонії, та Молдау, німецькою назвою чеської річки Влтава. Він доводив занесення назви річки готами, у готській мові яких слово «мулда» означає «прах», «пил». На додачу, в Румунії є інша річка, яка має назву від цього кореня, але вже зі слов'янських мов — Прахова, що походить від слова «прах» і має тотожне значення з готським «мулда».

Румунський мовознавець Йоргу Йордан вважав, що слово походить від «молід» — смерека, але втрату «і» важко пояснити на основі фонетики румунської мови.

Від XIV ст. в українській мові Молдову традиційно називали Молдавією, Молдавою, або Молдавською землеюМолдава // . З кінця 1980-х країну стали називати на румунський лад.

Природа

Молдова займає невелику територію між річками Прут і Дністер і вирізняється значним природним різноманіттям, обумовленим перехідним географічним положенням між Східноєвропейською рівниною і Балканським півостровом. Природа є результатом взаємодії численних факторів — геологічних, кліматичних, біогеографічних і антропогенних. Незважаючи на невеликі розміри, країна має різноманітні ландшафти, багатий рослинний і тваринний світ, а також мережу природоохоронних територій, що зберігають цінні екосистеми.

Країна розташована на південному сході Європи між 26 й 30 градусами східної довготи і 45 й 48 градусами північної широти. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (136 місце у світі). Найбільша довжина території з півночі на південь — 350 км, а із заходу на схід — 150 км, на півдні відстань між західним і східним кордоном скорочується до 20—50 км.

Геологія

Геологія Молдови є відображенням складного та багатоступеневого геологічного розвитку, що охоплює понад 1 млрд років геологічної історії. Територія країни розташована на південному заході Східноєвропейської платформи й характеризується переважно платформним типом будови з відносно стабільною тектонічною основою. Водночас у південній та південно-західній частинах країни спостерігаються ознаки складчастих структур, пов'язаних з межовими зонами платформ і альпійських геосинклінальних областей.

Територія країни належить до трьох основних геотектонічних одиниць: 1 — південно-західного борту Східноєвропейської платформи; 2 — платформного Причорноморського прогину; 3 — складчастої Переддобруджинської зони. Основну частину території займає Східноєвропейська платформа, представлена фундаментом із докембрійських кристалічних порід, перекритим осадовим чохлом, що сформувався протягом палеозою, мезозою та кайнозою.

Кристалічний фундамент залягає на глибинах від 400 м на півночі до понад 3000 м на південному заході. Він утворений переважно архейськими та протерозойськими гранітоїдами, гнейсами, кристалічними сланцями. Фундамент є залишками давнього континентального ядра, яке сформувалося понад 1,5 млрд років тому. Він виступає на поверхню лише в межах Українського щита на північному сході країни, поблизу кордону з Україною, але здебільшого прихований під потужним осадовим чохлом.

Осадовий чохол Молдови має потужність від кількох сотень до понад 3000 м і представлений породами всіх основних геологічних ер. Палеозойські відклади представлені головним чином пісковиками, алевролітами, сланцями, вапняками. Більшість порід залягає на значних глибинах і виявляється лише у свердловинах; Мезозойські відклади представлені переважно вапняками, мергелями, доломітами, які формувалися в морських умовах. Поширені в межах Центральної та Південної Молдови, де є численні виходи крейдяних та юрських порід. Верхньокрейдяні вапняки формують в країні карстові ландшафти й водоносні горизонти. (66 млн. років — донині). Кайнозой поділяється на палеоген, неоген і четвертинний період. Палеоген представлений глинами, пісками, мергелями, що формувалися в умовах мілководного моря. У неогенових відкладах переважають глини, піски, вапняки, часто з рештками фауни. Це період активного формування рельєфу. Антропоген представлений алювіальними, еоловими, делювіальними та льодовиковими відкладами; особливо поширені леси та лесовидні суглинки, які вкривають великі площі на півночі та в центрі країни.

Тектонічна будова Молдови є відображенням положення на межі стабільної платформи та активніших периферій. Основними тектонічними елементами є платформні блоки (стабільні, з незначною дислокацією), зони тектонічних порушень (наприклад, Преддобруджинський прогин, де спостерігаються згини, розломи, флексури), грабени та горсти (локальні структурні елементи, що свідчать про розтяг і стиск земної кори). У південно-західній частині країни фіксується складчаста будова, яка свідчить про вплив альпійських тектонічних процесів у неоген-четвертинний період.

Хоча основна частина території Молдови відносно сейсмічно спокійна, південні та південно-західні регіони відчувають вплив землетрусів з Вранчанської зони (Румунія), яка є одним з найактивніших сейсмічних осередків в Європі. Землетруси в цій зоні мають глибини 80—60 км і можуть викликати помірні коливання в межах Молдови, особливо в районі Кагула, Бєльців, Кишинева.

Рельєф

Рельєф Молдови вирізняється порівняно невеликою абсолютною висотою, але водночас значною різноманітністю форм. Країна розташована в межах південно-західної окраїни Східноєвропейської рівнини, що зумовлює переважання хвилястих рівнин, плато та горбистих височин. Гірські системи тут відсутні, однак рельєф Молдови далеко не одноманітний і має виразну розчленованість.

Середні абсолютні висоти території становлять 150—200 м над рівнем моря. Найвищі ділянки зосереджені в центральній і північній частинах країни, де розташована Молдовська височина. Саме тут знаходиться найвища точка держави — пагорб Баланешти (Бєлянська гора), висотою близько 430 м. Височина, як і інші височини країни, видовжена в субмеридіональному напрямі, має хвилясту поверхню з чергуванням підвищень і знижень, сильно розчленовану долинами річок, балками та ярами. Таке розчленування є наслідком тривалої водної ерозії та лесового складу порід.

Особливою орографічною ділянкою є Кодри — центральна горбиста область, яка вирізняється найбільшою лісистістю та складним мікрорельєфом. Кодри займають 14,5 % площі Молдови. Вертикальне розчленування рельєфу тут становить 200—300 м, спостерігаються круті схили, глибокі балки, яри та вузькі вододіли. Рельєф Кодр відіграє важливу роль у формуванні локальних кліматичних умов, зокрема підвищеної вологості та меншої континентальності.

Північні райони Молдови займають хвилясті плато з помірною розчленованістю, де абсолютні висоти коливаються в межах 250—350 м. Тут рельєф більш вирівняний, але також ускладнений яружно-балковою мережею, особливо в зонах інтенсивного землеробства. Південна частина країни поступово переходить у Буджацьку рівнину, що характеризується низькими висотами (100—150 м), слабкою розчленованістю та переважанням акумулятивних форм. Для цього регіону типові поди, зниження та сухі балки, які заповнюються водою лише під час інтенсивних опадів. На північному сході розташовані відроги Подільської височини.

У межах Молдови виділяються також Придністровська й Тігецька височини, а на півдні — Нижньодністровська рівнина й західну околиця Причорноморської низовини.

Велику роль у формуванні рельєфу Молдови відіграють річкові долини. Найбільш виразною є долина Дністра, яка глибоко врізається в поверхню, утворюючи круті схили, тераси та місцями каньйоноподібні форми. У межах Подністров'я поширені карстові явища, зокрема печери, карстові воронки та зсуви. Долина Прута, навпаки, має ширшу та пологішу будову з добре розвиненими заплавами й надзаплавними терасами.

Клімат

Клімат Молдови помірно континентальний із рисами степового клімату, із теплим літом, порівняно м'якою зимою та нестійким режимом опадів. Він формується під впливом циркуляції повітряних мас з Атлантики, Арктики і Центральної Азії. Важливу роль відіграє і рельєф: у підвищених частинах країни клімат дещо вологіший, у південних — посушливіший. Важливу роль у формуванні кліматичних умов відіграє Чорне море, розташоване на південному сході — на відстані приблизно 100 км від південного кордону країни. Хоча безпосередній вплив моря обмежений, морські повітряні маси іноді доходять до території Молдови, пом'якшуючи температурні коливання. Переважають північно-західні та південно-східні вітри.