Прокопов Євген Йосипович ( 4 травня 1950, Київ) — український скульптор, член Національної спілки художників України, Заслужений художник Української РСР (1989). Син живописця Прокопова Йосипа Федоровича
Член Національної Спілки художників України (1978), Міжнародного центру скульптури (2022). Закінчив Київський художній інститут (1975; майстерня В. Бородая), аспірантуру Академії мистецтв СРСР (Москва, 1980). Працює в галузі монументальної та станкової скульптури з різноманітними матеріалами: бронзою, алюмінієм, каменем.
Творчість Один з перших почав використовувати дзеркальну поліровану сталь, а в рельєфах — випадкові ефекти гальванічних мідних пластин. У своєму Біблейському циклі Євген Прокопов першим винайшов унікальний метод, поєднавши декілька шарів часу в одному творі мистецтва, прийшовши до того, що й теоретики Extended Reality (XR).
На початку творчості надавав перевагу сюжетним композиціям та портретам, у 1990-х роках перейшов у пластиці до змістовної метафори та лаконічної форми. Основні теми — філософське осмислення людського буття, сили духу, материнства, любові, класичні релігійні сюжети. Творам П. притаманні максимальне використання властивостей матеріалу, акцент на поверхнях, авангардні прийоми «розірваної форми» й просторових пауз, що дозволяють передати глибинні смисли через узагальнені символічні форми. Віртуозно вибудовує скульптури з найдрібніших фрагментів, кожен з яких може бути збільшений до нескінченності та стати самостійним твором мистецтва. Автор низки пам’ятників в Україні та за кордоном. Учасник всеукраїнських та закордонних мистецьких виставок від 1978. Відбулося понад 20 персональних виставок в Україні, США (Чикаго, 1996), Німеччині (Ляйпциг, 1990), Данії (Оденсе, 1992). Від 1996 працює як в Чикаго, так і в Києві. Деякі твори зберігаються в Національному музеї «Київська картинна галерея», Національному художньому музеї України (Київ), Українському національному музеї й Українському інституті сучасного мистецтва в Чикаго, Третьяковській галереї у Москві, Меморіальному центрі Голокосту в м. Фармінґтон-Гіллз, Музеї біблійного мистецтва в м. Даллас (обидва — США), Хялеській церкві в Оденсе.
У 2004 році його велика бронзова скульптура «Велосипедисти» (у співавторстві з Миколою Олійником) була продана на аукціоні Sotheby's.
Основні твори
бронзова фігура музи архітектури на фасаді Центрального будинку художника (1978); пам'ятник на могилі українського перекладача, мовознавця і поліглота Миколи Лукаша (1988); пам'ятник Тарасу Шевченку «Прометей» в Київському державному музеї Т. Шевченка (1988); пам'ятник «Жертвам за Віру» на території Михайлівського Золотоверхого монастиря (1988); пам'ятник «Шлях пізнання» («Атланти») біля корпусу фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, присвячений студентам та викладачам КДУ (1989); композиція «Єдність віри», м. Райнгардтсдорф-Шена, Німеччина (1989); «Оплакування» («П’єта») у Тернополі (1990), композиція «Благовіщення», м. Женева, Швейцарія (1990); композиція «Червоний квадрат» («Індустріальний шторм»), Бруклайн, США (2001). «Два велосипедисти» (у співавторстві з Миколою Олійником), , Тайнань, Тайвань. (2004). «До Перемоги!» («Велосипедисти») у м. Тайбей (Тайвань, 2008); пам'ятник Патріарху Йосифу Сліпому в Чикаго, США (2009). пам'ятник на вшанування Небесної сотні та всіх загиблих Героїв України, м. Блумінгдейл (Bloomingdale, Illinois), поблизу Чикаго, (США) (2015).
Критика
Галерея
Посилання
Офіційний сайт
Yevgeniy Prokopov at https://diaspora.com.ua/yevgen-prokopov/ Біографія на сайті Київської Організації Національної Спілки Художників України https://web.archive.org/web/20220428122634/https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2019-14-6/svitoglyad-2019-6-13-lysenko-prokopiv.pdf http://www.smipfo.ru/index-83.htm https://prokopov.org/about/articles/titarenko.pdf https://web.archive.org/web/20220326094209/https://www.chasipodii.net/article/23409/ https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/prokopov-yevgen/ https://msmb.org.ua/mediateka/top-20-mistetstvo/skulyptori-ukraini/#Прокопов%20Євген