Олекса́ндр Матві́йович Бо́йко (*15 вересня 1895, Київ — †18 квітня 1967, США) — український військовий; сотник Армії УНР. Учасник Першого зимового походу.
Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у ХХ столітті.
Лицар орденів Залізного хреста, Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста.
Біографія
Народився в сім'ї Матвія Климовича Бойка й Одарки Кононівни (до шлюбу Криворучко). Закінчив Таращанську міську 2-класну школу (1909), Українську гімназію ім. Тараса Шевченка (Каліш, 1925) та хіміко-технологічний відділ інженерного факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (1925 — 31 травня 1930). Навчався на агрономічному відділі Уманської середньої сільськогосподарської школи (1909—1913), але через нестатки не закінчив її.
У «Curriculum vitae» писав:
В Армії УНР від січня 1918 року до її розформування у 1924 році. Козак 1-го куреня Київських січових стрільців (січень 1918). Учасник Першого зимового походу. Лицар орденів Залізного хреста, Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста. 1920 року написав рапорт голові Військової місії УНР у Польщі Вікторові Зелінському, в якій обґрунтував ідею створення 1-го Українсько-польського автомобільного дивізіону особливого призначення імені двох державних господарів С. Петлюри та Ю. Пілсудського. Його прізвище є в списку випускників УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини. В березні 1939 році перебував на Карпатській Україні.
У травні 1943 року мешкав у Києві на вул. Бульварно-Кудрявській, 22. 7 червня 1945 року втік з «большевицької зони Німеччини», де пробув 27 днів. Оповів Василеві Іванису, що:
Батько Олександра жив у селі Пединівці Звенигородського повіту. Жертвував кошти на національну справу, зокрема 1966 року склав пожертву на пам'ятник Олександрові Коваленку.
Похований на Українському православному цвинтарі в Бавнд-Бруці.
Див. також
Українська революція Армія УНР
Примітки
Література
Коваль Р., Моренець В. «„Подєбрадський полк“ Армії УНР». — Т. 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет» (2016). — С. 75 — 76. Бюлетень т-ва абсольвентів УГА-УТГІ. — Ню-Йорк. — 1966. — Ч. 35. — Грудень. — С. 4. Іванис В. Стежками життя: Спогади. Кн. V. — Новий Ульм, Німеччина: Українські вісті, 1962. — С. 305. Руккас А. «Разом з польським військом»: Армія Української Народної Республіки 1920 р. — Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2013. — С. 418. Українська господарська академія в Ч.С.Р., Подєбради, 1922 — 1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Регенсбурґ — Мюнхен, 1932 - 1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-госпо- дарського інституту, 1972. ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 729. — Арк. 77, 88—91. Українська господарська академія в ЧСР 1922—1935. Том І.— Нью-Йорк: Друкарня УПЦ в США, 1959— С. 96https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/13003/file.pdf