Сокальський повіт ()Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa 1935. — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі та УРСР.

Австро-Угорщина Утворений 1867 року.

ЗУНР

У складі Львівського воєводства Включений до складу Львівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Адміністративний поділ 1 січня 1926 р. з гміни (самоврядної громади) Стенятин Сокальського повіту вилучено оселі на розпарцельованій (розділеній) частині фільварку Розалівка і нерозпарцельовану частину та утворено з них самоврядну гміну СтаніславівкаDz.U. 1925 nr 106 poz. 754 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 września 1925 r. o utworzeniu samodzielnej gminy wiejskiej pod nazwą "Stanisławówka" w powiecie sokalskim w województwie lwowskiem. .

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 25 березня 1930 . вилучена частина сільської гміни Бишів Сокальського повіту Львівського воєводства і з неї утворена самоврядна сільська гміна Ряшовичі того ж повіту і воєводстваRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 marca 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Rzeszowice w powiecie sokalskim, województwie lwowskiem. .

1 квітня 1930 р. вилучена частина сільської гміни Сілець Белзький Сокальського повіту Львівського воєводства і з неї утворена самоврядна сільська гміна Завоня того ж повіту і воєводстваRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 marca 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Zawonie w powiecie sokalskim, województwie lwowskiem. .

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 10 квітня 1934 р. село Тишиця передане з Сокальського повіту Львівського воєводства до Кам'янецького повіту Тарнопольського воєводстваRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic województw: lwowskiego i tarnopolskiego.

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділDz.U. 1934 nr 64 poz. 554 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu sokalskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. на сільські гміни шляхом об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни) м. Сокаль м. Белз

Сільські ґміни Кількість:

1920-1926 рр. — 99

1926-1930 рр. — 100

1930-1934 рр. — 102

1934 рр. — 101

1934-1939 рр. — 8 +Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БелзБезеїв, Будинин, Ванів, Вербіж, Вижлув (Вижлів), Витків, Ворохта, Гора, Жужіль, Куличків, Махнівок, Миців, Осердів, Перемислів, Пивовщина, Прусинів, Себечів, Тушків, Хлоп’ятин, Цеблів202Ґміна Варяж МістоВаряж Місто, Варяж Село, Винники, Довжнів, Городище Варязьке, Гільче, Жнятин, Костяшин, Лещків, Ліски, Лівче, Лубів, Переводів, Русин, Сулимів153Ґміна КорчинБишів, Гоголів, Збоїська, Корчин, Поздимир, Радванці, Рожджалів, Ряшовичі (з 25.03.1930), Торки, Яструбичі104Ґміна КристинопольБендюга, Боратин, Глухів, Добрячин, Жабче Муроване, Завишня, Клюсів, Кристинополь, Маджарки, Новий Двір, Острів, Поториця125Ґміна ПархачВолсвин, Городище Василіянське, Завоня (з 01.04.1930), Пархач, Сілець56Ґміна СкоморохиБарані Перетоки, Городиловичі, Ільковичі, Печигори, Свитазів, Скоморохи, Станіславівка (з 01.01.1926), Стенятин, Теляж, Ульвівок107Ґміна Тартакув МястоБобятин, Волиця Комарева, Горбків, Зубків, Комарів, Копитів, Лещатів, Лучичі, Переспа, Первятичі, Спасів, Шарпанці, Тартаків місто, Тартаків, Тартаковець158Ґміна ХоробрувБояничі, Войславичі, Гатовичі, Конотопи, Мошків, Ниновичі, Нісмичі, Опільсько, Савчин, Старгород, Тудорковичі, Угринів, Хоробрів, Шмитків14передано до Кам'янецького повіту Тарнопольського воєводстваТишиця (до 10.04.1934)1 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Період СРСР 27 вересня 1939 р. територія повіту була зайнята радянськими військами, але Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і до 12 жовтня радянські війська відійшли за Буг і Солокію, тому північно-західну частину повіту на лівому березі Бугу і Солокії передали німцям (включена до Грубешівського повіту Дистрикту Люблін Генеральної губернії, в 1944 р. віддана Польщі). Більша частина повіту залишилася за СРСР і 27 листопада 1939 р. включена до новоствореної Львівської області. 17 січня 1940 р. територія повіту поділена на Шевченківський і Сокальський райони.

Пострадянська Україна Сьогодні більша частина території колишнього Сокальського повіту входять до складу Сокальського та Радехівського районів Львівщини - колишні міські ґміни Белз та Сокаль, колишні сільські ґміни Корчин, Кристонополь, Пархач, Скоморохи, Тартакув Място, Хоробрув - повністю, ґміна Белз - села Безеїв (колишнє), Ванів, Жужель, Куличків, Низи, Перемислів, Себчів, Цеблів, ґміна Варенж Място - села Варяж, Лешків, Лубнів, Русин.

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 66% населення повітуУкраїнці. Частка у населенні повітів.

У 1939 році в повіті проживало 116 880 мешканців (76 675 українців греко-католиків — 65,57 %, 13 145 українців-латинників — 11,24 %, 10 185 поляків — 8,71 %, 2 870 польських колоністів — 2,45 %, 13 785 євреїв — 11,79 % і 270 німців — 0,23 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 80-82.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 109 111 населення ніби-то було аж 42 851 (39,27%) поляків при 59 984 (54,98%) українців, 5 917 (5,42%) євреїв і 136 (0,12%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.

Примітки