Клаус Густав Генріх фон Байме (, 3 липня 1934, м. Жарув, Третій Рейх — 6 грудня 2021) — німецький політолог, професор-емерит факультету економіки та соціальних наук Гайдельберзького університету.

Навчання Після закінчення підготовчих доуніверситетських курсів в м. Целле у 1954 році, у період 1954—1956 років він розпочав навчання для здобуття освіти видавця. Після цього протягом 1956—1961 років він вивчав політичну науку, історію, історію мистецтва і соціологію у Гайдельберзі, Бонні, Мюнхені, Парижі та Москві. З 1961 по 1962 роки, Байме був науковим співробітником Російського дослідного центру при Гарвардському університеті та асистентом німецько-американського політичного теоретика Карла Йоахіма Фрідріха. Після здобуття докторського ступеня у 1963 році в Гайдельберзі, працював асистентом, захистивши габілітаційну роботу у 1967 році.

Наукова кар'єра Байме продовжив наукову кар'єру у Тюбінгенському університеті на посаді професора (1967—1973) і протягом нетривалого часу був ректором цього університету. У 1972 році був скерований у Франкфуртський університет. У період 1973—1975 років Байме був президентом Німецької асоціації політичної науки.

На завершення, з 1974 до 1999 року Байме обіймав посаду професора і керівника кафедри політичної науки у Гайдельберзькому університеті. У період 1982—1985 років він був президентом Міжнародної асоціації політичної науки, протягом 1983—1990 рр. — членом науково-дослідної ради при Інституті Європейського університету () у Флоренції, у 1979 — гостьовим професором у Стенфордському університеті в Каліфорнії, у 1985 — гостьовим професором в Інституті політичних досліджень ( або Sciences Po) в Парижі, у 1989 — гостьовим професором в Університеті Мельбурна (Австралія), у період 1990—1993 — членом Ради Комісії з досліджень в області соціальних і політичних змін в Нових федеральних землях. З 1987 року Байме є членом Європейської Академії. З 1999 року він займає посаду професора-емерита.

Наукові інтереси Байме проводить порівняльне дослідження політичних систем в Європі, особливо країн Східної Європи. Він має численні публікації у сфері його особливих наукових інтересів, таких як «політична теорія», «компоративістика» і «політичний аналіз» (політична культура, мистецтво і політика, урбаністика і містобудівна політика). Він розглядає США як рольову модель.

Крім цього Байме також цікавиться архітектурою та історією мистецтва. Такі книги як «Епоха авангардизму» (), «Мистецтво і суспільство 1905—1955 років» () та «Чарівність екзотики, екзотизму, расизму та сексизму у європейському мистецтві» () цілком відображають ці його зацікавлення.

Теорії Клаус фон Байме стверджує, що починаючи з 1945 року було три ультраправі хвилі у Європі: хвиля ностальгії — виникла у Німеччині та Італії. Такі партії безпосередньо звертаються до досвіду попередніх праворадикальних урядів та з'являються у момент соціальної та економічної турбулентності. Проте вони швидко зникли. антиподаткова хвиля — виникла в основному у Франції. Перш за все це пужадизм у 1950-60-х роках. Переважно дрібні підприємці скаржилися на те, що так звана «маленька людина» залишилась поза політичним процесом. нова хвиля — загальноєвропейська тенденція, яка зародилася у 1980-х роках. Вона є наймасштабнішою з-поміж трьох хвиль і триває досі.

Праці (вибрані) Der Föderalismus in der Sowjetunion. Quelle & Meyer, Heidelberg 1964, (englische Kurzversion in: Public Policy 1964). Das präsidentielle Regierungssystem der Vereinigten Staaten in der Lehre der Herrschaftsformen. Müller, Karlsruhe 1967. Die verfassungsgebende Gewalt des Volkes. Mohr, Tübingen 1968, (griech.: Syntaktikh efoysia toy laoy, Athen: Ekdoseis (1987)). Politische Ideengeschichte – Probleme eines interdisziplinären Forschungsbereichs. Mohr, Tübingen 1969. Interessengruppen in der Demokratie. Piper, München 1969; 5. Aufl. 1980, (span.: Los grupos de presión en la Democracia. Belgrano, Buenos Aires 1986). Das politische System Italiens. Kohlhammer, Stuttgart 1970. Die politische Elite in der Bundesrepublik Deutschland. Piper, München 1971; 2. Aufl. 1974. Vom Faschismus zur Entwicklungsdiktatur. Machtelite und Opposition in Spanien. Piper, München 1971. Die politischen Theorien der Gegenwart. Piper, München 1972; 8. Aufl., Westdeutscher Verlag, Wiesbaden 2000, (span.: Teorías politicas contemporaneas. Instituto des estudios políticos, Madrid 1977), (serbokroat.: Suvremene politicke teorije. Stvarnost, Zagreb 1975), (chines.: Dangdai zhengzhi lilun. Shangwu, Peking 1990), (poln.: Wspólczesne teorie polityczne. Scholar, Warschau 2005). Ökonomie und Politik im Sozialismus. Ein Vergleich der Entwicklung in den sozialistischen Ländern. Piper, München 1975, paperback edition 1977, (engl.: Economics and Politics within Socialist Systems. Praeger, New York 1982). Gewerkschaften und Arbeitsbeziehungen in kapitalistischen Ländern. Piper, München 1977 (engl.: Challenge to Power. Trade Unions and Industrial Relations in Capitalist Countries. Sage, London 1980). Sozialismus oder Wohlfahrtsstaat? Sozialpolitik und Sozialstruktur der Sowjetunion im Systemvergleich, München: Piper (1977), (Englische Kurzversion in: International Political Science Review (1981)). Das politische System der Bundesrepublik Deutschland, Wiesbaden: Westdeutscher Verlag, (1979), 2010 11. Aufl. (VS Verlag für Sozialwissenschaften), (engl.: The Political System of the Federal Republic of Germany, Aldershot: Gower/New York: St. Martin's Press (1983)) , (slowen.: Politični sistem Zvezne Republike Nemčije, Koper: Visokošolsko središče (2002)). Parteien in westlichen Demokratien, München: Piper (1982); 2. Aufl. 1984, (engl.: Political Parties in Western Democraties., New York: St. Martin's Press (1985)), (span.: Los partidos políticos en las democracias occidentales, Madrid: Siglo ventiuno (1986)), (ital.: I partiti nelle democrazie occidentali, Bologna: Zanichelli (1987)). Die Sowjetunion in der Weltpolitik, München: Piper (1983); 2nd edition 1985, (engl.: The Soviet Union in World Politics, New York: St. Martin's Press (1987)). Der Wiederaufbau. Architektur und Städtebaupolitik in beiden deutschen Staaten, München: Piper (1987). Der Vergleich in der Politikwissenschaft, München: Piper (1988). Right Wing Extremism in Western Europe, London: Frank Cass Publishers (1988). Hauptstadtsuche. Hauptstadtfunktionen im Interessenkonflikt zwischen Bonn und Berlin, Frankfurt am Main: Suhrkamp (1991). Theorie der Politik im 20. Jahrhundert. Von der Moderne zur Postmoderne, Frankfurt am Main: Suhrkamp (1991); 3. Aufl. 1996, 4. Aufl. 2007, (Span.: Teoría politíca del siglo XX. De la modernidad a la postmodernidad, Madrid: Alianza (1994)). Die politische Klasse im Parteienstaat, Frankfurt am Main: Suhrkamp (1993); 2. Aufl. 1995, (span.: La classe política en el Estado de partídos, Madrid: Alianza (1995)), (ital.: Classe politica a partitocrazia, Turin: UTET (1997)). Systemwechsel in Osteuropa, Frankfurt am Main: Suhrkamp (1994), (engl.: Transition to Democracy in Eastern Europe. London: MacMillan (1996)), (korean.: talsahoezu ue wa zese joenwhan, Seokang Dae Hak Kyoe Zalpanbu (2000)). Transition to Democracy in Eastern Europe, London: Palgrave Macmillan (1996). Der Gesetzgeber: Der Bundestag als Entscheidungszentrum (1997), (engl.: Parliament as a Decision-Making Centre. The Case of Germany, New York: St. Martin's Press (1998)). Kulturpolitik zwischen staatlicher Steuerung und Gesellschaftlicher Autonomie, Opladen: Westdeutscher Verlag (1998). Die Kunst der Macht und die Gegenmacht der Kunst, Frankfurt am Main: Suhrkamp (1998). The Legislator: German Parliament as a Centre of Political Decision Making, Aldershot: Ashgate (1998). Die parlamentarische Demokratie, Opladen: Westdeutscher Verlag (1999). Parliamentary Democracy. Democratization, Destabilization, Reconsolidation 1789-1999, Basingstoke: Macmillan (2000) Parteien im Wandel (2000), 2. Aufl., 2002, (kroat.: Transformacija političkih stranaka, Zagreb: Politička misao (2002)). Politische Theorien in Russland 1789-1945, Wiesbaden: Westdeutscher Verlag (2001). Politische Theorien im Zeitalter der Ideologien, Wiesbaden: Westdeutscher Verlag (2002). Das Zeitalter der Avantgarden. Kunst und Gesellschaft 1905-1955, München: C.H. Beck (2005). Föderalismus und regionales Bewusstsein. Ein internationaler Vergleich, München: C.H. Beck (2007). Die Faszination des Exotischen. Exotismus, Rassismus und Sexismus in der Europäischen Kunst, München: Fink (2008). Geschichte der politischen Theorien in Deutschland 1300-2000, Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften (2009). Vergleichende Politikwissenschaft, Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften (2010). Kulturpolitik in Deutschland. Von der Staatskulturförderung zur Kreativwirtschaft, Wiesbaden, VS für Sozialwissenschaften (2012). Von der Postdemokratie zur Neodemokratie, Wiesbaden, VS Springer (2013) (engl.: From Post-Democracy to Neo-Democracy, Heidelberg, Springer (2018)). Liberalismus. Theorien des Liberalismus und Radikalismus im Zeitalter der Ideologien 1789-1945, Wiesbaden, Springer VS (2013). Konservatismus. Theorien des Konservatismus und Rechtsextremismus im Zeitalter der Ideologien 1789-1945, Wiesbaden, Springer VS (2013). Sozialismus. Theorien des Sozialismus, Anarchismus und Kommunismus im Zeitalter der Ideologien 1789-1945, Wiesbaden, Springer VS (2013). Pioneer in the Study of Political Theory and Comparative Politics, Heidelberg, VS Springer (Springer Briefs on Pioneers in Science and Practice 14) (2014). On Politic Culture, Cultural Policy, Art and Politics, Heidelberg, VS Springer, (Springer Briefs in Science and Practice. Texts and protocols 15) (2014). Religionsgemeinschaften, Zivilgesellschaft und Staat: Zum Verhältnis von Politik und Religion in Deutschland, Wiesbaden, VS Springer, (2015). Die Russland-Kontroverse. Eine Analyse des ideologischen Konflikts zwischen Russland-Verstehern und Russland-Kritikern, Wiesbaden, VS Springer, (2016) (2. Aufl. 2018). Bruchstücke der Erinnerung eines Sozialwissenschaftlers, Wiesbaden, VS Springer, (2016). Rechtspopulismus – Ein Element der Neodemokratie, Wiesbaden, VS Springer, (2018) (engl.: Rightwing Populism. An Element auf Neodemocracy, Wiesbaden, VS Springer, (2019)). Berlin. Von der Hauptstadtsuche zur Hauptstadtfindung, Wiesbaden, VS Springer, (2019). Migrationspolitik. Über Erfolge und Misserfolge, Wiesbaden, VS Springer, (2020).

Перекладені українською Клаус фон Байме. Політичні теорії сучасності /Пер. з нім. М.Култаєвої та М.Бойченка. — Київ: Стилос, 2008. — 398 с. — («Сучасна гуманітарна бібліотек»)

Посилання Munzinger Klaus von Beyme explained

Примітки

Див. також Карл Йоахім Фрідріх