Бондарчук Левко (17 червня 1892 — після 1941, Київ) — український військовий і громадський діяч, голова Полкової ради 488-го пішого Острогозького полку; старшина 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у ХХ столітті.

Біографія Закінчив 6 класів 4-ї Київської гімназії та приватні курси бухгалтерів у Києві. В російському війську — від 18 липня 1914 року до початку 1918 року. Наприкінці 1917-го взяв діяльну участь в українізації 488-го пішого Острогозького полку. На початку січня 1918 року відряджений від фронтових частин до Києва, як зв'язок до Всеукраїнської ради військових депутатів. 1 травня 1918 року закінчив Київську інструкторську школу старшин.

Учасник антигетьманського повстання та боїв проти більшовиків. У червні 1919 року через хворобу звільнений із війська. З липня 1919 року — службовець Міністерства фінансів, згодом — Міністерства народного господарства уряду УНР. У лютому 1920 року одружився. В липні 1920 року звільнений за штат. Через скрутні обставини жив разом із дружиною Ївгою та малою дитиною в бараках. 1922 року разом із дружиною поступив на матуральні курси при Українській Господарській академії в Подєбрадах, але того ж року дружина померла, залишивши півторарічну дочку. Матуральні курси скінчив 1923 року, а 7 червня 1927 року — УГА в Подєбрадах. «Виконав дипломну працю та оборонив її з успіхом дуже добрим». 18 травня 1927 року звернувся до ректорату УГА з проханням дати довідку, що з боку академії немає перешкод для його виїзду в Люксембург, Болгарію або Польщу.

Спогад «Моя перша бійка з большовиками» написав 1922 року. Мав сестру Марію. По завершенні УГА працював в кооперації на Волині.

Розстріляний гестапо.

Див. також

Українська революція Армія УНР

Примітки

Джерела Власенко В. М. Військовий і бухгалтер (до біографії Левка Бондарчука) // Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації: матеріали VI Міжнар. наук. конф., м. Суми, 8–9 грудня 2023 р. Ч. 1. — Суми: ФОП Цьома С. П., 2024. — С. 44–47 Коваль Р., Моренець В. «„Подєбрадський полк“ Армії УНР». — Т. 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет» (2016). — С. 80 — 81. Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942. — Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — Підпис під фотографією 376. Українська господарська академія в Ч. С. Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Реґенсбурґ — Мюнхен, 1932—1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972. ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 741. — Арк. З, 7 — 7 зв.