Даніе́ль Іво́н Марі Антуане́тта Дар'є́ ( (); 1 травня 1917, Бордо, Франція — 17 жовтня 2017, Буа-ле-Руа) — французька акторка театру та кіно, співачка. За свою 80-річну кінокар'єру, одну з найдовших в історії кінематографу, Даніель Дар'є знялася у понад 140 кінофільмах.

Біографія Народилась 1 травня 1917 року в Бордо, виросла в Парижі. Батько, військовий лікар, помер, коли Даніель було 7 роківДаніель Дар'є на Encinémathéque.net. Дар'є вчилася гри на віолончелі та піаніно в Паризькій консерваторії. У 14 років зіграла першу роль у музичному фільмі «Бал» режисера Вільгельма Тіле (1931).

У 1935 році Даніель Дар'є одружилася з французьким письменником, сценаристом і режисером Анрі Декуеном, з яким познайомилася за рік до цього на зйомках фільму «Золото на вулиці». Згодом Дар'є неодноразово знімалася в комедіях і мелодрамах Декуена.

У 1936 році режисер Анатоль Літвак запросив акторку для участі у фільмі «Майєрлінг», де Дар'є зіграла Марію Вечеру у партнерстві з Шарлем Буає, що грав австрійського кронпринца Рудольфа. Фільм мав міжнародний успіх, після чого на Дар'є звернули увагу голлівудські режисери. У 1938 році вона підписала 7-річний контракт з «Universal» і виконала свою першу велику роль у голлівудському фільмі «Гнів Парижа» з Дугласом Фербенксом. Після цього фільму Дар'є знову повернулася до Парижа.

У 1947 році знялася в екранізації п'єси Віктора Гюго «Рюї Блаз» режисера П'єра Бійона за сценарієм Жана Кокто, де втілила королеву Іспанії разом з такими зірками французького театру і кіно, як Жан Маре і Марсель Ерран.

На початку 1950-х років Даніель Дар'є повернулася в Голлівуд, де з'явилася у стрічці «Багаті, молоді та красиві» (1951) і з успіхом зіграла в гостросюжетній драмі «5 пальців» (1951).

У 1952 році Анрі Декуен поставив фільм «Правда про крихітку Донж» за романом Жоржа Сіменона, в якому Даніель Дар'є уперше зіграла в парі із зіркою французького кіно Жаном Габеном.

Режисер Макс Офюльс запросив Дар'є для участі у кількох своїх фільмах, ролі в яких стали одними з найкращих у кінокар'єрі акторки: у фільмі «Карусель» (1950) Дар'є зіграла жінку з буржуазного середовища, яка не задоволена ані чоловіком, ні коханцем; у фільмі «Насолода» (1952) вона зіграла повію (у цьому фільмі знову грала з Жаном Габеном), і, нарешті, одну з найкращих ролей — світську левицю, що заплуталася в тенетах пристрастей, у фільмі «Мадам де...» (1953) з Шарлем Буає і Вітторіо де Сікою.

У 1954-му Даніель Дар'є втілила мадам Луїзу де Реналь в екранізації роману Стендаля «Червоне та чорне» у фільмі режисера Клода Отан-Лара в парі з Жераром Філіпом. За цю роль Дар'є у 1955 році була удостоєна призу за найкращу жіночу роль — Кришталева зірка () — вищої національної кінонагороди Франції (аналог сучасного «Сезара», що прийшов на зміну у 1976 році).

У фільмі студії «United Artists» «Александр Великий» (1956) Дар'є втілила образ Олімпіади, матері Александра Македонського, де грала з голлівудськими зірками Річардом Бартоном і Клер Блум. Цей фільм став останнім у голлівудській кар'єрі Дар'є.

У 1959 році помітною роботою акторки стала роль у драмі «Марі-Октябрь» режисера Жульєна Дювів'є, де Дар'є грала з Бернаром Бліє і Ліно Вентурою. Знімалася також у фільмах таких режисерів, як Марсель Л'Ерб'є, Саша Гітрі, Крістіан-Жак, Марк Аллегре, Анрі Верней, Клод Шаброль, Жозе Даян та інших.

У 1960-70 роках Даніель Дар'є багато співала і виступала з концертами, а також знімалася в телефільмах і телесеріалах. У 1970 році Дар'є змінила Кетрін Гепберн у бродвейському мюзиклі «Коко», заснованому на біографії Коко Шанель, але п'єса, поставлена спеціально заради Гепберн, досить швидко зникла зі сцени.

У 2001 році акторка з'явилася в ролі бабусі в сатиричній чорній комедії Франсуа Озона «8 жінок», яка принесла їй «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі й Премію Європейської кіноакадемії в номінації «Найкраща акторка», разом з іншими головними героїнями стрічки. У 1985 році за свій внесок у кінематограф Даніель Дар'є була удостоєна почесної премії «Сезар».

За свою 80-річну кінокар'єру Даніель Дар'є знялася у понад 140 кінофільмахDanielle Darrieux: Sa filmographie (films et séries) на AlloCiné. Її кінокар'єра є однією з найдовших в історії кінематографу. Даніель Дар'є була однією з останніх живих легендарних акторок у світі кіно. Акторка до останнього часу вела активний спосіб життя, продовжувала творчу діяльність і знімалась у кіно: наприклад, у 2012 році вона знялася у кінофільмі «Ще один круассан».

Особисте життя Після розлучення у 1941 році з Анрі Декуеном, з яким зберігала хороші стосунки до його смерті в 1969 році, Дар'є в 1942 році одружилася з домініканським дипломатом Порфіріо Рубіроза, з яким розлучилася у 1947 році. У 1948 році пошлюбила сценариста Джорджа Мітсінкідеса, з яким прожила у шлюбі до його смерті в 1991 році.

Фільмографія (вибіркова)

Визнання

+ Нагороди та номінації Даніель Дар'єНагороди та номінації Даніель Дар'є на сайті IMDb Рік Категорія Фільм Результат Премія «Перемоги французького кіно»Найкраща акторкаRemise des Victoires du cinéma 1955 на сайті l'INA. Найкраща акторкаRemise des Victoires du cinéma 1958 на сайті l'INA. Кришталева зіркаНайкраща акторкаЧервоне та чорне Премія СезарНайкраща акторка другого плануКімната в місті <center>Почесний «Сезар» Найкраща акторка другого плануМісце злочину 8 жінок Премія «Мольєр»Почесна нагорода Найкраща акторказа виставу Оскар і Рожева Дама Берлінський міжнародний кінофестивальНайкращий акторський ансамбль8 жінок Приз Європейської кіноакадеміїНайкращі європейські акторки8 жінок Премія «Люм'єр»Найкраща акторкаНовий шанс Кришталевий глобус<center>Почесний «Кришталевий глобус»

Примітки

Бібліографія

Посилання