Бордо́ ( ; гаск. ; ; ) — місто та муніципалітет на південному заході Франції, адміністративний центр регіону та історичної області Нова Аквітанія та департаменту Жиронда. Населення — .
Муніципалітет розташований на відстаніФізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів близько 500 км на південний захід від Парижа.
Історія
Місто Бордо було засноване кельтами в III столітті до н. е. В давнину поселення мало назву Бурдігала (; імовірно басксько-аквітанського походження). При римлянах Бурдігала була столицею римської провінції Аквітанія, яка простягалася від Піренеїв до Луари. У той час тут процвітала торгівля.
У IV столітті імператор Діоклетіан розділив Аквитанию на три частини і Бурдігала стала столицею провінції Аквітанія Секунда.
Під час занепаду Римської імперії регіон навколо Бурдігали переживав період політичної нестабільності. 276 року місто було розграбоване вандалами. Надалі варвари неодноразово нападали на Бордо (вандали в 409, вестготи в 414 і франки в 498).
З VI століття місто увійшло до складу Франкської держави. Внаслідок династичних шлюбів, у XII—XV століттях Бордо перебувало під англійським впливом. Після битви під Кастильоном 1453 місто повернулося у склад Франції. У XVI столітті Бордо набуло ваги, коли стало центром торгівлі цукром і рабами з Вест-Індії, на додаток до традиційного вина.
Бордо підтримувало Фронду і було остаточно ефективно приєднане до Французького королівства 1653 року, коли Людовік XIV увійшов у місто.
18 сторіччя було золотим віком для міста. Багато будинків в діловій частині міста, числом понад 5000, і набережна були зведені саме в цей час. Віктор Гюґо казав про місто: «Візьміть Версаль, додайте Антверпен, і ви отримаєте Бордо». Під час масштабної реконструкції міст за часів Наполеона III Бордо був взятий як взірець архітектури псевдосередньовіччя, і саме цією архітектурою пишаються сьогодні французи у Парижі.
Французький уряд перебирався у Бордо під час війни 1870 року, Першої та Другої світових воєн.
Туризм
Бордо розташоване на берегах Гаронни, за 32 км від узбережжя Атлантичного океану. Комітет ЮНЕСКО вніс історичний центр міста Бордо, який називається Порт Місяця (Porte de la Lune), в список Світової спадщини у Франції за унікальність міського ансамблю. Дев'яте за величиною місто Франції починалося з римського торгового поста, а згодом, впродовж 300 років належало англійцям, які немало вплинули на стиль і смак Бордо та околиць. Багато з чималих шато в місті й навколо нього досі належать англійцям, і багато шато відкриті для відвідин.
Старий Бордо сконцентрований навколо кварталу Святого Петра, від якого розходяться вузькі вулиці і де в ряд розташовані старі церкви і розлогі садиби з балконами з кованого заліза й аркадами. Останніми роками ведеться багато реставраційних робіт, але, не зважаючи на це, багато вулиць все ще виглядають дещо застарілими. Одним з найпишніших свідків минулої слави Бордо є Гранд-Театр, побудований на місці римського храму. Його фасад прикрашений величезним портиком з колонами, увінчаним 12 музами та граціями. Неподалеку розташована еспланада або площа Кенконс, що займає майже 12 гектарів. Це робить її найбільшою площею такого роду в Європі. На меншій за розміром, але красивіший Біржовій площі розташований фонтан Трьох Грацій, а сама площа межує з набережною Гаронни.
Через річку перекинутий Кам'яний міст, побудований під час іспанських кампаній Наполеона. Серед найбільших соборів Бордо варто відзначити готичну церкву Сен-Мішель і собор Сен-Андре. Навколо останнього розташовані музеї міста, найпримітнішим з яких є Музей Витончених Мистецтв, що зібрав прекрасну колекцію творів Рейнольдса, Тіциана, Рубенса, Матісса і Марке.
Бордо прикрашений унікальними пам'ятниками архітектури, серед яких залишки римського амфітеатру (III століття), романсько-готична церква Сен-Серен (XI—XIII століть), Сент-Круа (XII—XIII століть) і собор Сент-Андре (середина XII — початок XIV століття), а також готичні церкви Сент-Елалі (XII—XIV століть) і Сен-Мішель (XIV—XVI століть). Віяло вулиць, що склалося в середні віки, веде до майдану Біржі в закруті річки Гаронна. У XVIII столітті воно доповнилося регулярною мережею вулиць і площ, які визначили сучасну зовнішність Бордо з його набережними та будівлями в стилі класицизму, такими як Великий театр (1773—1780 року) і мерія (1773—1784 року).
Сам регіон славиться головним чином своїми винами, що отримали визнання у всьому світі. Виноробство нерозривно пов'язане з історією Бордо. Ось вже майже два тисячоліття виноградники є формуючим чинником в житті бордолезців. Місто Бордо знаходиться в центрі найбільшого району виноградників, що займають близько 120 тисяч гектарів родючої землі. На цій території розташовані тисячі шато, десятки приватних і кооперативних винних льохів і півсотні торгових домів. Їх вина входять до числа найпрестижніших у світі — Петрю, Ікем, Мутон Ротшильд, Шеваль Блан, Про Бріон.
Щороку три мільйони туристів відвідує місто.
Сучасність
За урядовою програмою міністерства оборони Франції в місті зводиться найпотужніший у світі лазер — Laser Megajoule, для дослідів в галузі лазерних та плазмових технологій. Інвестиції до 2009 року сягнуть 2 млрд євро, а місто стане найбільшим осередком і концентрацією фахівців з лазерної оптики в Європі.
Близько 20 000 мешканців міста працюють в аерокосмічній галузі, серед інших в місті розташовані підприємства Dassault, EADS.
Порт щороку приймає і відправляє 9 млн тонн вантажу.
У Бордо є сучасна трамвайна мережа (відкрита 21 грудня 2003 року президентом Франції Жаком Шираком).
Демографія
Розподіл населення за віком та статтю (2006):
Економіка
У 2010 році в муніципалітеті нараховувалося 112 142 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 213 904,5 особи, медіана доходів виносила євро на одного особоспоживача Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Клімат Клімат Бордо морський (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена), проте літо, як правило, тепліше, а зими м'якше, ніж в більшості районів з морським кліматом. Лише значні літні опади не дозволяють класифікувати клімат міста як середземноморський.
Зими прохолодні через переважання західних вітрів з Атлантичного океану. Через вплив Біскайської затоки (температура поверхні якої досягає 21-22° C) середня зимова температура становить 7,1° C, але останні зими були теплішими. Морози взимку є звичайним явищем і спостерігаються кілька разів протягом сезону, однак снігопади дуже рідкісні, сніг випадає тільки один раз за три роки. Середня літня температура становить 20,7° C. 2003 року відзначена рекордна середня літня температура 23,3° C.
Уродженці Франсез Мейньє (*1953) — французький футболіст, захисник.
Анрі Беллок (1884 — 1959) — французький футболіст, півзахисник. Анрі Арнодо (1922 — 1987) — французький футболіст, нападник. Жан Галліс ( 1949) — французький футболіст, півзахисник, згодом — футбольний тренер. Децим Магн Авсоній (310—395) — державний діяч Римської імперії, консул 379 року, поет і ритор Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє (1766—1822) — французький та російський державний діяч, військовик, перший градоначальник Одеси, прем'єр-міністр Франції. Оділон Редон (1840—1916) — французький художник, графік та художній критик. Альбер Марке (1875—1947) — відомий художник Франції XX століття. Жак Тібо (1880—1953) — французький скрипаль Анрі Соге (1901—1989) — французький композитор і диригент Жан Ануй (1910—1987) — французький драматург Рене Клеман (1913—1996) — французький кінорежисер Даніель Дар'є (1917—2017) — французька акторка і співачка, яка знялася більш ніж у 140 кінофільмах. Едуар Молінаро (1928—2013) — французький кінорежисер і сценарист. Паскаль Ріберо-Гайон (1930—2011) — французький вчений Філіпп Соллерс ( 1936) — французький письменник, літературний критик, есеїст. Дідьє Куеку ( 1944) — відомий у минулому французький футболіст, нападник, згодом — футбольний тренер. Жером Гнако ( 1968) — відомий у минулому французький футболіст, півзахисник. Поль Байсс ( 1988) — відомий французький футболіст, захисник. Сессі Д'Альмейда ( 1995) — бенінський футболіст, півзахисник.
Сусідні муніципалітети
Галерея
Література
Посилання Bordeaux (FRANCE) // «Encyclopaedia Britannica» Туристична інформація про місто
Див. також Список муніципалітетів департаменту Жиронда 384 Бурдігала — астероїд, названий латинською назвою міста. LGV Sud Europe Atlantique Бордо (аеропорт)
Примітки