Олександр Іларіонович Жуков (, місто Юзівка, тепер Донецьк — , місто Київ) — український радянський металург, політичний діяч, директор Макіївського металургійного заводу імені Кірова, заступник голови Держплану УРСР. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958). Член ЦК КПУ в 1966—1971 роках.
Біографія Освіта вища. У 1935 році закінчив інститут, інженер-металург.
З 1935 року — майстер, інженер-прокатник Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської області. У 1941 році був евакуйований у місто Сталінськ (тепер — Новокузнецьк) РРФСР, де працював інженером, начальником зміни блюмінга, заступником начальника цеху Кузнецького металургійного заводу.
Член ВКП(б) з 1944 року.
Після війни повернувся на Макіївський металургійний завод імені Кірова. Працював інженером, заступником головного інженера заводу.
У 1956—1968 роках — директор Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської (Донецької) області.
У серпні 1968 — квітні 1987 року — заступник голови Державної планової комісії (Держплану) Української РСР.
З квітня 1987 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Києві.
Помер у 90-річному віці 26 березня 2003 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 49б, ).
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958) два ордени Леніна (19.07.1958, 22.03.1966) два ордени Трудового Червоного Прапора (5.11.1954, 12.06.1981) орден Червоної Зірки (31.03.1945) три медалі «За трудову доблесть» (10.04.1943, 6.02.1951, 22.07.1955) медаль «За трудову відзнаку» (5.05.1944) медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (9.09.1982) Почесна грамота Кабінету міністрів України (29.08.2002) Заслужений металург Української РСР (8.09.1972)
Посилання