Гай Целій Кальд (консул 94 року до н. е.)

Гай Целій Кальд (140 — після 94 р. до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 94 року до н. е.

Життєпис Походив з плебейського роду Целієв. Син Гая Целія Кальда.

У 107 році до н. е. його обрано народним трибуном. Притягнув до народного суду у звинуваченні у зраді Гая Попілія Лената, який уклав договір з кельтським племенем гельветів—тігурінів, зрештою Кальд домігся його засудження, для чого провів закон про таємне голосування у судах про державну зраду. У 104 році до н. е. став монетарієм. У цьому ж році був суддею у цивільному позові проти поета Луцилія, але відмовив у позові.

У 99 році до н. е. став претором, а у 98 році до н.е. пропретором у Ближній Іспанії. Наприкінці 97 року до н. е. був свідком у суді проти Марка Антонія в справі щодо підкупу виборців. У 94 році до н. е. Гая Целія обрано консулом разом з Луцієм Доміцієм Агенобарбом. Після цього у 93—87 роках до н.е. був проконсулом провінції Нарбонська Галлія. Під час своєї каденції Кальд переміг лігурійське плем'я салувієв.

Родина Гай Целій Кальд, претор 70 року до н.е. Луцій Целій Кальд, септемвір епулон у 81—61 роках до н.е.

Джерела William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. Vol. I, p. 561. Fasti Cap. Degrassi 54 f.; 129; 478 f.