Моги́ла — місце на цвинтарі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахомЗакон України «Про поховання та похоронну справу».
Могилою також називають спеціальну яму — місце для поховання померлого. Як правило, на цвинтарі, в землі (ґрунті). Існують могили в стінах печер, в скелях.
У переносному значенні — смерть, кінець
В Україні могилою також здавна називають високий насип на місці давнього поховання (курган).
Див. також Аскольдова могила Братська могила Курган Мавзолей Могила невідомого солдата Скіфські кургани
Примітки
Посилання
Могила // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.