Моги́ла — місце на цвинтарі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахомЗакон України «Про поховання та похоронну справу».

Могилою також називають спеціальну яму — місце для поховання померлого. Як правило, на цвинтарі, в землі (ґрунті). Існують могили в стінах печер, в скелях.

У переносному значенні — смерть, кінець

В Україні могилою також здавна називають високий насип на місці давнього поховання (курган).

Див. також Аскольдова могила Братська могила Курган Мавзолей Могила невідомого солдата Скіфські кургани

Примітки

Посилання

Могила // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.