Олекса́ндр Леонідович Гло́тов (10 листопада 1953, Норильськ, Красноярського краю, СРСР) — український літературознавець і журналіст. Член Національної спілки журналістів України (з 1992 року). Доктор філологічних наук, професор.
Життєпис Народився 10 листопада 1953 року в селищі Норильськ (Норильлаг), яке з 1953 року набуло статусу міста. Батьки — Глотов Леонід Юхимович (1932-2012) та Глотова (Куделіна) Капітоліна Костянтинівна (1932-2024) працювали там після закінчення Воркутинського гірничого технікуму.
Середню школу закінчив у місті Червоноград Львівської області. Працював на шахті «4-та Великомостівська» комбінату «Укрзахідвугілля» Львівсько-Волинського вугільного басейну. Служив в Радянській Армії.
У 1979 році з відзнакою закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Філолог. Викладач російської мови та літератури». До 1981 року працював вчителем у СШ № 1 міста Сокаль Львівської області, згодом перейшов на посаду асистента кафедри російської літератури Львівського університету.
У 1985 році закінчив аспірантуру й за розподілом перейшов на посаду асистента кафедри російської літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Ярослава Галана.
У 1994 році закінчив післядипломне відділення гуманітарного факультету Вищої педагогічної школи імені Тадеуша Котарбінського в місті Зелена Гура (Польща) за спеціальністю «польська філологія».
2015 року в Національному університеті «Острозька академія» здобув ступінь магістра за спеціальністю «журналістика».
Працював також у Тернопільській академії народного господарства, у Тернопільському інституті соціальних та інформаційних технологій, у Тернопільському експериментальному інституті педагогічної освіти, у Білоцерківському національному аграрному університеті, в Академії сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного, в Національному університеті «Острозька академія».
У 1992-1995 роках працював за контрактом у Вищій педагогічній школі імені Тадеуша Котарбінського, нині – Зеленогурський університет (Зелена Гура, Польща), а 2017-2018 роках – у Державній вищій професійній школі, нині – Державна академія прикладних наук (Хелм, Польща).
Від 2018 року працює в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка
1988 року в Одеському державному університеті імені І. І. Мечникова за спеціальністю 10.01.02 «радянська багатонаціональна література» захистив кандидатську дисертацію «Вираження авторської самосвідомості у сучасній російській радянській поезії» (науковий керівник — професор Львівського університету Іван Прокопович Вишневський). У цьому дослідженні до вітчизняної науки про літературу впровадив поняття «авторська самосвідомість» у літературному контексті, а саме: виявлення того, як автор літературних творів усвідомлює себе та свою творчість у власне творах літератури, перш за все — поетичних. 1992 року здобув наукове звання доцента.
У 1997 році в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії наук України за спеціальністю 10.01.02 — «російська література» захистив докторську дисертацію «Російська література ХХ століття у контексті культової свідомості» на основі монографії «Иже еси в Марксе» (офіційні опоненти – доктор філологічних наук Мазепа Н.Р., доктор філологічних наук Звиняцковський В.Я., доктор філологічних наук Білий О.В.). У дослідженні стверджується концепція світоглядної та естетичної вторинності літератури «соціалістичного реалізму» щодо ідеології та текстів християнського канону.
У 2002 році одержав наукове звання професора.
Є багаторічним членом редакційної колегії міжнародного наукового альманаху «Studia methodologica», брав участь у роботі наукових видань «Slavica Tarnopolensia», «Русский язык и литература в учебных заведениях», «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство», «The Peculiarity of Man», «Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 8. Литературоведение. Журналистика».
З травня 2024 року заступник головного редактора художньо-аналітичного альманаху «Кременецький культурний контекст».
Нагороджений неурядовою нагородою — знаком «За розбудову освіти».
Наукові та публіцистичні публікації Автор наукових та науково-популярних статей у виданнях СРСР, України, Росії, Польщі, Білорусі, Ізраїлю, в електронних виданнях.
Журнал «Русский переплет»:
Феномен государства с точки зрения дилетанта. — 2010; Политическая жизнь современной Украины по законам сцены. — 2011; Понять Довлатова. — 2011; Даёшь монархическую революцию! — 2012; А что немцу здорово? — 2012; Чем пахнет русский дух? (Русский язык и Украина). — 2012; Двуликий Янус советской литературы. К 150-летию Александра Серафимовича. — 2013; Штаны Маяковского. — 2013.
Журнал «Лебедь»:
Эволюция образа государства в русской литературе. — 2014; Украинцы в русской культуре. — 2014; Партитура одной песни Высоцкого. — 2014; Николай Островский или князь Острожский: кто более матери-Украине ценен? — 2014; Великолепная двадцатка. — 2015; Литература как приложение к уголовному кодексу. — 2017; За что я обожаю литературоведов. — 2017; Журналистика в античном мире. — 2018; Ровесник Высоцкого (к 80-летию Ал. Дольского). — 2018; Понедельник и лейтенант Шмидт. — 2019.
Журнал «Чайка»:
«Человек разумный» vs «человек пишущий». Полемические заметки. — 2019. Герои наших времён. — 2019.
Монографії та посібники Иже еси в Марксе. Русская литература ХХ века в контексте культового сознания. — Зелена Гура, 1995. — 148 с.; Еко Умберто. Як написати дипломну роботу. Гуманітарні науки. — Тернопіль: «Мандрівець», 2007. — 224 с. (редакція перекладу, вступна стаття); Круг чтения: век двадцатый. Биобиблиографический справочник по истории русской литературы ХХ века послереволюционного периода. — Тернополь: «Навчальна книга Богдан», 2011—160 с.; Християнська мораль та військовий обов'язок: Навчальний посібник. — Львів: АСВ, 2012. — 112 с. (у співавторстві); Класика світової літератури: російська література: англійською мовою: нариси: навчальний посібник. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 152 с. (у співавторстві); Две эпохи: монография. — Острог, 2015. — 376 с.; Филологические очерки. — Острог, 2015 . — 316 с. Філологічні нариси. Книга друга. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2020. — 178 с. ПОЕТИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД: Польські поети ХХ-ХХІ століть у перекладі Галини Гордасевич. Порівняльний аналіз: Навчально-методичний посібник /Укл. д.філол.н. проф. Олександр Леонідович Глотов. – Тернопіль: Видавництво «Крок», 2025. – 262 с. ISBN 978-617-692-947-5.
Критика і публіцистика Друкується у періодиці як літературний критик та публіцист. Чехов и Моэм в зеркале постмодернизма. — 22 (журнал), Тель-Авив, № 135; Я хочу рассказать вам…о поэте. — Зеркало недели, 30 мая 1997 года; Микола Островський чи князь Острозький? Про роль історичних постатей у формуванні зародків державного мислення. — День, 14 листопада 2014 року. Ровесник Висоцького. — ZN.UA, 22 червня 2018 року; Цилюрник чи палікмахтер: до кого йдемо стригтися?. — Zbruč, 1 вересня 2020; «Тьоркін» у Львові. — ZN.UA, 26 грудня 2020.
Інформація в довідникових виданнях Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Краєзнавчо-біографічний покажчик. — Т., 1996. Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: 2004, т.1. — С.365. Енциклопедія сучасної України. — К., 2006, т.6. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т.1: А-К.. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — С.350-351.
Примітки
Посилання НА ГАЛИЦЬКІЙ БАТЬКІВЩИНІ ПОЛЬСЬКОГО МИСЛИТЕЛЯ. До 140-річниці народження українського і польського психолога Степана Балея/W GALICYJSKIEJ OJCZYŹNIE POLSKIEGO MYŚLICIELA. W 140. rocznicę urodzin ukraińskiego i polskiego psychologa Stefana Baleja
Де шукати героя нашого часу?
Чи переможе українська школа у війні?
«HOMO SAPIENS» vs «ΆΝΘΡΩΠΟΣ ΓΡΑΠΤΏΣ»
Цилюрник чи палікмахтер: до кого йдемо стригтися?
Марш Полонії на український лад: несподівана історія одного гімну.
Олександр Глотов. ЯК УТВОРЮВАВСЯ «РУZZКИЙ МИР»?/ Oleksandr Głotow. JAK POWSTAŁ „RUZZKI MIR”?
Олександр Глотов. ІСТОРІЯ КРЕМЕНЕЦЬКОГО ЛІЦЕЮ ОЧИМА ПОЛЬСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ/ Oleksandr Głotow. HISTORIA LICEUM W KREMENCU WIDZIANA OCZAMI POLSKIEGO SPOŁECZEŃSTWA
__ОБОВ_ЗМІСТ__