Лев Георгійович Карелі (1913, Тифліс (нині Тбілісі) — 1991, Київ) — радянський інженер, фахівець у галузі мостобудування.
Біографія
Трудову діяльність розпочав у 1928 році. З 1936 по 1941 навчався в Тбіліському інституті залізничного транспорту ім. Леніна (нині Грузинський технічний університет). Під час німецько-радянської війни добровольцем пішов на фронт. Після демобілізації працював у Головмостобуді міста Москви, де сформував Мостопоїзд. Під його керівництовом було відновлено низку залізничних мостів у Криму, від Джанкоя до Севастополя і Керчі. За завданням Уряду СРСР брав участь в освоєнні цілинних і перелогових земель Північного Казахстану. У 1957 році Лев Карелі ненадовго повертається до Тбілісі, щоб захистити диплом, чому за 16 років до того завадила війна. Темою його дипломного проекту було створення моста з опорами на палях-оболонках великого діаметру за допомогою віброзанурювачів, що він здійснив пізніше при спорудженні моста через Південний Буг у Миколаєві.Юрий Словинский. Так наводили мосты // Стаття з журналу «Русский клуб» № 2, лютий 2009 року на сайті «Николаевский Базар»
У 1950 Мостопоїзд N 444, який очолював Лев Карелі, був передислокований в місто Миколаїв, де під його керівництвом були побудовані унікальні мости: стратегічний Трихатський залізничний міст через річку Південний Буг (будівництво розпочато у 1950, зданий в експлуатацію у 1954); Варварівський міст — розвідний автомобільний міст через річку Південний Буг в Миколаєві (будівництво розпочато у 1957, зданий в експлуатацію у 1964). Станом на 1964 рік це був найбільший автодорожній міст в СРСР; Інгульський міст — розвідний автомобільний міст через річку Інгул в Миколаєві (будівництво розпочато у 1974, зданий в експлуатацію у 1980). До 1996 року Інгульський міст був мостом з найбільшою розвідною частиною в Європі, зараз він поступається менше 6 метрів мосту в Роттердамі.
Загалом Лев Карелі побудував близько 40 мостів різноманітного класу. При будівницітві Варварівського мосту, за який Карелі отримав Ленінську премію, було втілено в практику чимало кардинально нових технологій, за якими пізніше побудували найбільший на той час у Європі міст через Волгу в Саратові (Саратовський міст) і міст Метро в Києві. За його безпосередньої участі мостобудівники відмовилися від смертельно небезпечного методу будівництва мостових опор — за допомогою кесонних камер і перейшли до досконалішого і безпечного для людей — камуфлетного (за допомогою направленого вибуху) методу. Будівництво Варваровського мосту через річку Південний Буг було включено до списку об'єктів показового будівництва Мінтрансбуду СРСР.
Нагороди та визнання Ленінська премія (1962) — за участь в розробці і впровадженні передових методів спорудження фундаментів глибокого заповнення Заслужений будівельник Української РСР Орден Трудового Червоного Прапора та медалі СРСР Почесний громадянин Миколаєва
У 2016 році на честь Лева Карелі була перейменована колишня вулиця Воровського у Миколаєві.
Примітки
Джерела
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9788 Энциклопедический словарь «Николаевцы, 1789—1999 г.г.», г. Николаев, «Возможности Киммерии», 1999
Бібліографія
Л. Г. Карели, Н. К. Сарычев, А. Л. Френкель, «Монтаж пролётных строений моста через р. Южный Буг», Транспортное строительство, 1963 год, № 4. Л. Г. Карели, М. Е. Карасин., М. Г. Левенталь, Н. К. Сарычев, А. Л. Френкель, «Строительство автодорожного моста через реку Южный Буг (Из опыта работы Мостопоезда № 444 ордена Ленина треста „Мостострой-1“», Оргтрансстрой Технического управления Государственного производственного комитета по транспортному строительству СССР, 1964.