Йонатан — біблійний герой, син ізраїльського царя Саула. Після того, як пастух Давид убив велетня Голіафа, Саул запросив хлопця до себе, де той познайомився з Йонатаном.

Невдовзі вони потоваришували і поклялися один одному у дружбі. На знак цього Йонатан подарував Давидові свій одяг, пояс, меч та лук. Саул почав заздрити Давиду, тому що побоювався його популярності серед народу і вирішив убити «народного героя». Кілька разів йому це майже вдавалося, але Йонатан постійно переховував Давида і вмовляв царя не шкодити невинній людині.

Подвиг та провина Першим військовим подвигом Йонатана було побиття філистимського гарнізону поблизу Геви. Ізраїльтяни, беззбройні і впали духом, здавалися перед филистимлянами зовсім безпорадними. У них майже не було озброєння (1 Цар. 13:19-22), так що деякі євреї, в крайньому розпачі залишивши свої оселі, пішли за Йордан у країну Гадову та Галаадську (1 Цар. 13:6-7). У цьому критичному становищі Йонатан зважився на сміливу спробу напасти на філистимський табір у Міхмасі лише з одним своїм зброєносцем (1Цар. 14). Не сказавши нікому про свій намір і твердо покладаючись на Божу допомогу, він разом зі зброєносцем переліз через ущелину, напав на передовий ворожий загін з такою раптовістю і успіхом, що всім ворожим військом опанував раптовий жах, який ще більше посилився внаслідок чудесної допомоги Божої (1Цар).​ ​Саул підійшов зі своїм військом на допомогу Йонатану, і в результаті відбулася повна перемога над ворогами Ізраїлю.

Під час битви, що тривала цілий день, сам Йонатан наразився на велику небезпеку, внаслідок необдуманого закляття Саула, накладеного ним на народ і військо - закляття не їсти їжі, доки филистимляни остаточно не будуть розбиті (1Цар. 14:24). Йонатан, не знаючи про це урочисте закляття і стомлений своїми військовими подвигами, скуштував кілька дикого меду, знайденого ним у лісі. Таким чином закляття було порушено, і гнів Божий не забарився виявитися (1Цар. 14:37). Саул, бажаючи дізнатися про причину, урочисто оголосив негайно смертну кару над тим, хто згрішив, хоча б це був його власний син, Йонатан. Кинули жереб, і впав жереб на Йонатана. І сказав Саул Йонатанові: Розкажи мені, що ти зробив? І сказав йому Йонатан: . Але вдячний народ врятував Йонатана від неминучої смерті. Він повстав як один чоловік проти оголошеного царем над Йонатаном смертного вироку, - «і звільнив народ Йонатана, і він не помер» (1Цар. 14:45).

Дружба із Давидом

Історія дружби Йонатана та Давида розпочинається з аудієнції у царя Саула з нагоди перемоги над Голіятом (Голіафом): . Стосунки між Давидом і Йонатаном викликають багато тлумачень, зокрема близькосхідний вчений Сайрусом Х. Гордоном зазначив випадок у Книзі Яшара, уривок із (2 Сам 1:26), у якому Давид «проголошує, що любов Йонатана була для нього солодша від любові жінки» як подібне до Порівняння Ахіллом Патрокла з дівчиною та кохання Гільгамеша до Енкіду «як до жінки».

Від Саула після конфлікту з первосвящеником Самуїлом відступив Господь, а дружба спадкоємця Йонатана з народним героєм Давидом, якого після ряду військових перемог прославляли більше за царяІ викрикували ті жінки, що грали, та й казали: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої! І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприємна йому, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, йому бракує ще тільки царювання! (1 Сам 18:8), надзвичайно непокоїть, через що виникає конфлікт: .

Саул навіть намагався вбити Давида, бо кинувши в нього списа під час нападу параноїдальної люті. Йонатан декілька разів умовляв батька не кривдити Давида, запевняючи що той не замишляв зла: .

Остання зустріч між Йонатаном і Давидом відбулася в лісі Зіф біля Хорешу, під час чергового переслідування Саулом Давиду. Там двоє уклали завіт союзу перед Господом.

Загибель та поховання Разом з батьком Йонатан брав участь у битві на Гелвуйській горі, яка виявилася фатальною для дому Саула — сам цар і троє його синів загинули (1Цар. 31:2). Їхні тіла филистимляни повісили на стіні Бет-Сана, проте жителі Явіса зняли останки, а потім спалили їх (1Цар. 31:12). Через кілька років Давид розпорядився перенести кістки в родинну гробницю Кіса в місцевості Ціла (2Цар. 21:12-14). Дізнавшись про загибель Саула та Йонатана, Давид висловив свою скорботу в пісні :

Після Йонатана залишився п'ятирічний син, , через якого рід Йонатанів тривав до часів Ездри (1Пар. 9:40).

Див. також Давид і Йонатан Цар Саул

Ахілл та Патрокл

Примітки