Чачів () — лемківське село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Лабова Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — (2011).
Розташування Знаходиться в Низьких Бескидах.
Історія В 1600 році Чачів відповідно до угоди в переліку 25 гірських сіл перейшов від князів Острозьких до князів Любомирських.
З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки . На 1936 р. в селі було 79 греко-католиків парафії Матієва Мушинського деканату; метричні книги велися з 1756 року.
У 1939 році в селі проживало 450 мешканців (20 україномовних українців, 60 польськомовних українців і 370 поляків)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 111..
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Ті, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Джерела