Спін-трепінг (, ) — 1. Метод дослідження короткоживучих (транзієнтних) радикалів, що полягає у використанні реакції їх з діамагнітними реагентами в результаті якої утворюються більш стійкі спінові аддукти, які можна досліджувати методом ЕПР. Діамагнітний реагент називають спіновою пасткою, а стабільний радикальний продукт — спін-аддукт. Ключовою реакцією, як правило, є реакція прилучення. Типовими спіновими пастками виступають С-нітрозосполуки та нітрони, до яких високореактивні радикали швидко приєднуються з утворенням нітрильних радикалів.
2. Метод кількісного аналізу, при якому всі реактивні радикали, генеровані в системі, перехоплюються, називають спіновим ліченням.
Спін-трепінг застосовується для перехоплення радикалів, генерованих як в газовій фазі, так і в розчині.
Література Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
Примітки