Національний університет «Запорізька політехніка» — провідний державний заклад вищої освіти на Південному Сході України. Найстаріший університет регіону, заснований 1900 року.
Рішенням Міністерства освіти і науки України університету надано ліцензію на провадження освітньої діяльності на першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому/освітньо-творчому) рівнях вищої освіти. У 2022 р. університет здійснював підготовку за 41 спеціальністю 20 галузей знань.
Історія університету Історія закладу освіти розпочалася 1900 року. Саме тоді у повітовому місті Олександрівськ (з 1921 року — Запоріжжя) було створено перше в Україні середнє семикласне механіко-технічне училище, яке готувало висококваліфікованих техніків-механіків для промислових підприємств. Директором училища був інженер і педагог Денис Поддєрьогін, який очолював його протягом 18 років.
Одночасно з навчальною роботою здійснювалося будівництво основних приміщень. Були споруджені головний триповерховий корпус (нині — головний), а також майстерні, гімнастичний павільйон, житлові будинки для співробітників. У навчальному корпусі розмістилися аудиторії, фізичні і механічні кабінети, лабораторії, актова зала, магазин з продажу готових виробів.
Наприкінці першого десятиріччя XX століття в училищі одночасно навчалися 240 осіб. Його випускники успішно працювали на машинобудівних підприємствах, що сприяло підвищенню авторитету та визнанню училища. Його вважали одним з найкращих не лише в Україні, але й в Європі.
У 1920 році училище реорганізоване у Запорізький індустріальний технікум з чотирирічним навчанням (з правами вишу). З листопада 1922 року відповідно до нової системи народної освіти в Україні (до 1930 року) технікум був навчальним закладом, який готував інженерів-механіків для сільгоспмашинобудування та інженерів для машинобудування. Чимало випускників технікуму стали відомими спеціалістами промисловості, державними діячами.
У 1930 році технікум був перетворений на інститут сільгоспмашинобудування, який готував інженерів за чотирма спеціальностями: тракторна і сільськогосподарська справа, обробка металів і ливарна справа.
Впродовж наступних 10 років дипломи інженерів в інституті одержали 782 особи, які надалі працювали на запорізьких заводах — комбайновому, моторобудівному та інших. Випускники тих років добрим словом згадували викладачів — М. М. Івлева, Л. А. Унгера, В. О. Жубрицького, доцентів О. І. Гурвича, О. Г. Діденка, В. В. Мартиненка, Б. С. Натапова, Л. Г. Ісакова, Г. О. Яковенка.
У важкі роки війни понад 500 студентів і викладачів вишу пішли на фронт, понад 300 студентів і викладачів були відзначені за виявлені ними героїзм і мужність бойовими орденами і медалями. Понад 50 українських воїнів не повернулися додому з війни: офіцери — артилеристи Григорій Бобров та Микола Іванченко, льотчик-винищувач Олексій Козачков, рядові Віктор Божко та Анатолій Артюх та інші.
У 1941 році інститут був евакуйований до міста Барнаул Алтайського краю, продовжував там готувати фахівців для народного господарства. А згодом на базі запорізького інституту створили .
У 1944 році, після визволення Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників, був створений Запорізький автомеханічний інститут, який через три роки став Запорізьким інститутом сільськогосподарського машинобудування, а 1955 року перейменований на машинобудівний інститут. 1980 року за велику роботу з підготовки кадрів для народного господарства виш нагороджено орденом «Знак пошани». З 1930 до 1995 року виш підготував понад 41 тисячу інженерів, з них 825 — для іноземних країн. У 1961 році інституту було присвоєно ім'я Власа Яковича Чубаря.
Вагомий внесок у розвиток авіаційної промисловості зробив випускник вишу колишній директор ВО «Моторобудівник» Герой Соціалістичної Праці, доктор технічних наук, професор Василь Омельченко.
Зважаючи на вагомий внесок інституту у підготовку інженерних кадрів для Запорізького регіону, а також високий рівень науково-педагогічного потенціалу, матеріально-технічної і навчально-методичної бази, за постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1994 року на базі машинобудівного інституту створено технічний університет.
У серпні 2001 року Указом Президента України університету надано статус «національного».
26 червня 2019 року на фасаді центрального корпусу вишу відкрили гранітну табличку трьома мовами «Національний університет „Запорізька політехніка“». В ході святкового заходу з флагштока спустили прапор Запорізького національного технічного університету, який віднині зберігається в музеї університету. Замість нього над технічним університетом замайорів прапор «Запорізька політехніка». З нагоди перейменування університету на території установи відкритий парк «Політехнічний» .
За час існування вишу було підготовлено понад 67 тисяч фахівців, серед яких приблизно 1000 — для країн Азії, Африки, Європи, Латинської Америки. Станом на початок 2000-х в університеті навчалося 10,8 тисяч студентів — найбільша кількість за всю історію вищого навчального закладу. Підготовка професіоналів тоді проводилася за 38 спеціальностями.
Сьогодення університету Університет готує фахівців за денною, заочною та дуальною формами здобуття вищої освіти. НУ «ЗП» наразі — це 5 інститутів, 13 факультетів; 65 кафедр; 9 навчально-лабораторних корпусів із новітнім обладнанням; 5 студентських гуртожитків на 2300 місць, у тому числі — один сімейний; бібліотека з книжковим фондом у понад один мільйон примірників літератури; розвинені інформаційні мережі з виходом у глобальну комп'ютерну систему Internet та мережу Міністерства освіти і науки України «Уран»; редакційно-видавничий відділ; комп'ютерна друкарня; дві спортивно-оздоровчі здравниці — на Дніпрі та Азовському узбережжі, санаторій-профілакторій, медичний центр, спортивний та харчовий комплекси, потужна адміністративно-господарська частина тощо.
У бібліотеці університету відкрито зал електронної інформації. Користувачі можуть працювати з електронними копіями журналів та видань Інформелектро, мають доступ до повнотекстових журналів інформаційного центру EBSCO (EBSCO Information Services) та видавництва Springer (Springer Science+Business Media), є можливість роботи у віртуальних читальних залах провідних бібліотек світу.
В університеті за останні роки інтенсивно впроваджуються цифрові технології, значно зросла кількість сучасних комп'ютерів: зараз вона становить понад 650 одиниць. Такий показник відповідає сучасному західноєвропейському рівню.
Викладацький склад налічує понад 800 осіб, з яких 437 мають наукові ступені і вчені звання, в тому числі 58 доктори наук, професорів. Із числа викладачів 24 особи обрані дійсними членами і членами-кореспондентами Національної академії наук і галузевих академій України, 11 мають почесні звання заслужених діячів науки і техніки, заслужених працівників освіти, лауреатів Державної премії.
Нині в університеті здобувають освіту 11303 студенти, з них 7403 студенти — за денною формою. Університет має військову кафедру з підготовки офіцерів запасу для Збройних сил України одночасно із здобуттям вищої освіти за денною формою. Підготовча робота з майбутніми абітурієнтами здійснюється у Центрі доуніверситетської підготовки у формах підготовчого відділення, підготовчих курсів, школи вихідного дня.
Навчально-науково-виробничий центр «Запорізький регіональний центр політехнічної освіти» здійснює підготовку та перепідготовку фахівців за чотирма спеціальностями. Особи, які вже мають вищу освіту, а також студенти денної форми здобуття освіти мають можливість одержати другу вищу освіту з отриманням відповідної кваліфікації.
Понад 1500 студентів здобувають вищу освіту заочно на факультетах університету.
З 1997 до 2020 роки університет очолював професор Сергій Бєліков. Під його керівництвом Університет став потужним освітнім і науково-дослідним комплексом, який оснащений сучасним дослідницьким обладнанням та виконує великий обсяг фундаментальних і прикладних досліджень. У ньому працюють відомі наукові школи в таких галузях: ливарне виробництво; матеріалознавство і термічна обробка; зварювальні процеси; радіотехніка і мікроелектроніка; механіка динамічних систем; теплотехніка; технічна кібернетика; фізика твердого тіла. Університет видає науково-технічних журнали: «Нові матеріали в металургії та машинобудуванні», «Радіоелектроніка, інформатика, управління», «Електротехніка та електроенергетика».
29 грудня 2021 року, у другому турі виборів ректора, перемогу отримав професор кафедри фізичного матеріалознавства, кандидат технічних наук Віктор Грешта.
В університеті здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі і докторантурі, працюють спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій.
За роки свого існування університет підготував понад 60 тисяч фахівців, серед яких майже 1000 — громадяни іноземних країн Азії, Африки, Європи, Латинської Америки. Підтримуються ділові, наукові, освітянські та культурні зв'язки із закладами вищої освіти Австрії, Бельгії, Іспанії, Китаю, Німеччини, Польщі, Румунії, Франції та інших країн.
При Національному університеті «Запорізька політехніка» створено «Запорізький регіональний центр політехнічної освіти», який об'єднує понад 40 шкіл, ліцеїв, коледжів, технікумів міста Запоріжжя та області. До складу НУ «ЗП» входять 5 фахових коледжів у Запоріжжі та Запорізькій області.
Відкрито навчальне відділення «Освіта для бізнесу», яке готує кадри для бізнес-структур.
У ніч на 1 травня 2025 року російські БПЛА влучили по території національного університету «Запорізька політехніка». Найбільше зазнав пошкоджень головний корпус — вибиті вікна, рами, двері, внутрішнє оснащення аудиторій та кафедр транспортного, електротехнічного, інженерно-фізичного, гуманітарного факультетів. У корпусі № 2 — вибиті шибки, пошкоджені рами. Пошкоджені навчальні аудиторії в автомобільному корпусі; у студентському хабі «FREETIME» — пошкоджена система кондиціювання, світильники, внутрішні стіни та вікна; в іміджевому центрі університету — пошкодження через вибухову хвилю: тріщини в перегородках, вибиті вікна, локальні пошкодження обладнання.
7 липня 2025 року, як повідомила Запорізька ОВА, в результаті ворожого обстрілу пошкоджено 3-й корпус університету. За даними технічного обстеження, удар безпілотника зруйнував частину стіни, електропроводку, також з'явилися тріщини на стінах, а всі приміщення — просочилися димом внаслідок масштабної пожежі. Вибухова хвиля також вибила вікна, деформувала стелю та пошкодила покрівлю будівлі. Замовлення на розробку проєктно-кошторисної документації віддали компанії «МЕГА-ЛТД». Ця ж фірма виконувала технічне обстеження постраждалого корпусу після удару.
Машинобудівний інститут Машинобудівний факультет До складу факультету належать випускові кафедри: технології машинобудування; технології авіаційних двигунів; металорізальних верстатів та інструментів; деталей машин і підйомно-транспортних механізмів; обробки металів тиском, а також загальноосвітня кафедра вищої математики.
Факультет здійснює підготовку фахівців за денною та заочною формами здобуття освіти з таких спеціальностей: 131 – «Прикладна механіка» (освітні програми: «Технології машинобудування», «Обладнання та технології пластичного формування конструкцій машинобудування»); 133 – «Галузеве машинобудування» (освітні програми: «Металорізальні верстати та системи», «Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання»); 134 – «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» (освітні програми: «Авіаційні двигуни та енергетичні установки»; «Технології виробництва авіаційних двигунів та енергетичні установки»).
Транспортний факультет До складу факультету належать випускові кафедри: автомобілів; транспортних технологій; двигунів внутрішнього згорання, а також загальноосвітня кафедра нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки. Факультет здійснює підготовку фахівців за денною та заочною формами здобуття освіти зі спеціальностей: