Півні́чна Двіна́ () — річка на півночі європейської частини Росії, яка протікає у Вологодській і здебільша (приблизно загальної довжини) Архангельській областях. Впадає в Біле море. Довжина — (з урахуванням Сухони, як основної складової — ). Площа басейну — . Середньорічна витрата води в гирлі (це відповідає річковому стоку ). Найвища ділянка річки завдовжки від злиття Сухони і Юга до впадання Вичегди має назву Мала Північна Двіна.
Загальний опис Під назвою Мала Північна Двіна річка утворюється злиттям річок Сухона та Юг поблизу міста Великий Устюг у Вологодській області. Загальна довжина самої річки — 744 км, але від витоку Югу — 1318 км, Сухони — 1302 км, Вичегди — 1803 км. Біля міста Котлас у водотік впадає найбільша притока Вичегда (слід зазначити, що при злитті вона несе більше води, ніж Мала Північна Двіна, річний стік якої становить проти у Вичегди), після чого річка повертає на північний захід, а потім поступово на північ. Ділянка від Котласа і до гирла ще зветься Великою Північною Двіною. Майже на самій півночі зливається з Пінегою. Нижче впадання Пінеги Північна Двіна розбивається на протоки з численними островами, ширина долини зростає до . Дельта Північної Двіни (площа дельти близько За даними Великої радянської енциклопедії, за даними Британської енциклопедії площа дельти складає .) починається від Новодвінська. Біля Архангельська і Сєверодвінська Північна Двіна багатьма рукавами впадає у Двінську губу Білого моря. Загальна площа басейну річки .
Більша частина басейну Північної Двіни — низька горбиста рівнина, що поступово спускається до Білого моря. Басейн річки обмежений на сході низьким Тіманським кряжем (де бере початок Вичегда та її притоки), на півдні — Північними Увалами, які утворюють вододіл з басейном Волги.
Північна і центральна частини басейну здебільшого покриті хвойними лісами, а південна частина — змішаними лісами з переважанням хвойних порід. В цілому ліси займають більше половини території басейну. Тільки уздовж заплави річки є відкриті луки. У лівій (західній) частині басейну безліч боліт і озер, які часто є джерелом приток. Найбільше озеро — Кубенське.
Дельта Північної Двіни
У Архангельську річка ще раз збирається в одне русло, а нижче міста утворює дельту площею близько , що складається з декількох рукавів.
Дельту Північної Двіни почали бурхливо освоювати російські поселенці з XV століття. При цьому в місцевій топоніміці зберігаються сліди фінно-угорського субстрату .
Історія Басейн річки був спочатку населений фіно-угорськими народами, а потім був колонізований Новгородською республікою. Єдиним винятком був Великий Устюг, який був частиною Владимиро-Суздальського князівства. Інша частина басейну Північної Двіни перебувала під контролем Новгорода. Великий Устюг вперше згадується у літописах 1207 року, Шенкурськ — 1315 року, у XIV столітті заснований Сольвичегодськ.
В XIII столітті новгородські купці вже досягли Білого моря. Регіон був привабливий в першу чергу через торгівлю хутром. Головний водний шлях з Новгорода у Північну Двіну був по Волзі і її притоці Шексні, далі річкою Славянка в озеро Нікольське, потім волок до озера Благовіщенське, звідти вниз за течією річки Порозовіца до Кубенського озера, далі Сухоною до Північної Двіні.
З 1553 по 1713 роки річка була фактично єдиною безпечною торговою артерією, що пов'язувала Росію з країнами Північної і Західної Європи.
Гідрологія Живлення змішане, з переважанням снігового. Середньорічна витрата води — біля злиття Сухони і Югу — , після злиття з Вичегдою і Уфтюгою — , нижче гирла Ваги — , нижче злиття з Пінегою — , у гирлі — .
Річний стік завислих наносів у середній течії річки становить , у нижній — , у гирлі — . Середньорічна мутність води близько у середній течії і — у нижній. Річний стік захоплених наносів змінюється в проміжку . Сумарний твердий стік річки на рік.
Води Північної Двіни гідрокарбонатно-кальцієві. Мінералізація води під час повені , в межень — .
Найбільший розмах коливань рівня води у річці дорівнює 14 метрів між гирлами річок Вага й Пінега. Замерзає наприкінці жовтня — на початку листопада, скресає від початку квітня до початку травня. Льодохід бурхливий з частими заторами.
Притоки Основні притоки: Вичегда, Пінега, Сухона, Юг, Вага, Юмиж. З'єднана через річку Сухона, озеро Кубенське та ін. з Волго-Балтійським водним шляхом (Північно-Двінська водна система), через річку Пінега з річкою Кулой сполучена судноплавним каналом Кулой — Пінега, а через притоки річки Вичегда, занедбаним Північнокатерининським каналом, з притокою річки Ками Джуричем.
Список приток (км від гирла)
Лодьма Лая Юрас 54 км: водотока прот. Уємлянка (Уйма) 59 км: водотока рук. Мечка (Полой Мечка) 71 км: річка Лявля (Лавля) 79 км: водотока рук. Косковський 84 км: річка Линдога (Ракулка) 90 км: річка Чируха 95 км: водотока рук. Курополка 99 км: річка Вождоромка (Воджеромка, Воджом) 114 км: річка Велика Юра 137 км: річка Пінега 147 км: річка Варга 180 км: річка Хепалка 183 км: струмок Середній 188 км: річка Обокша 194 км: річка Векліїха 199 км: річка Смерд'я 216 км: річка Сія 222 км: річка Челмохта 228 км: річка Пяжма 233 км: річка Пукшеньга (Покшеньга) 234 км: водотока рук. Рєпний 240 км: річка Пінгіша (Пінгіча) 241 км: річка Ємца 268 км: струмок Ніколка 274 км: річка Велика Кірокса 301 км: річка Моржевка (Моржева) 311 км: річка Юмата (Юма) 316 км: річка Усолка 325 км: річка Велика Шеньга (Шонга) 329 км: річка Малая Шеньга 334 км: річка Ваєньга 339 км: річка Пянда 353 км: річка Ольховка 362 км: річка Вага 365 км: річка Лудега 376 км: водотока рук. Чамовський 402 км: водотока прот. Рубилісський (Рубелєвський Полой) 406 км: річка Тулгас 413 км: річка Нюма 421 км: водотока прот. Сельмензький Полой 434 км: річка Тьода 435 км: водотока прот. Борчаха (Борчанка) 442 км: річка Кодіма (Кодьма, Кодеша) 445 км: водотока прот. Кур'я 454 км: водотока прот. Кур'я 462 км: річка Нижня Тойма 466 км: річка Нюхмиж 478 км: річка Нозиця 484 км: річка Ноза 488 км: річка Сефтра (Севтра) 492 км: річка Чащевка 493 км: річка Унжиця 502 км: річка Кокса 502 км: річка Сойга 505 км: річка Кинтиш 509 км: річка Верхняя Тойма 512 км: річка Паленьга 517 км: річка Мала Свага 519 км: річка Велика Свага 526 км: річка Йорга 543 км: річка Авнюга (Авнега) 547 км: водотока рук. Піщаний Полой (Паячний) 563 км: річка Ракулка 582 км: водотока прот. Сямовський Полой 594 км: водотока прот. Тихий Полой 596 км: річка Шокша 611 км: річка Єздрінга 616 км: річка Лябла (Лябля) 617 км: водотока прот. Піщанський Полой 619 км: струмок Нечмеж 624 км: річка Євда 638 км: річка Бродова 643 км: річка Канза 652 км: річка Вонгода (Вонгодиця) 656 км: водотока прот. Новинський Полой 665 км: річка Єргус (Йоргус) 670 км: водотока прот. Шеберниха 673 км: річка Вичегда 673 км: водотока рук. Вондокурський Полой 674 км: річка Котлашанка 702 км: річка Ухтомка 717 км: річка Лапинка 719 км: річка Савватієвка 727 км: річка Шомокса (Шемокса, Шемокс) 735 км: річка Стріга 738 км: річка Чорна 744 км: річка Юг 744 км: річка Сухона
Населені місця У верхів'ях Північної Двіни розташовані міста Великий Устюг, Красавіно, Котлас, Сольвичегодськ; поблизу гирла — Новодвінськ, Архангельськ, Сєверодвінськ. Інші поселення уздовж: Красноборськ, Черевково, Верхня Тойма, Рочегда, Березнік, Ємецьк, Усть-Пінега, Холмогори.
Судноплавство
Річка Північна Двіна судноплавна на всьому протязі. В середині XIX століття існував план поліпшення судноплавства Північною Двіною в районі Архангельська, над ним працював американський інженер Джордж Уістлер Анисим Берман (Бостон) .
23 вересня 1912 року сталась найбільша катастрофа на Північній Двіні: на річці затонув російський пароплав «Обновка»; в катастрофі загинуло 115 осіб Курушин М., Непомнящий Н. — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2006. — С. 347.. Дві ще більші катастрофи відбулися в дельті річки під час Першої світової війни: 17 жовтня 1916 року вибухнув пароплав «Барон Дрізен» в Архангельському порту Бакариця внаслідок диверсії (вибухнуло близько вибухових речовин, загинуло понад 600 осіб) , а 13 січня 1917 року вибухнули пароплави «Семен Челюскін» і «Байропія» в Архангельському порту Економія (загинуло близько 300 осіб) Лев Скрягин. Взрывы на Северной Двине.
На 1917 рік у басейні Північної Двіни діяло 131 пароплавне товариство, з них перевезеннями пасажирів займалося 20. Загальний флот становив 408 судів. Найбільшим було Північне пароплавне товариство «Котлас — Архангельськ — Мурман», яке володіло 50 паровими судами. Брати Володіни володіли 20 судами, інші мали від 1 до 7 судів. Брызгалов В. В. Пассажирский флот на реке Северной Двине (до 1917 г.)//Проблемы развития транспортной инфраструктуры Европейского севера России. Материалы межрегиональной научно-практической конференции. 2010 г
2 серпня 1918 роки задля перегороджування шляху кораблям англійських інтервентів між раніше затопленими криголамами «Святогор» і «Микула Селянинович» у судноплавному каналі між Архангельському і островом Мудьюзький було затоплено мінний загороджувач «Уссурі», який понині знаходиться на фарватері річки, змушуючи огинати його кораблі, що проходять .
Великі морські судна можуть заходити тільки у морський порт Економія, поблизу гирла. Час від часу в районі Архангельського порту проводять днопоглиблювальні роботи. Щорічно під час повені вода приносить велике число сміття, піску і мулу, що погіршує судноплавство .
На Північній Двіні працює «Н. В. Гоголь » — найстаріший збережений колісний пароплав Росії, що все ще знаходиться у використанні як круїзне судно (побудовано 1911 року).
Походження назви
Народна етимологія пояснює назву Двіни як «подвійна річка» , оскільки вона утворена злиттям Сухони і Вичегди. Це тлумачення походження назви наводять іще Зиґмунд Герберштайн у «Записках про Московію» (1549) й Алессандро Ґваньїні в «Описі Московії» (1578).
М. Фасмер вважає, що назву на Північну Двіну було перенесено давньоруськими переселенцями з Двіни Західної. Етимологізувати його йому важко .
Починаючи з Я. Розвадовського, назва тлумачиться як індоєвропейська, оскільки перехід dv-> v- свідчить про вторинність фінської формиViena Матвеев А. К. . О. К. Матвєєв вважає назву балтійською за походженням і порівнює її з «двійня, близнята», або, враховуючи «Двіна», з «один, єдиний», тобто «об'єднана з двох річок» Матвеев А. К. О происхождении севернорусской топонимики на -ас и -ус // .
Світлини
Примітки
Посилання
Northern Dvina River (river, Russia) / «Encyclopaedia Britannica» Северная Двина / Научно-популярная энциклопедия «Вода России»