Полянка Горинецька (, до 1939 р. — Дойчбах , у 1977-1981 роках — Полянка) — село в Польщі, у гміні Горинець-Здруй Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на Закерзонні, по праву сторону від долини річки Бруснянки, між селами Старе та Нове Брусно. Населення — (2011).
Історія Село засноване 1785 р. як німецька сільськогосподарська колонія часів Йосифинської колонізації Галичини Австрійською імперією після поділу Польщі у 1772 році. 1785 року в Дойчбаху поселилось 18 родин (84 особи).
25 листопада 1938 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Дойчбах перейменовано на Полянку Горинецьку.M.P. 1938 nr 277 poz. 653 Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim
До 1940 року більшість жителів у Дойчбаху були німцями-євангелістами. Крім німців у селі на 1 січня 1939 р. проживали ще 40 українців-грекокатоликів, які належали до парафії Старе Брусно Чесанівського деканату Перемишльської єпархії.
У 1940 році всі німці репатрійовані Сталіном до Вартеґав за програмою Додому в Рейх, їхні будинками заселено поляками та пізніше частиною полонізованого українського населення села Старе Брусно, яке у 1946 році було знищене, а більшість населення переселене до Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Зараз Полянка Горинецька займає терени сіл Дойчбах та Старе Брусно. За три кілометри на захід у селі Старе Брусно існував фільварок, що належав до маєтку Понінських у Горинці. Після війни в ньому організовано Державне господарство рільниче «Полянка», недалеко від фільварку збереглися давній став, капличка, придорожній хрест та залишки водяного млина. З 1998 року у фільварку діє агротуристичне підприємство «Полянка», там можна покататись на конях та переночувати.
Після знищення села Старе Брусно фактично перестала існувати ціла школа каменярства, що розвивалась у селі протягом століть. Останні бруснянські каменярі, що дивом уникнули репресій та переселень — Михайло Любицький та Дмитро Підгорецький, ще кілька років після війни жили та працювали у Полянці Горинецькій. Частково від них перейняли ремесло Адам Бірнбах та Мечислав Заборняк, які ще жили до 1960-х років.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Посилання