Сокусінбуцу () — практика добровільної самомуміфікації буддистських ченців. Найбільшого поширення набула в японській провінції Ямагата між XI та XIX століттями у ченців школи Сінгон. Останній зареєстрований випадок відноситься до 1903 року. Всього відомо 24 добре збережених мумії японських ченців, які пройшли цю процедуру.
Походження цієї практики не цілком зрозуміло.
Процес самомуміфікації Процедура виконувалася ченцем добровільно, та складалася з трьох етапів по 1000 днів кожен, тобто загальна тривалість досягала до 10 років (фізично людина залишалася в живих протягом приблизно 6 років).
Схуднення, з метою максимального зменшення кількості жирової тканини. Дієта на основі кори й коренів сосни. До кінця етапу в так званий раціон додається отруйний сік урусі. Токсин Урусіол накопичується в тканинах ще живої людини. Замуровування живцем. Монаха опускали в спеціально вириту могилу й запечатували, залишаючи трубку для доступу повітря, та забезпечуючи дзвіночком для подачі сигналів про те, що монах ще живий. Після закінчення трьох років після того, як сигнали дзвіночка припинялися, могилу розкривали і перевіряли збереження мумії. Передбачається, що результативність процесу була невисока, й далеко не кожне тіло досягало стану мумії.
Посилання Religion Sokushinbutsu: Japanese Mummies A 500-year old mummy with teeth на сайте BBC Sokushinbutsu and the ancient Japanese monks that mummified themselves to death
Див. також Самогубства в Японії Хітобасіра