Мурад Хусаїнович Ахметов (10 серпня 1948, Уфа — лютий 2006, Уфа) — башкирський радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1996). Народний артист Республіки Башкортостанhttp://ufa.regionz.ru/index.php?ds=18675 УКАЗ Президента РБ от 25.11.1999 № УП-763. Син видатного композитора Хусаїна Ахметова.

Мурад Ахметов — автор першої в історії музики мусульманської філософсько-релігійної опери «Хаям і Коран». Це перша частина духовної дилогії (2-а частина — опера «Йов»)..

Героїчний епос, історія башкирського народу, твори башкирських поетів і прозаїків стали основою багатьох його творів: балети «В ніч місячного затемнення» за Мустаєм Карімом, «Північні амури» та «Урал-батир», ораторії «Рани батира», «Поема про Салавата», квінтет «Земля батьків» і багато інших.

В 1971-1972 роках — служба в лавах Радянської Армії.

Освіта Закінчив Уфимське училище мистецтв по класах композиції і фортепіано.

У 1966-1971 роках — навчання в класі композиції професора А. Хачатуряна в ДМПІ імені Гнесінихhttp://vatandash.ru/index.php?article=1155 Статья о Мураде Ахметове в журнале «Ватандаш».

Твориhttp://www.agidel.ru/?param1=13041&tab=7 Статья памяти Мурада Ахметова в газете «Республика Башкортостан» «Аполлон і Марсій» — композиція для 16 струнних і соло гобоя, складний в музично-технічному відношенні твір, де партія кожного інструмента самостійна, виписана окремо, без повторів, подвоєнь або унісону. «Тріо-медитація в стилі раги». Вокальні цикли: «З китайської пейзажної лірики»; «З арабської любовної поезії». Балети: «Мауглі» (1974) — балет на відомий твір Р. Кіплінга, лібрето Х. Ахметова; «Володар вогню» (1984) — балет за мотивами африканських легенд, заснований на фольклорі народів Кенії; «Торквемада» (1991) — балет по монографії Хуана Льоренте «Критична історія іспанської інквізиції», лібрето В. Харченка; «Північні амури» (1980) — лібрето Файзи Гаскарова; «Урал-батир» (1998) — за однойменним башкирським народним епосом, лібрето Шаміля Терегулова; «В ніч місячного затемнення» (1978) — балет за однойменною трагедією Мустая Каріма. «Лабіринт і Мінотавр» — соната на тему давньогрецького міфу. Духовна оперна дилогія: «Хаям і Коран» (1991-1992) — мусульманська філософсько-релігійна опера (18 рубаї Омара Хаяма і фрагменти семи сур Корану); опера «Йов» на біблійну тему. Ораторії: «Рани батира» на вірші Кадіма Аралбая; «Поема про Салавата»; «Сни Хіросіми». Симфонії: № 1 «Пам'яті батька», присвячена Хусаїну Ахметову; Симфонічна тріада «Міленіум»: № 2 «Варган-симфонія»; № 3 "По прочитанню башкирського епосу «Урал-батир»; № 4 «Реквієм — узун-кюй»; № 5 «Про мандри вічних, земних і небесних» — останній твір композитора (невиконане). Крім класичних творів, писав музику до спектаклів Башкирського театру драми імені Гафурі: «Красний паша» Н. Асанбаєва; «Великодушний рогоносець» Ф. Кроммелінка; «Бібінур, ах, Бібінур!» Ф. М. Булякова, і мультфільмів, серед яких мультфільми студії «Пілот»http://www.pilot-film.com/index.php?p=show_person&pid=5093 Фильмография Мурада Ахметова на сайте студии «Пилот».: «Авіатори» (1990) «Пумс» (1990); «Дива» (1990); «Формула—1» (1991), творчого об'єднання «Экран»http://animator.ru/db/?p=show_person&pid=5093 Фильмография Мурада Ахметова на сайте Аниматор.: «Фатальна любов. Фільм 1» (1989); «Фатальна любов» (1990).

Громадська та педагогічна діяльність 1971-1978 — викладач Училища та Інституту мистецтв Уфи; 1976-1989 — проведення кропіткої роботи по комплектуванню фонду башкирської музики в Спілці композиторів Росії, організація участі башкирських народних виконавців у міжнародних фестивалях та концертах в Москві; 1991-1995 — заступник голови Спілки композиторів Москви, голова Ревізійної комісії Спілки композиторів Москви; 1997-1998 — референт ректора Уфимського державного інституту мистецтв з питань національної культури.

Родина Батько Мурада Ахметова — видатний композитор Ахметов Хусаїн Файзуллович.

У Мурада Ахметова четверо дітей: сини Фархад і Алан і дочка Каміла. Син Алік Ахметов від останньої дружини Альфії Рифкатівни Ахметової народився через три місяці після смерті Мурада Ахметова.

Примітки

Посилання https://web.archive.org/web/20160304195445/http://vedomosti.journal-ufa.ru/showinf.php?n=450&n_id=424 http://wiki02.ru/encyclopedia/Ahmetov_Murad_Husainovich/t/1145 http://www.vatandash.ru/?article=1155