Уфа

Уфа́ (, Öfö, ; ) — столиця Башкортостану, місто в Росії, адміністративний центр Уфимського району та Уфимського міського округу. Одне з дванадцяти найбільших міст РФ з чисельністю понад мільйон осіб, за чисельністю населення посідає 11-те місце в РФ. У агломерації — 1 130 001 особа (14—16-те місця). Площа — 753,7 км². Місто витягнуте з південного заходу на північний схід більш ніж на 70 км в межиріччі річок Біла і Уфа (3-тє за протяжністю місто Росії, після Сочі і Волгограду). Уфа — великий транспортний і логістичний вузол, важливий науковий центр. Відстань до Москви 1357 км.

Географія

Географія Місто розташоване на березі річки Білої, при впаданні в неї річок Уфа і Дьома, на Прибільській вибоїсто-хвилястій рівнині, за 100 км на захід від хребтів Башкирського (Південного) Уралу.

Клімат Уфа розташована в північно-лісостеповій підзоні помірного поясу. Клімат континентальний, достатньо вологий, літо тепле, зима помірно холодна і тривала. Середня температура січня −14,6 °C, мінімальна −50 °C; липня +19,3 °C, максимальна +40 °C. Середня кількість опадів 419 мм.

Часовий пояс Уфа розташована в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC становить +5:00. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Адміністративний поділ

В Уфі 7 адміністративних районів (у дужках населення на 1 січня 2020 року): Дьомський (80 714 осіб) Калінінський (207 750 осіб) Кіровський (162 958 осіб) Ленінський (89 062 осіб) Октябрський (246 476 осіб) Орджонікідзевський (164 682 осіб) Радянський (177 145 осіб) В межах міста Уфи розташовані 24 сільські населені пункти загальною чисельністю населення 9321 особа станом на 2010 рік, які перебувають в адміністративному підпорядкуванні районів міста.

Історія У 1574 році, через 17 років після добровільного ухвалення башкирськими племенами російського підданства і вступу Башкирії до складу Росії, в цілях заселення і зміцнення південно-східних меж Росії, поблизу Старої Казанської дороги у злиття річок Уфи і Білої казанським воєводою Михайлом Олександровичем Нагим була закладена невелика Уфимська фортеця, на схід від якої ще не було жодного міста аж до Тихого океану. Цей погляд заперечується башкирськими ученими, які наполягають на давнішому походженні Уфи . З іншого боку відзначають, що будівництво фортеці було порушенням договору 1571 р. з Ногайською Ордою, що встановлював межу по КаміБуровский А. Русская Атлантида.

З міста-фортеці Уфа в XVII—XVIII століттях поступово перетворюється на адміністративний і економічний центр краю. З 1708 року Уфа знаходиться у складі Казанської губернії. У 1728 році місто стало центром Уфимської провінції, воєвода якої підкорявся безпосередньо Сенату. У 1744 році Уфа перебувала у складі Оренбурзької губернії. З грудня 1781 року місто стало центром Уфимського намісництва, губернатором якого призначений І. В. Ламб. З 1796 року Уфа знову у складі Оренбурзької губернії. З 1802 року Уфа стала губернським містом з резиденцією губернатора та губернських установ.

У 1803 році шотландський архітектор на російській службі Вільям Гесте склав перший генеральний план міста, але з різних причин (зокрема, банальна відсутність грошових коштів) план не був запроваджений в життя. Вільям Гесте у грудні 1817 року знову перебував в Уфі й разом з губернським землеміром Сметаніним вніс поправки до плану. У цьому вигляді урядом затверджено проєкт 3 березня 1819 року, і цей генеральний план визначив напрямки будівництва Уфи впродовж всього XIX століття.

За планом Вільяма Гесте, міські межі були розширені від вулиці Телеграфної (нині — вулиця Цюрупи) до Нікольської вулиці (Гафурі) та від річки Білої до вулиці Богородської (нині — Революційної). Архітектор вдало використовував наявну забудову і рельєф місцевості. Він вивів Велику Казанську вулицю (нині — Жовтневої Революції) — головну вулицю міста до нового центру — майбутнього Гостиного двору на Верхньоторговій площі. Адміністративно-торговий центр Уфи був вдало спланований, що підтверджується тим фактом, що він зберігався на території історичного ядра міста впродовж тривалого часуСтаття «Плану Гесте — двести лет» в інтернет-газеті «БАШвестЪ».

З 1865 року Уфа стала центром Уфимської губернії.

Промисловість в Уфі з'явилася в XIX столітті. В середині XIX століття в місті налічувалося понад десятка чинбарень й інших заводів. Відкриття в 1870 році регулярного судноплавства по річці Білій і будівництво Самаро-Златоустовської (нині Куйбишевська) залізниці (1888—1892) дали новий імпульс розвитку міста.

У місті з'явилися залізничні і судноремонтні майстерні, лісопильні заводи, парові млини. До кінця XIX століття в Уфі налічувалося близько 30 заводів і фабрик (крім вищезазначених ще силікатні виробництва, переробка сільськогосподарської сировини тощо), в місті процвітала торгівля хлібом і м'ясом.

23 вересня 1918 року в Уфі був створений Тимчасовий Всеросійський уряд, який знаходився в Уфі до 9 жовтня 1918 року, після чого перемістився до Омська.

У червні 1922 року до Уфимської губернії була приєднана новоутворена у 1919 році Автономна Башкирська РСР, а Уфа стала її столицею.

Наприкінці 1920—1930-х років почалася швидка розбудова міста, валова продукція промисловості збільшилася у 16 разів. Введені до ладу Уфимський промисловий комбінат, в складі якого сірникова і фанерна фабрики, лісопильний і дубильно-екстрактний заводи), підприємства легкої і харчової промисловості. У роки першої п'ятирічки були побудовані Уфимський моторобудівний завод і ТЕЦ. Після відкриття у 1939 році башкирської нафти споруджений Уфимський нафтопереробний завод.

Під час німецько-радянської війни до Уфи із західних районів СРСР були евакуйовані десятки промислових підприємств, деякі державні установи і науково-дослідні інститути, співробітники Комінтерну, письменники України тощо.

У 1944 році Сталінський район Уфи став окремим містом під назвою Черниковськ, який у 1956 році знову увійшов до складу Уфи.

У післявоєнні роки, з розширенням в республіці нафтовидобутку, в Уфі були побудовані нові нафтопереробні заводи: другий (Ново-Уфимський), а через декілька років — третій. Таким чином, Уфа стала найбільшим центром нафтопереробки в Поволжі і на Уралі. Одночасно в місті отримали розвиток хімічна промисловість і машинобудування.

У 2018 році башкирський шихан (гору) Куштау було передано для видобутку вапна Башкирській содовій компанії. Проти цього рішення почали виступати місцеві жителі. Після акцій багатьох активістів, які виступали на захист Куштау, притягнули до адміністративної та кримінальної відповідальності. Захисника гори Куштау Фаїля Алсинова звинуватили у порушенні ненависті чи ворожнечі, проте він провини не визнав. Раніше Фаїля Алсинов очолював організацію «Башкорт», яку 2020 року російська влада визнала екстремістською та заборонила. Глава Башкортостану вимагав притягнути активіста до кримінальної відповідальності за «здійснення екстремістської діяльності» та «заклики до антидержавних виступів». 19 січня 2024 року біля будівлі суду в Баймаку, де зранку винесли обвинувальний вирок Фаїлю Алсинову, декілька годин тривала непогоджена акція протесту. Декілька тисяч людей вимагали звільнити екоактивіста. Провести акцію закликали в соцмережах прихильники активіста Фаїля Алсинова, якого було засудженого до 4 років позбавлення волі. Однак ОМОН затримав декілька осіб, зокрема дівчину з плакатом зі словами Алсинова. Згодом учасники зібрання намагалися перешкодити поліцейському автозаку вивезти чотирьох затриманих з площі, сталася сутичка з ОМОН. Загалом затримано понад десять затриманих. Поліція застосувала сльозогінний газ та світлошумові гранати, била демонстрантів кийками, затримано декілька десятків осіб. Близько 20 учасників протесту звернулися за медичною допомогою, а декілька осіб згодом відправили під адміністративний арешт. Слідчий комітет порушив кримінальну справу за статтями про організацію та участь у масових заворушеннях, а також про застосування насильства щодо представників влади. Глава Башкортостану Радій Хабіров, коментуючи зіткнення прихильників Алсинова з поліцією в Баймаку, заявив, що «не терпітиме екстремізм і спроби розхитувати ситуацію», а організаторів він звинуватив у сепаратизмі.

Населення Чисельність населення Уфи станом на 1 січня 2008 року становить 1 023 001 особа, зокрема сільського населення — 7195 осіб (0,7 %). На частку міста Уфи припадає 25,4 % всіх жителів республіки і 42 % міського населення. Чисельність жінок (54,5 %) переважає над чисельністю чоловіків (45,5 %), на 1000 жінок припадає 836 чоловіків. Осіб молодше за працездатний вік 15,6 %, працездатного віку — 65,8 %, старше за працездатний вік — 18,6 %. За національним складом переважають росіяни (54,2 % населення), проте останніми роками помітне зростання чисельності башкир і татар за рахунок їх інтенсивної міграції із сільської місцевості. У місті проживають також мешканці інших національностей — євреї, узбеки, українці, азербайджанці та інші.

Динаміка чисельності населення Роки Чисельність населення (осіб) зокрема Башкири Росіяни Татари Середина XVII століття 700-800 1718 5 600 1811 9 200 1840 16 500 1865 20 100 1879 23 200 1886 27 000 1897 49 300 1913 100 700 1916 112 700 1920 92 800 1923 85 300 1926 98 500 1939 250 000 1959 546 900 1970 770 900 1979 976 858 92 678 568 504 240 881 1989 1 079 765 122 026 585 337 291 190 2002 1 049 479 154 928 530 136 294 399 2010 1 071 640 172 794 494 723 286 409

Наука і освіта Першим навчальним закладом, повчальним за програмою вищої освіти, був Уфимський вчительський інститут, організований в 1909 році . У 1920 році він був перетворений в Інститут народної освіти, потім — в педагогічний інститут, в 1957 році — в Башдержуніверситет.

Тепер м. Уфа і Республіка Башкортостан готують фахівців з вищою освітою в 11 самостійних державних вишах по 169 напрямам і спеціальностям. Загальний контингент студентів вищих навчальних закладів становить понад 50 тисяч осіб. Підготовка фахівців середньої ланки здійснюється в 76 середніх спеціальних навчальних закладах по 109 напрямам. Підготовку науково-педагогічних кадрів здійснюють 11 аспірантур вищих навчальних закладів.

Провідні вищі навчальні заклади в місті Уфа, такі як Башкирський державний університет, Уфимський державний авіаційний технічний університет, Уфимський державний нафтовий технічний університет, Башкирський державний медичний університет, Башкирський державний аграрний університет і Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли, є основними центрами підготовки науково-педагогічних кадрів в республіці.

Підготовку науково-педагогічних кадрів здійснюють 11 аспірантур вищих навчальних закладів, в яких проходять навчання 828 осіб, зокрема 525 (63,4 %) — з відривом від виробництва.

У трьох докторантурах вишів міста Уфи навчаються понад 50 осіб, понад 700 претендентів вчених ступенів кандидатів і докторів наук працюють над дисертаціями самостійно.

Провідні виші Уфи мають високий рейтинг і, як правило, входять в першу десятку найкращих вищих навчальних закладів спорідненого профілю по Російській Федерації. У вищих навчальних закладах зосереджений основний кадровий потенціал науковців (близько 75 % всіх науковців з вченими ступенями), успішно функціонують визнані у всьому світі наукові школи з органічної хімії і хімії високомолекулярних з'єднань, машинобудуванню і обробці металів тиском, нафтохімії і нафтопереробці.

Останніми роками в місті Уфа інтенсивно йде процес зміни статусу вишів і середніх спеціальних навчальних закладів. Так, чотири провідні виші отримали статус університетів і 24 середніх спеціальних навчальних заклади перетворені в коледжі.

Виші Уфи і Башкортостану Башкирський державний університет Уфимський державний авіаційний технічний університет Уфимський державний нафтовий технічний університет