Височани () — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).
Розташування Розташоване в південно-східній частині Польщі, у східній частині Низьких Бескидів на берегах річки Ослава — лівої притоки Сяну. Знаходиться за 4 км (доїзд повітовою дорогою № 2229R) від воєводської дороги № 889, що проходить з Синяви через Буківсько до Щавного. Через село проходить залізниця № 107 з Нового Загір'я до Лупкова і Словаччини і є перестанок Височани.
Історія Село закріпачене в 1539 р. Миколою Гербуртом, з 1635 р. — на волоському праві. До 1772 р. належало до Сяноцької землі Руського воєводства. З 1772 р. належало до ліського циркулу Королівства Галичини та Володимирії, потім — до сяноцького.
В 1810 р. збудовано дерев'яну церкву Преп. Мат. Параскеви, ремонтовану в 1910 р. і зруйновану восени 1944 р. Була дочірньою греко-католицькою церквою парохії Полонна Буківського деканату, до якої належали також Кожушне і Кам'яне. Метричні книги велися з 1784 р.
В 1880 р. було 81 будинків і 557 жителів (переважно українців-грекокатоликів).
Від листопада 1918 р. до січня 1919 р. входило до Команчанської республіки.
У міжвоєнний період відкрили читальню Просвіти. До Височан приєднали село Кожушне.
В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 690 жителів села — 670 українців, 10 поляків і 10 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 76..
Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, решту під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі, на їх місце заселили поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Сучасність
Наявний з 1950-х років кар'єр з видобутку пісковику.
Зберігся цвинтар від 1512 р.
В 1994 р. вимурувано греко-католицьку церкву святої Параскеви.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Джерела Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 8-9