Тверська́ о́бласть () — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Центрального федерального округу. Адміністративний центр — місто Твер. Утворена 29 січня 1935, до 1990 називалася Калінінська область.
Географія Тверская область розташована на заході середньої частини Східно-Європейської рівнини. Вона простягнулася на 260 км із півночі на південь і на 450 км із заходу на схід. Межує із Московською, Ярославською, Вологодською, Новгородською, Смоленською й Псковською областями.
Рельєф Поверхня в основному рівнинна, на заході — Валдайська височина, на сході Молого-Шекснинська низовина, на крайньому заході — Плоскошська низина, у центрі — Тверська моренна гряда. Верхня крапка — 346 м близько села Починок Фіровського району, нижній рівень — 61 метр — берег річки Кунья на межі з Новгородською областю.
Корисні копалини Область бідна корисними копалинами. У надрах області залягають шари бурого вугілля Підмосковного вугільного басейну. Найбільше родовище — Велике Нелідовське, що дало з 1948 по 1996 рік близько 21 млн т твердого палива.
На рівнинних ділянках широко поширені потужні торф'яні поклади загальним обсягом в 15,4 млрд м³. Промислові запаси торфу становлять 2051 млн т (близько 7 % запасів європейської частини Росії). У промисловому масштабі освоєно 43 родовища торфу загальною площею близько 300 тис. га, основні експлуатовані запаси сконцентровані в п'яти родовищах розташованих у центральній і південної частинах регіону. З 1971 по 1999 роки розроблене більш 44 млн т паливного торфу.
Поширені вапняки, є родовища легкоплавких і вогнетривких глин і кварцового піску, сапропелів, численні підземні прісні й мінеральні водні шари, відкриті джерела (найвідоміша лікувально-столова вода «Кашинська»).
Клімат Клімат помірно континентальний. Середня температура січня від —8,5 до —10,5 °С, липня +17…+18 °С. Кількість опадів 550—750 мм на рік.
Гідрографія На території області понад 800 рік загальною довжиною близько 17 000 км. Основна річка — Волга (685 км), крім неї особливо значимі: Західна Двіна (262 км), Тверця (188 км), Медведиця (269 км), Молога (280 км) і Межа (259 км). По території області проходить вододіл Каспійського й Балтійського морів.
На території регіону 1 769 озер (1,4 % території), у тому числі Селігер (259,7 км²), Верхньоволзькі озера, Велике, Верестово, Пірос і Шліно. Максимальна озерність на заході й північно-заході області. Найглибші озера області — Бросно (41,5 м) і Долосець (41 м).
Основні водосховища: Верхньоволзьке, Іваньковське, Углицьке й Рибінське розташовані на Волзі; Вазузьке й Вишньоволоцьке на малих річках.
Ґрунти Ґрунти на території регіону переважно супіщані (а місцями глинисті) дерено-підзолисті, великий масив Оршинського болота (Калінінський район) багатий торф'яно-болотними ґрунтами, що зустрічаються ділянками по всій області. Найродючіші землі перебувають на сході області (Кашинський, Калязинський райони).
Рослинність Регіон перебуває в лісовій зоні, у підзоні південної тайги, що переходить у темнохвойні ліси на північному заході й масиви соснових лісів у північній і південно-західній частинах.
Ліси займають 4,5 млн га (близько 2,0 млн га хвойних порід), або 53 % від загальної площі області.
Загальні запаси деревини в регіоні — 658 млн м³. Запаси спілого лісу оцінюються в 147,8 млн м³, включаючи ресурси, призначені для експлуатації, — близько 100 млн м³. Розрахункова лісосіка встановлено в обсязі 6,2 млн м³/рік, обсяг лісозаготівель становить близько 34 % лісосіки (2003).
Болота займають близько 7 % від загальної площі області.
Охорона природи Найбільший природоохоронний об'єкт — Центрально-лісовий біосферний заповідник на території Нелідовського й Андрєапольського районів, площею 46 061 га.
Діють: Завидовський науково-дослідний заповідник, 202 заказника (у тому числі 168 охоронюваних боліт), 252 пам'ятки природи (включаючи 78 стародавніх парків), 35 лісових комплексів, опікують 18 озер та інші одиничні об'єкти. У Державному природному комплексі «Завидово» перебуває резиденція Президента РФ.
Екологія Центрами забруднення є міста з хімічною промисловістю: Торжок і Нелідово. На території військової частини в селищі Мігалово розміщені радіоактивні відходи.
Історія Місто Твер засноване XII-XIII ст. Спочатку місто існувало як центр удільного князівства Північно-Східної Русі-України, потім стало столицею Великого князівства Тверського. У 1327 році за допомогою московитів і монголів було придушене Тверське повстання. Після окупації Твері й околиць в 1485 році Московським князівством вся територія князівства відійшла під владу московитів, хоча у XVI-XVII ст. міста Торопець та Білий залишалися у складі Великого князівства Литовського. У XVIII столітті Твер стала центром Тверської провінції спочатку Інгерманландської, з 1710 Санкт-Петербурзької, а з 1727 Новгородської губерній. У 1775 році було утворено Тверське намісництво, в 1796 році – Тверська губернія.
Після ліквідації губерній 14 січня 1929 року Твер стала центром округу Центрально-Промислової області (з червня 1929 – Московська область). 20 листопада 1931 року Твер була перейменована на місто Калінін (до 1990 року). У 1935 році місто стало обласним центром. На початку Другої світової війни під час окупації Польщі в Твері радянським урядом було розстріляно тисячі польських офіцерів. Під час Німецько-радянської війни з жовтня по грудень 1941 року обласні керівні органи Калініна виїхали до Кашина. 17 липня 1990 року Калінінська область була перейменована на Тверську, хоча остаточне перейменування відбулося 21 квітня 1992 року після змін конституції РРФСР.
Населення Населення — 1406,6 тис. осіб (2006) (1675 тис. осіб — 1977). Щільність населення — 16,7 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 73,5 % (2006). До складу області входить 23 міста, 30 селищ міського типу.
Більшу частину населення становлять росіяни. У Лихославльському, Бежецькому і деяких інших районах проживає група тверських карел (14,6 тис. осіб). Народ Чисельність, 2002, тис. (* )Росіяни 1361,0 (92,5 %)Українці 22,6 (1,53 %)Карели 14,6 (1 %)Білоруси 8,6Вірмени 7,3Татари 6,7Азербайджанці 4,6Цигани 4,6Чуваші 3,1Чеченці 2,7 показані народи з кількістю понад 2000 осіб
Адміністративний поділ Область включає 12 міст обласного підпорядкування і 36 районів.
Міста обласного підпорядкування: Назва міста Населення тис. осіб (2006) Населення тис. осіб (2021)Твер405,600416,219Бежецьк26,80021,466Бологе25,30020,234Вишній Волочек53,80045,830Кашин16,20014,113Кімри50,50040,875Конаково40,20033,560Нелідово24,30018,603Осташков19,70016,674Ржев61,60055,757Торжок47,80041,116Удомля32,10025,950
Райони: Назва району Населення тис. осіб (2006) Районний центр Населення райцентру тис. осіб (2006) Андреапольський район15,0 м. Андреаполь9,0 Бежецький район12,8 м. Бежецьк Більський район7,3 м. Білий4,0 Бологовський район17,1 м. Бологе Весьєгонський район15,1 м. Весьєгонськ8,2 Вишньоволоцький район27,2 м. Вишній Волочек Жарковський район6,9 смт Жарковський4,7 Західнодвинський район17,8 м. Західна Двина(місто)9,4 Зубцовський район18,4 м. Зубцов7,2 Калінінський район51,4 м. Твер Калязінський район22,9 м. Калязін14,3 Кашинський район12,0 м. Кашин Кесовогорський район8,7 смт. Кесова Гора3,9 Кімрський район14,4 м. Кімри Конаковський район47,5 м. Конаково Краснохолмський район13,5 м. Красний Холм6,1 Кувшиновський район16,6 м. Кувшиново10,6 Лісний район6,2 с. Лісне2,0 Лихославльський район28,4 м. Лихославль12,1 Максатихинський район19,6 смт Максатиха9,7 Молоковський район6,2 смт Молоково2,4 Нелідовський район8,5 м. Нелідово Оленінський район13,9 смт Оленіно5,1 Осташковський район6,8 м. Осташков Пеновський район7,9 смт Пено4,6 Рамешковський район15,8 смт Рамешки4,3 Ржевський район13,3 м. Ржев Сандовський район8,3 смт Сандово3,7 Селіжаровський район14,4 смт Селіжарово7,2 Сонковський район9,7 смт Сонково4,3 Спіровський район13,2 смт Спірово6,7 Старицький район25,5 м. Стариця9,2 Торжоцький район23,2 м. Торжок Торопецький район23,5 м. Торопець14,0 Удомельський район9,7 м. Удомля Фіровський район11,1 смт Фірово2,7
Населені пункти Населені пункти з кількістю мешканців понад 9 тисяч (станом на 2021 р.) Твер 416,219 Нелідово 18,603 Ржев 55,757 Осташков 16,674 Вишній Волочок 45,830 Кашин 14,113 Кімри 40,875 Калязін 12,621 Торжок 41,116 Торопець 11,441 Конаково 33,560 Лихославль 11,017 Удомля 25,950 Рєдкино 10,612 Бежецьк 21,466
9,951 Бологоє 20,234 Кувшиново 9,262
Економіка У структурі валового продукту (94,9 млрд руб. 2005) виділяються: обробна промисловість — 22,4 %, виробництво й розподіл електроенергії, газу й води — 7,5 %, оптова й роздрібна торгівля — 16,8 %, транспорт і зв'язок — 13,9 %, будівництво — 9,0 %. На сільське господарство приходиться 8,1 % ВВП.
Промисловість Галузі промисловості: Машинобудування — екскаватори, пасажирські вагони (Твер), електропоїзда(Торжок), текстильне обладнення, сільськогосподарські машини, гаражне обладнення (Бежецьк), протипожежне обладнення (Торжок), електротехнічні вироби (Кашин), прилади й освітлювальна апаратура (Ржев, Лихославль) і ін Харчова — найбільші підприємства — ВАТ «Мелькомбінат» і ВАТ «Волзький пекар» Fazer у Твері Деревообробна — фанера, дерев'яні будівельні деталі (Вишній Волочек, Нелідово, Земці), меблі (Твер, Ржев, Торжок), целюлозно-паперове виробництво (Кувшиново) Виробництво будматеріалів Скляна (Вишній Волочек, Спірово) і фарфоро-фаянсова (Конаково) Текстильна й шкіряно-взуттєва — бавовно-паперова (Вишній Волочек), вовняні (Завидово), шовкові (Твер) і лляні (Осташков) тканини. Частка легкої промисловості у випуску товарної продукції становить 7 % Хімічна — хімічне волокно, склопластики, скловолокно, поліграфічні фарби Поліграфічна
Енергетика Електроенергетика стабільно посідає друге місце в структурі промислового виробництва (частка в 2003 р. — 30 %) і, завдяки високої рентабельності, перше місце серед галузей промисловості по внескові у ВВП.
На території області розташовуються найбільші об'єкти електроенергетики — Калінінська АЕС потужністю 3 ГВТ (21,1 млрд кВт•рік в 2006 році) і Конаковська ГРЕС потужністю 2,4 ГВТ (8,1 млрд кВт•рік в 2006 році).
На Калінінський АЕС у цей час діють три енергоблоки потужністю по 1 Гвт. На 2011 рік планується введення в експлуатацію енергоблоку № 4 потужністю 1 Гвт. Калінінська АЕС розташована на півночі Тверської області за 125 км від міста Твер на південному березі озера Удомля. Відстань до Москви — 330 км, до Санкт-Петербурга — 400 км.
Крім двох федеральних діють регіональні Тверські ТЕЦ-1, ТЕЦ-3, ТЕЦ-4, Вишньоволоцька ТЕЦ і тепломережі загальною потужністю: електричної — 275 МВТ, тепловий — 2187 Гкал/година (2006).
Найбільша компанія в сфері паливної промисловості — компанія «Тверторф», поєднує 13 торфовидобувних підприємств, видобуток в 1999 році склав 421 тис. т паливного торфу. Розробка вугілля припинена в середині 1990-х через різке зниження рентабельності. Обсяг випуску продукції паливною промисловістю в 2001 році склав 74,7 млн руб.
Машинобудування Частка машинобудування в обсязі товарного виробництва становить 30 %. В області розташовані такі великі підприємства: ВАТ «Тверський вагонобудівний завод» ВАТ «Пожтехника» ВАТ «Торжоцький вагонобудівний завод» ВАТ «Тверекскаватор» Завод «Центросвармаш»
Транспорт
Через регіон проходить основна залізниця — Октябрська залізниця з одноколійними відгалуженнями на Ржев і Вязьму, Кувшиново й Селіжарово, через Торжок. Менш важливі одноколійні тепловозні Москва — Кашин — Санкт-Петербург і Москва — Рига, а також Ярославль — Бологе — Великі Луки.
Область перетинають дві федеральні автомобільні шляхи: M10 «Скандинавія» і М9 «Балтія». Із внутрішніх автошляхів значимі А-111 Торжок — Осташков і А-112 Твер — Ржев. Довжина шляхів із твердим покриттям — 16 032 км.
Під Твер'ю два цивільні аеропорти: міжнародний UUEM (KLD) «Мігалово» зі злітно-посадочною смугою для вантажної авіації довгої 2500 м; аеропорт місцевих ліній «Змєєво».