Михайло Антонович Вітвіцький (, с. Великий Крупіль Березанського, нині Згурівського району Київської області — ) — український селекціонер у галузі рослинництва. Доктор сільськогосподарських наук (1997), професор (1998).
Біографія Народився 9 серпня 1932 року в селі Великий Крупіль Київської області.
У 1956 році закінчив Київський університет. Після завершення навчання працював молодшим науковим співробітником Тернопільської сільськогосподарської дослідної станції.
З 1963 року працював старшим науковим співробітником в Інституті землеробства УААН (смт Чабани Києво-Святошинського району Київської області). У 1988—1991 роках — провідний науковий співробітник відділу селекції озимих культур, у 1991—2003 роках — завідувач лабораторії селекції озимого жита, від 2003 року — головний науковий співробітник цієї лабораторіїі.
У 1966 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Місцеві сорти бобів Західного Поділля України та їх використання в селекційній роботі» (). У 1997 році захистив докторську дисертацію «Селекція озимого жита та ярої пшениці на продуктивність, стійкість до вилягання та хвороб в умовах Полісся та Лісостепу України». У 1998 році йому присвоєно вчене звання професора із селекції та насінництва.
Помер у 2010 році.
Наукова діяльність Основні наукові дослідження Михайла Вітвіцького були присвячені селекції озимого жита та ярої пшениці на продуктивність і стійкість до несприятливих чинників.
Він розробив ефективні методи селекції озимого жита: на стійкість до снігової плісняви із застосуванням маркерної ознаки — антоціанового забарвлення рослин і кількісного вмісту антоціанів та лейкоантоціанів; на стійкість до кореневих гнилей, борошнистої роси та бурої іржі шляхом створення інфекційно-провокаційного фону за умов беззмінного посіву жита в літні строки.
У роботі з тетраплоїдним житом основну увагу приділяв підвищенню морозостійкості, продуктивності, короткостебловості та стійкості до вилягання. Для диплоїдних форм створив донори крупнозерності.
Розробив методи селекції ярої пшениці на ранньостиглість у поєднанні з високою врожайністю, якістю зерна, стійкістю до вилягання та посухи. У результаті селекційної роботи врожайність озимого жита підвищено до 38 %, а ярої пшениці — до 40 %.
Сорти За участю Михайла Вітвіцького створено 15 сортів сільськогосподарських культур, зокрема: кормові боби — Хоростківські; озиме жито — Поліське тетра, Київське 80, Київське 86, Київське 90, Київське 93, Воля, Інтенсивне 95, Інтенсивне 99; яра пшениця — Рання 73, Рання 93, Дніпрянка, Скороспілка 95, Скороспілка 98, Скороспілка 99, Недра; яре тритикале — Крупільський.
Нагороди Срібна медаль ВДНГ УРСР (1963) Бронзова медаль ВДНГ УРСР (1983) Диплом I ступеня ВДНГ УРСР (1985) Медаль «За трудову доблесть» (1977) Медаль «Винахідник СРСР» (1983)
Основні праці Високопродуктивні сорти ярої пшениці // ВСГН. 1979. № 5. Яровая пшеница. Значение культуры и ее биологические свойства // Сортовая агротехника зерновых культур. — Київ, 1983. Селекція високопродуктивних сортів озимого жита і ярої пшениці // Вісник аграрної науки. 2000. Спеціальний випуск. Селекція озимого жита на стійкість до ураження хворобами // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. 2003. Спеціальний випуск до 100-річчя Д. Лихваря (у співавторстві). Продуктивність зернових колосових культур в умовах перехідної зони від Полісся до Лісостепу України // Землеробство. 2003. Вип. 75.
Примітки
Література Бобер А. Ф. Вітвіцький Михайло Антонович // Вчені-генетики, селекціонери та рослинники. Кн. 7. К., 2003.
Джерела