Франческо Філіппіні (), 18 вересня 1853, Брешіа, Ломбардо-Венеціанське королівство - 9 березня 1895 Мілан, королівство Італія) - італійський художник, випускник художньої школи при пінакотеці Тозіо Мартіненго в Брешії і академії Брери в Мілані, почесний член Брерської академії мистецтв, учасник руху скапільятура, представник школи ломбардського натуралізму. Франческо Філіппіні вважається найважливішим італійським пейзажистом XIX століття. Умберто Боччоні ) вивчав його картини, зокрема за увагу до сільських ландшафтів Ломбардії та материнської фігури, зберігаючи візуальні, структурні та концептуальні сліди цього впливу навіть у межах футуризму.

Біографія Неодноразово перемагав у конкурсі, заснованому меценатом і колекціонером Камілло Броццоні, в 1876, 1879, 1880 і 1881 роках. . Лауреат премій Фумагаллі (1887), Фонду Каноніка (1889) і Фонду Міліуса (1890). Нині його роботи входять в збірки Брерської пінакотеки і Галереї сучасного мистецтва в Мілані, Державного музею мистецтв і історії в Брешії і приватних колекціях..

Смерть і художнє само Франческо Філіппіні помер в Брешії 6 березня 1895 року, у віці всього 42 років. Причиною смерті стала важка форма пневмонії або бронхіта, яка, імовірно, ускладнилась через тривалу роботу на відкритому повітрі та в суворих погодних умовах. Художник був відомий своєю схильністю до живопису на пленері (en plein air), надаючи перевагу роботі на природі — в полях, біля озер і в горах, навіть взимку, на півночі Італії.

Його фізична і духовна самовіддача мистецтву, намагання вловити поетичне світло в тиші і простоті пейзажу, розглядається критиками як фундаментальний аспект його художнього стилю. На думку Джузеппе Агості і Даріо Бордіні, творчий процес Філіппіні виражав свого роду натуралістичний аскетизм, що часом доходив до самопожертви.

Передчасна смерть художника сприяла формуванню образу самотнього, натхненного майстра, що надав його особі та творчості романтичну та трагічну ауру. Ці риси, поряд з технічною зрілістю і поетичністю пізніх робіт, зіграли важливу роль в переоцінці його спадку в контексті символізму та експресіонізму початку XX століття в Італії.

Арт-маркет На аукціоні Сотбі у Мілані в 2007 році «Ai piedi del ghiacciaio» (Біля підніжжя льодовика, 1875) Франческо Філіппіні, олія на полотні, було продано за 102,250 євро плюс аукціонні збори.Sotheby's (19 грудня 2007 р.) [https://www.sothebys.com/en/auctions/ecatalogue/2007/19th-century-paintings-and-sculptures-mi0283 /lot.96.html «Живопис і скульптура 19-го століття, торговий номер MI0283». Сотбіс. Отримано 7 червня 2022.. У 2008 році твори Філіппіні знайшли свого покупця на ринку серед приватних колекціонерів за 350 тис. євро. Найцінніші та бажані сюжети включають зображення селян, пастухів, гір та пагорбів.

Завдяки великому значенню і високій вартості своїх полотен, Франческо Філіппіні, разом із Маріо Скіфано, стає об’єктом найбільше підроблюваним італійським художником. Вважається, що понад 30% робіт Філіппіні є підробками, створеними вправними “копіювачами” з 1930 року. Усі аутентичні роботи Франческо Філіппіні підписані, дати вказуються рідко. Проте для експерта легко визначити фальсифікацію Філіппіні завдяки його надзвичайній стійкості. Художник залишався вірним своєму стилю навіть у невеликих форматах, використовуючи свій довгий лінійний стиль при роботі з обмеженими поверхнями.-uno- splendido-pittore-morto-a-42-anni-di-tisi/ Франческо Філіппіні, досьє. Uno splendido pittore morto a 42 anni di tisi Стіларте, 4 листопада 2015 р. Сучасні твори Франческо Філіппіні, засновника руху “filippinismo”, на сьогодні вважаються італійським імпресіонізмом, протиставляючи його французькому варіанту. Він є батьком імпресіонізму у пейзажному живопису, також вдячному за натхнення “Умберто Боччоні”, який відтворював селянок з сільськими пейзажами. Його роботи, представляючи жінок селян та сільські пейзажі, є дуже рідкісними, а оцінки на міжнародних ринках можуть перевищувати 2 мільйони євро серед пристрасних приватних колекціонерів.

Музеї Museo delle Gallerie di Piazza Scala, Мілан (Prime Nevi) Museo Pinacoteca di Brera, Мілан (Молот, Виварювання конопель) Міланська галерея сучасного мистецтва Колекція мистецтв Фонду Каріпло, Мілан Музей Санта Джулія, Брешія Пінакотека Тозіо Мартіненго, Брешія Колекція музеїв Регіону Ломбардія, Мілан Національна пінакотека Болоньї

Техніка Франческо Філіппіні, можливо, є найвпливовішим художником пейзажу 20-го століття в Європі. Його визнання ґрунтується на новаторстві у «філіппінізмі» та модифікації та еволюції реалістичного живопису. Він визначається прямим і безжалісним спостереженням людської реальності, яка об’єднує в собі щасливі та трагічні події, прогрес та голосне виявлення несправедливості, Франческо Філіппіні представляв теми, які в панівній думці того часу вважалися маловажливими або навіть негідними. Рух “філіппінізму”, що впливав на усіх пейзажистів протягом тривалого часу, народився як відповідь і протиставлення живопису Моне, проте завжди на відкритому повітрі. Філіппіні малював при будь-яких погодних умовах, завжди виключно на вулиці, поки не помер від пневмонії. Він став великим новатором мистецтва та батьком нового руху, хоча неорганізованого, і його інновації не розуміли та не сприймали академії та багато критиків. Проте всі художники того часу, незважаючи на його передчасну смерть, захоплювалися його творчістю. Як і інші французькі імпресіоністи, Філіппіні прагнув повністю поглибитися в природу, представлену пастухами, селянами, отарами і деревами, невпливненими міськими димами, відзначаючися відсутністю міст і вокзалів. Він активно виступав проти художньої системи відтворення реальності, відмовляючись від зображення персонажів та історичних сцен Франческо Філіппіні став трофеєм протягом століть у салонах культурної високої знаті. Його творчість еволюціонувала і стала складною у своїй концептуальній та технічній філософії, що робило його непростим для зрозуміння широким загалом у той час чи для покупок туристами в Італії, особливо у Венеції та під час Великого туру.

Примітки

Література Frati, Vasco. Francesco Filippini, 1853 — 1895. Un protagonista del naturalismo lombardo