Замок Баллігаллі (англ. — Ballygally Castle) — один із замків Ірландії, знаходиться в однойменному селищі, в графстві Антрім, Північна Ірландія. Розташований в 3 милях від міста Ларн, на березі моря, біля однойменної затоки. У даний час замок використовується як готель. Це єдина споруда XVII століття в Північній Ірландії, що досі використовується як резиденція. Замок Баллігіалі — одне з найбільш часто відвідуваних місць у всьому Ольстері.
Особливості архітектури Замок описують як «живу чарівну ластівку майже бірюзового кольору, збудований в стилі шотландських баронських замків з видом на море». В архітектурі замку справді простежується сильний шотландський вплив, є циліндричні бокові вежі, конічний дах. Замок був побудований з високими стінами, крутим дахом, мансардними вікнами і кутовими вежами. Стіни товщиною в п'ять футів з бійницями для рушниць. У замку є потік води, що тече через зовнішній зал для забезпечення водою на випадок облоги.
Історія замку Баллігаллі Замок Баллігаллі побудований в 1625 році Джеймсом Шоу з Шотландії, що прибув в цей район і орендував землю у графа Антрім за £ 24 на рік. Над вхідними дверима замку, що ведуть до башти, є напис Середній шотландці «Godis Providens is my Inheritans» — «Боже провидіння — це моя спадщина» (діалект шотландської мови). Під час так званої «Війни Трьох Королівств» у XVII столітті замок неодноразово зазнавав нападів і штурмів. У 1641 році замок штурмувала ірландська армія, що прийшла з Гленарм. Замок штурмували кілька разів, але кожен штурм був невдалим. Замок був власністю родини Шоу, поки вона не перейшла в руки Вільяма Шоу в 1799 році. Вільям Шоу продав маєток і замок за £ 15 400. У 1950 році замок купив лорд Сіріл. Замок був розширений і реконструйований. На сьогодні замок належить компанії «Hastings Hotels Group». Замок зареєстрований як пам'ятка історії та архітектури.
Привиди замку Баллігаллі Замок Баллігіллі славиться своїми привидами. Найбільш зловісним є привид колишньої мешканки замку — леді Ізабель Шоу, яка має звичку стукати в двері кімнат замку і зникати. Леді Ізабель Шоу колись покінчила життя самогубством викинувшись з вікна замку після того як її чоловік замкнув в башті замку і морив її голодом. Ще один зловісний привид — мадам Ніксон. Вона теж жила в цьому замку в ХІХ столітті. Інколи вона блукає замком і чути шарудіння її шовкової сукні. У замку Баллігаллі є окрема кімната, яку часто відвідують привиди — її так і називають — кімната привидів, вона розташована в маленькій башті в кутку замку. Ця кімната не використовується як номер готелю, щоб зайвий раз не лякати відвідувачів.
У 2003 році менеджер Ольга Генрі сказала, провівши якийсь час в готелі: «Я раніше дуже скептично ставився до всього надприродного і до привидів тим паче. Але чим більше я була тут і працювати тут, тим більше я думаю, що є безумовно щось є в цьому готелі». За словами Ольги Генрі, один гість зупинився в одній з кімнат в башті біля «Кімнати привидів» і серед ночі він прокинувся і подумав, що він був у себе вдома, бо один з його дітей поклав руку йому на спину. Він прокинувся і сказав, дитина бігала по кімнаті і сміялася, але нічого не було видно, він з переляку вибіг у вестибюль і боляче вдарився. У грудні 2003 року Ольга Генрі створила «Кімнату-в'язницю» в башті, вони очікували гостей, що замовили столик. Накрили стіл. Ольга Генрі замкнула кімнату, а потім, коли знову відчинила кімнату побачила, що серветки розгорнуті, навколо столу розкидані недоїдки. У готелі інколи зупинялися медіуми. Вони повідомляли, що в замку було більше привидів, ніж гостей на той час.
Див. також Список замків Ірландії
Джерела «Haunted Ulster». BBC. Retrieved 28 May 2011. Belanger, Jeff (January 2009). World's Most Haunted Places. The Rosen Publishing Group. p. 16. ISBN 978-1-4358-5178-8. Retrieved 28 May 2011. O'Neill, B (ed). (2002). Irish Castles and Historic Houses. London: Caxton Editions. p. 18. «Ballgally Castle». Celtic castles. Retrieved 28 May 2011. Huston, Cleburne (1968). Bold legacy; the story of the Houston-Huston ancestors: 1150 to 1800. Printed by Texian Press. p. 87. Retrieved 28 May 2011. «Ballygalley» (PDF). Scheduled Historic Monuments (2015). Northern Ireland Environment Agency. Retrieved 21 April 2015.