Polyonax mortuarius — вид птахотазових динозаврів родини Цератопсиди (Ceratopsidae), що існував у кінці крейдяного періоду (66 млн років тому) у Північній Америці. Скам'янілі рештки виду знайдені у 1973 році у відкладеннях формації Денвер у штаті Колорадо у США. Через недостатність викопного матеріалу, Polyonax mortuarius інколи розглядається як nomen dubium (сумнівний вид).
Етимологія Polyonax перекладається з латини як «головний над багатьма».
Історія Під час поїздки у 1873 році по західній частині США, палеонтолог і натураліст Едвард Коуп зібрали деякий уривчастий динозавровий матеріал, який він незабаром описав як новий рід.Cope, E.D. (1874). Report on the stratigraphy and Pliocene vertebrate paleontology of northern Colorado. Bulletin of the U.S. Geological and Geographical Survey of the Territories. 9:9-28. Ці рештки каталогізовані під номером AMNH FR 3950. Типовий матеріал включав в себе три грудних хребці, кістковий матеріал кінцівок, і те, що в даний час відоме, що рогові ядра у статевонезрілих індивідів. Хоча рештки на короткий час знаходились упереміш з рештками гадрозаврів і навіть вважалися синонімом Trachodon,Hatcher, J.B. (1902). The genus and species of the Trachodontidae (Hadrosauridae, Claosauridae) Marsh. Annals of the Carnegie Museum 14(1):377-386. зрештою була визнана їхня приналежність до цератопсів у першій монографії про рогатих динозаврів (1907).Hatcher, J.B., Marsh, O.C., and Lull, R.S. (1907). The Ceratopsia. Government Printing Office: Washington, D.C., 300 pp. ISBN 0-405-12713-8 Найостанніша ревізії описала рештки як невизначений цератопсид.Dodson, P., Forster, C.A., and Sampson, S.D. (2004). Ceratopsidae. In: Weishampel, D.B., Dodson, P., and Osmólska, H. (eds.). The Dinosauria (second edition). University of California Press: Berkeley, 494—513. ISBN 0-520-24209-2. Іноді вид описується як синонім AgathaumasRomer, A.S. (1956). Osteology of the Reptiles. University of Chicago Press: Chicago, 1-772. ISBN 0-89464-985-X. або Triceratops.Lambert, D., and the Diagram Group. (1990). The Dinosaur Data Book. Facts on File: Oxford, England, 320 p.
Примітки